- •Перспективи розвитку кадастрових та реєстраційних систем в Україні з урахуванням іноземного досвіду.
- •Земельний кадастр: основні історичні етапи його формування в світі та Україні.
- •Характеристика понять „нерухоме майно”, „державна реєстрація речових прав на нерухоме майно”.
- •Правове регулювання кадастру нерухомості у сша.
- •Правова природа державного земельного кадастру: поняття та ознаки.
- •Співвідношення понять „реєстрація”, „фіксація”, „облік”, „інвентаризація”.
- •Правове регулювання кадастру нерухомості в європейських країнах.
- •Принципи державного земельного кадастру.
- •Поняття, ознаки та принципи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
- •Організація та порядок виконання робіт з інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
- •2. . Мета та функції державного земельного кадастру.
- •3.Відмежування реєстрації прав на землю від суміжних процедур (державної реєстрації права власності на нерухоме майно, державної реєстрації правочинів та інших).
- •3. Мета та функції державної реєстрації прав на землю.
- •Законодавче забезпечення інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
- •3. Співвідношення легалізаційних та легітимаційних реєстраційних процедур.
- •1. Юридичні ознаки нерухомості: родові та власні ознаки нерухомості; сутнісні характеристики нерухомості.
- •2. Аналіз Закону України «Про Державний земельний кадастр України».
- •1. Поняття нерухомого майна за законодавством України. Загальна класифікація об’єктів нерухомого майна.
- •2. Перспективи вдосконалення законодавчого забезпечення державного земельного кадастру.
- •1. Місце нерухомості в ринковій системі України.
- •3. Перспективи вдосконалення правового регулювання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
- •1. Проблеми адаптації законодавства України в сфері кадастру нерухомості до законодавства єс: тенденції і перспективи.
- •2. Поняття та види правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •1. Договори, Постанови, Директиви, Рішення Європейського Союзу в сфері законодавчого забезпечення кадастру нерухомості.
- •3. Законодавче забезпечення та порядок здійснення кадастрових зйомок.
- •Сучасний стан правового забезпечення державної реєстрації прав на земельні ділянки та інші об’єкти нерухомого майна.
- •Об’єктний склад правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •Конституційні та законодавчі основи функціонування кадастру нерухомості в Україні.
- •2.Зміст правовідносин у сфері державного земельного кадастру. Підстави виникнення, зміни, припинення правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •3. Особливості державної реєстрації окремих видів прав на земельні ділянки.
- •Взаємозв’язок державного земельного кадастру та державного містобудівного кадастру.
- •Складові частини державного земельного кадастру та їхні основні завдання.
- •Реєстрація землеволодінь та облік міських земель.
- •Місце державного містобудівного кадастру в системі кадастрів.
- •Законодавче забезпечення функціонального зонування територій міста.
- •1. Місце державного земельного кадастру в системі обліку природних ресурсів
- •2. Юридичне значення Генерального плану міста
- •3. Підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
- •3.Законодавче забезпечення грошової оцінки земель.
- •Об’єктивні і суб’єктивні передумови законодавчого забезпечення формування кадастру нерухомості у правовій системі України.
- •3.Класифікація населених пунктів.
- •Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Законодавче забезпечення кадастру нерухомості».
- •Інформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав.
- •Особливості суб’єктно-об’єктного складу правовідносин в сфері ведення містобудівного кадастру.
- •Проблеми адаптації законодавства України в сфері кадастру нерухомості до законодавства єс: тенденції і перспективи.
- •Документи, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
- •Ведення та надання інформації з містобудівного кадастру за законодавством України.
- •1.Місце державного містобудівного кадастру в системі кадастрів.
- •2. Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру.
- •Структура містобудівного кадастру та порядок його створення за законодавством України.
- •Конституційні та законодавчі основи функціонування кадастру нерухомості в Україні.
- •Поняття та юридичні ознаки містобудівного кадастру.
1. Договори, Постанови, Директиви, Рішення Європейського Союзу в сфері законодавчого забезпечення кадастру нерухомості.
