6. Загальні педагогічні здібності. Сутність професійної компетентності педагога. Вимоги до теоретичної та практичної готовності педагога.

Загальні здібності визначаються психофізіологічним розвитком особистості – темпераментом, характером, інтелектом. Інтелект відіграє вирішальну роль у здійсненні практично всіх видів діяльності педагога. Гностичні здібності (пізнавальні) – здібності набувати, перероблювати й використовувати інформацію. Загальний інтелект забезпечує успішність будь-якої діяльності, професійний – орієнтований на вирішення спеціальних проблем, соціальний – проявляється у сфері міжособистісних відносин.

Креативність – загальна здібність особистості до творчості, яка визначається не лише рівнем розвитку творчого мислення, яке створює щось нове, оригінальне, але передусім здатністю до самовдосконалення, само актуалізації як прояву педагогом своєї внутрішньої сутності й індивідуальності.

Загальні здібності своєрідно віддзеркалюються у власне педагогічних здібностях.

Конструктивні здібності забезпечують прогнозування, проектування й побудову педагогічного процесу. В основі здібності людини до прогнозування своєї діяльності лежить поєднання мислення та уяви. Учителеві необхідно розвивати в собі педагогічну уяву – здатність передбачати те, яким може стати в майбутньому той чи інший учень. Здібність до передбачення багато в чому пов’язана з розвиненою інтуїцією – здатністю цілісно охоплювати ситуацію, отримувати знання без усвідомлення шляхів та умов їх отримання. Інтуїція притаманна педагогам, які володіють емоційною чутливість та сприйнятливістю.

Комунікативні здібності – провідна група педагогічних здібностей, адже забезпечують міжособистісне й ділове спілкування в педагогічному процесі:

• товариськість (комунікабельність) – здатність швидко вступати в контакт, орієнтуватися в ситуаціях спілкування й реагувати на дії партнерів по спілкуванню;

• розподіл уваги – здатність учителя бачити все, що відбувається навколо нього, займатися одразу декількома видами діяльності;

• емпатія – здатність до співпереживання, емоційної причетності й розуміння, яка виникає в педагога як результат усвідомлення тих почуттів і переживань іншої людини, які від переживав би у подібній ситуації сам; емпатія часто виникає в результаті емоційної ідентифікації – здатності педагога відчувати почуття й переживання іншого, як свої власні, поставити себе на місце іншої людини;

• перцептивні здібності – здібності сприймати й визначати емоційний стан учня за його зовнішнім виглядом, жестами, мімікою, рухами; ці здібності пов’язані з педагогічною спостережливістю й зіркістю, умінням вловлювати неусвідомлені іншою людиною миттєві реакції й «читати» їх

• експресивні здібності – виявляються в самовираженні, адекватній передачі в процесі спілкування свого емоційного стану; впливаючи на учнів слово, жестами, мімікою, учитель повинен уміти висловити за допомогою вербальних і невербальних засобів своє ставлення до того, про що говорить.

Організаторські здібності – забезпечують ефективну організацію навчальної й поза навчальної діяльності учнів, управління їх взаємодією в педагогічному процесі. Вони пов’язані з іншими здібностями, передусім комунікативними:

• організаторське чуття педагога – здібності враховувати психологічні особливості учнів, класу при побудові педагогічної взаємодії, бачити організаторські здібності інших людей;

• здатність вести за собою, створювати мотивацію до діяльності, захоплювати перспективами;

• здатність заряджати інших своєю енергією, яка багато в чому залежить від емоційного потенціалу вчителя, його захопленості своєю діяльністю;

• готовність до організаторської діяльності, яка залежить від внутрішньої активності особистості, ініціативності, самостійності, упевненості в собі.

Поняття "компетентність " (лат. competens - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.