Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бахуринська екз.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
936.45 Кб
Скачать
  1. Об’єктивні і суб’єктивні передумови законодавчого забезпечення формування кадастру нерухомості у правовій системі України.

Земельний кодекс є основним нормативно-правовим актом, що регулює земельні відносини в Україні. Він містить чітке визначення земельної ділянки як об’єкту нерухомого майна. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (стаття 79 Земельного кодексу). Дане визначення доповнює Цивільний Кодекс, який визначає такий об’єкт нерухомого майна, як садиба. Садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 381 Цивільного кодексу). Дані закони створюють базис для подальшого регулювання процедурних питань формування нерухомості, які більш детально відбиті у Законі України „Про землеустрій”. Землеустроєм є сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, 

суб’єктів господарювання, що здійснюється під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. Серед об’єктів землеустрою, які регулюються даним законом, також є і об’єкт нерухомого майна (території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки – стаття 5).

2. Порядок внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Відомості про Згідно закону про ДЗК ст.21

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: 

на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок – у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь – у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. 

-Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо категорії земель.

-Відомості про угіддя земельної ділянки

- про обмеження у використанні земель

- Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту

-Відомості про нормативну грошову оцінку земель

-. Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць

- Відомості про розподіл земель між власниками та користувачами вносяться

- про бонітування ґрунтів \

- про державний кордон України вносяться

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідних документів.

Відомості вносяться одночасно до документів Державного земельного кадастру у текстовій та графічній формі. 

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про ДЗК» Документи мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству. Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.