Спеціального законодавства ЄС стосовно реєстрації прав на нерухоме майно немає, немає і моделі закону чи набору керівних принципів щодо створення та роботи сис-теми реєстрації прав на нерухоме майно. Однак, певні положення можна інтерпретувати як певні мінімальні стандарти створення функціонуючих ринків землі. Однією із ключових вимог ЄС є встановлення вільних ринкових економік, які паралельні тим, що існують у країнах Західної Європи,Ключовим завданням його є приватизація землі і впровадження ефективного ринку землі.
.Отже, можна зробити висновок, що відповідність законодавству ЄС передбачає, що система реєстрації прав на нерухоме майно країни запроваджується в такий спосіб,щоб не заважати функціонуванню ринку нерухомого майна. Законодавство ЄС містить більше норм щодо створення земельних кадастрів, зосереджуючи увагу на землях сільськогосподарського призначення. Так, країни-члени повинні запровадити геоінформаційні системи на основі ортофотопланів – з тим, щоб створити базу жорсткого контролю над видачею субсидій для сільгоспвиробників,підготувати відповідний реєстр з переліком розташу-вання, характеристик і прав, що застосовуються, запровадити Систему інтегрованого адміністрування та контролю.
2. Загальна характеристика суб’єктного складу правовідносин у сфері Державного земельного кадастру.
Суб'єктами державного земельного кадастру є органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, власники та користувачі, в тому числі орендарі та суборендарі земельних ділянок, замовники та розробники земельно-кадастрової документації, а також користувачі відомостей державного земельного кадастру.
3. Законодавче забезпечення та порядок здійснення кадастрових зйомок.
Кадастрові зйомки – це складова частина державного земельного кадастру. Вони є комплексом робіт, який виконують для визначення та відновлення меж земельних ділянок. кадастрові зйомки комплекс робіт із встановлення або відновлення меж земельних ділянок, земельних угідь, обмежень, виготовлення кадастрових планів, погодження меж із суміжними власниками і користувачами земельних ділянок відповідно до законодавства.
Кадастрові зйомки включають:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану.
Здійснення кадастрових зйомок регулюється: ЗУ «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність» від 23.12.1998; ПКМ «Про порядок використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок» від 13.07.1998 №1075; Тимчасовими методичними вказівками щодо складання кадастрових планів обмежень і обтяжень щодо використання земель, затв. Держкомземом України 04.08.1999 (мають рекомендаційний характер); Положенням про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затв. наказом Держкомзему №85 від 26.08.1997.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 13
1. Підзаконно-правове регулювання відносин в сфері кадастру нерухомості. Ведення державного земельного кадастру Кодексом покладено на Держземагентство як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру тощо. Між тим, сьогодні значна кількість складових ведення державного земельного кадастру підзаконними нормативно-правовими актами фактично покладені не на Держземагентство, а на інших суб'єктів.
Відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затв. Указом Президента України від 23.04.2011 N 500/2011, ведення та адміністрування державного земельного кадастру забезпечується Міністерством аграрної політики і продовольства України .
Зокрема, надзвичайно важлива складова кадастру - реєстрація - покладена на державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" .
Правове регулювання ведення державного земельного кадастру, окрім коментованої глави та підзаконних нормативно-правових актів, що розвивають її положення, здійснюється також положеннями Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 23), ГКУ (ст. 149). Див. також постанову КМУ від 02.12.97 N 1355 "Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру", від 01.11.2000 N 1619 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів", наказ Держкомзему N 85 від 26.08.97 "Про затвердження Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів", наказ Держкомзему, Мінфіну, Мінекономіки N 97/298/124 від 15.06.2001 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", наказ Держкомзему від 23.05.2003 N 135 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", затв. Держкомземом Тимчасові методичні вказівки по складанню кадастрових планів обмежень і обтяжень щодо використання земель від 04.08.99.
Система органів Державного земельного кадастру.
Систему органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, становить центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи.Відповідно до Указу Президента України від 8 квітня 2011 року № 445, яким затверджене Положення про Державне агентство земельних ресурсів (Держземагентство України), воно є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Держземагентство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Мінагрополітики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.
Держземагентство України має право одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.
Держземагентство України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України.