- •Перспективи розвитку кадастрових та реєстраційних систем в Україні з урахуванням іноземного досвіду.
- •Земельний кадастр: основні історичні етапи його формування в світі та Україні.
- •Характеристика понять „нерухоме майно”, „державна реєстрація речових прав на нерухоме майно”.
- •Правове регулювання кадастру нерухомості у сша.
- •Правова природа державного земельного кадастру: поняття та ознаки.
- •Співвідношення понять „реєстрація”, „фіксація”, „облік”, „інвентаризація”.
- •Правове регулювання кадастру нерухомості в європейських країнах.
- •Принципи державного земельного кадастру.
- •Поняття, ознаки та принципи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
- •Організація та порядок виконання робіт з інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
- •2. . Мета та функції державного земельного кадастру.
- •3.Відмежування реєстрації прав на землю від суміжних процедур (державної реєстрації права власності на нерухоме майно, державної реєстрації правочинів та інших).
- •3. Мета та функції державної реєстрації прав на землю.
- •Законодавче забезпечення інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
- •3. Співвідношення легалізаційних та легітимаційних реєстраційних процедур.
- •1. Юридичні ознаки нерухомості: родові та власні ознаки нерухомості; сутнісні характеристики нерухомості.
- •2. Аналіз Закону України «Про Державний земельний кадастр України».
- •1. Поняття нерухомого майна за законодавством України. Загальна класифікація об’єктів нерухомого майна.
- •2. Перспективи вдосконалення законодавчого забезпечення державного земельного кадастру.
- •1. Місце нерухомості в ринковій системі України.
- •3. Перспективи вдосконалення правового регулювання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
- •1. Проблеми адаптації законодавства України в сфері кадастру нерухомості до законодавства єс: тенденції і перспективи.
- •2. Поняття та види правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •1. Договори, Постанови, Директиви, Рішення Європейського Союзу в сфері законодавчого забезпечення кадастру нерухомості.
- •3. Законодавче забезпечення та порядок здійснення кадастрових зйомок.
- •Сучасний стан правового забезпечення державної реєстрації прав на земельні ділянки та інші об’єкти нерухомого майна.
- •Об’єктний склад правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •Конституційні та законодавчі основи функціонування кадастру нерухомості в Україні.
- •2.Зміст правовідносин у сфері державного земельного кадастру. Підстави виникнення, зміни, припинення правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •3. Особливості державної реєстрації окремих видів прав на земельні ділянки.
- •Взаємозв’язок державного земельного кадастру та державного містобудівного кадастру.
- •Складові частини державного земельного кадастру та їхні основні завдання.
- •Реєстрація землеволодінь та облік міських земель.
- •Місце державного містобудівного кадастру в системі кадастрів.
- •Законодавче забезпечення функціонального зонування територій міста.
- •1. Місце державного земельного кадастру в системі обліку природних ресурсів
- •2. Юридичне значення Генерального плану міста
- •3. Підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
- •3.Законодавче забезпечення грошової оцінки земель.
- •Об’єктивні і суб’єктивні передумови законодавчого забезпечення формування кадастру нерухомості у правовій системі України.
- •3.Класифікація населених пунктів.
- •Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Законодавче забезпечення кадастру нерухомості».
- •Інформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав.
- •Особливості суб’єктно-об’єктного складу правовідносин в сфері ведення містобудівного кадастру.
- •Проблеми адаптації законодавства України в сфері кадастру нерухомості до законодавства єс: тенденції і перспективи.
- •Документи, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
- •Ведення та надання інформації з містобудівного кадастру за законодавством України.
- •1.Місце державного містобудівного кадастру в системі кадастрів.
- •2. Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру.
- •Структура містобудівного кадастру та порядок його створення за законодавством України.
- •Конституційні та законодавчі основи функціонування кадастру нерухомості в Україні.
- •Поняття та юридичні ознаки містобудівного кадастру.
1. Місце державного земельного кадастру в системі обліку природних ресурсів
Державний земельний кадастр займає особливе місце в системі обліку природних ресурсів. Це пов'язано з особливостями землі як об'єкта земельного кадастру і її значенням як одного з найважливіших компонентів навколишнього природного середовища.
Земля, як об'єкт земельного кадастру, – першооснова будь-якої діяльності. Так, в обробній промисловості і транспорті земля є територіальною основою, на якій здійснюється процес виробництва. У добувній промисловості вона виступає не тільки територіальним базисом, але й предметом праці, у процесі якої здійснюється видобування корисних копалин.
Проблема раціонального використання природних ресурсів об'єктивно визначає необхідність їх вивчення з правової, природної і господарської точок зору на основі достовірних і науково обгрунтованих даних, які містяться в державному кадастрі.
Державний земельний кадастр відповідно до Земельного кодексу України являє собою єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою Для ведення кадастрів інших природних ресурсів.
Створення й запровадження автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру забезпечує перехід його на якісно новий рівень, що дає змогу підвищити ефективність управління земельними ресурсами за рахунок оперативного одержання інформації споживачами щодо використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, обґрунтування розмірів плати за землю та впровадження регульованого ринку землі,
2. Юридичне значення Генерального плану міста
Генеральний план - найважливіший документ, який відображає процес розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Цей документ описує як поточний стан розвитку міста (селища, села), так і план на найближчі 15-20 років. Детальну інформацію про генплани можна знайти в Законі Україні «Про регулювання містобудівної діяльності» ст.17
Генеральні плани затверджуються органами місцевого самоврядування і є основним юридичним документом і затверджується в порядку, встановленому Містобудівним кодексом і законами або іншими нормативними правовими актами, а розробляються спеціальними організаціями — проектними інститутами. При цьому безпосереднім власником генпланів, як і інших муніципальних активів (інформації, власності), є територіальна громада (згідно зі ст. 142, 143 Конституції України). Органи місцевого самоврядування лише управляють цими активами, бо всі жителі міста/селища не можуть бути залучені до ухвалення кожного з безлічі рішень міської ради. Однак громадяни мають бути в курсі всіх змін, прийнятих місцевою владою, тому що всі рішення міськради, які мають нормативно-правовий характер, повинні бути оприлюднені, а генплан є саме документом нормативно-правового характеру (ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).Генеральний план — частина проекту з комплексним вирішенням питань планування та благоустрою об'єкта будівництва, розміщення будівель, споруд, транспортних комунікацій, інженерних мереж, організацій і систем господарського та побутового обслуговування