- •Перспективи розвитку кадастрових та реєстраційних систем в Україні з урахуванням іноземного досвіду.
- •Земельний кадастр: основні історичні етапи його формування в світі та Україні.
- •Характеристика понять „нерухоме майно”, „державна реєстрація речових прав на нерухоме майно”.
- •Правове регулювання кадастру нерухомості у сша.
- •Правова природа державного земельного кадастру: поняття та ознаки.
- •Співвідношення понять „реєстрація”, „фіксація”, „облік”, „інвентаризація”.
- •Правове регулювання кадастру нерухомості в європейських країнах.
- •Принципи державного земельного кадастру.
- •Поняття, ознаки та принципи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
- •Організація та порядок виконання робіт з інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
- •2. . Мета та функції державного земельного кадастру.
- •3.Відмежування реєстрації прав на землю від суміжних процедур (державної реєстрації права власності на нерухоме майно, державної реєстрації правочинів та інших).
- •3. Мета та функції державної реєстрації прав на землю.
- •Законодавче забезпечення інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
- •3. Співвідношення легалізаційних та легітимаційних реєстраційних процедур.
- •1. Юридичні ознаки нерухомості: родові та власні ознаки нерухомості; сутнісні характеристики нерухомості.
- •2. Аналіз Закону України «Про Державний земельний кадастр України».
- •1. Поняття нерухомого майна за законодавством України. Загальна класифікація об’єктів нерухомого майна.
- •2. Перспективи вдосконалення законодавчого забезпечення державного земельного кадастру.
- •1. Місце нерухомості в ринковій системі України.
- •3. Перспективи вдосконалення правового регулювання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
- •1. Проблеми адаптації законодавства України в сфері кадастру нерухомості до законодавства єс: тенденції і перспективи.
- •2. Поняття та види правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •1. Договори, Постанови, Директиви, Рішення Європейського Союзу в сфері законодавчого забезпечення кадастру нерухомості.
- •3. Законодавче забезпечення та порядок здійснення кадастрових зйомок.
- •Сучасний стан правового забезпечення державної реєстрації прав на земельні ділянки та інші об’єкти нерухомого майна.
- •Об’єктний склад правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •Конституційні та законодавчі основи функціонування кадастру нерухомості в Україні.
- •2.Зміст правовідносин у сфері державного земельного кадастру. Підстави виникнення, зміни, припинення правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •3. Особливості державної реєстрації окремих видів прав на земельні ділянки.
- •Взаємозв’язок державного земельного кадастру та державного містобудівного кадастру.
- •Складові частини державного земельного кадастру та їхні основні завдання.
- •Реєстрація землеволодінь та облік міських земель.
- •Місце державного містобудівного кадастру в системі кадастрів.
- •Законодавче забезпечення функціонального зонування територій міста.
- •1. Місце державного земельного кадастру в системі обліку природних ресурсів
- •2. Юридичне значення Генерального плану міста
- •3. Підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
- •3.Законодавче забезпечення грошової оцінки земель.
- •Об’єктивні і суб’єктивні передумови законодавчого забезпечення формування кадастру нерухомості у правовій системі України.
- •3.Класифікація населених пунктів.
- •Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Законодавче забезпечення кадастру нерухомості».
- •Інформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав.
- •Особливості суб’єктно-об’єктного складу правовідносин в сфері ведення містобудівного кадастру.
- •Проблеми адаптації законодавства України в сфері кадастру нерухомості до законодавства єс: тенденції і перспективи.
- •Документи, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
- •Ведення та надання інформації з містобудівного кадастру за законодавством України.
- •1.Місце державного містобудівного кадастру в системі кадастрів.
- •2. Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру.
- •Структура містобудівного кадастру та порядок його створення за законодавством України.
- •Конституційні та законодавчі основи функціонування кадастру нерухомості в Україні.
- •Поняття та юридичні ознаки містобудівного кадастру.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1
Перспективи розвитку кадастрових та реєстраційних систем в Україні з урахуванням іноземного досвіду.
Належна земельна політика держави, прозорий і привабливий для інвестування ринок землі (та нерухомості загалом) потребують насамперед ретельного та повного обліку земель, визначення об’єктивних підстав для їх оцінки та безумовної захищеності прав власності на нерухомість (земельні ділянки та нерозривно пов’язане з ними нерухоме майно).
У світовій практиці інформаційні результати згаданих процесів містять або єдина державна кадастрово-реєстраційна система, або Державний земельний кадастр і Державна система реєстрації прав на нерухомість.
Саме така ситуація зберігається в Україні – попри ту обставину, що незалежна Україна постала перед завданням створення кадастрово-реєстраційної системи тоді, коли в Європі вже відбувалася започаткована в 1980-х роках “кадастрова” реформа. у 2003р. Україні на вигідних умовах було надано кредит Світового банку для створення в т.ч. єдиної автоматизованої кадастрово-реєстраційної системи. Однак, і цією можливістю створити зазначену сучасну систему Україна не скористалася.
На цей час питання актуалізується, по-перше, прийняттям Верховною Радою України Закону “Про Державний земельний кадастр”, який, разом із прийнятими у 2010р. змінами до Закону “Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” вкотре докорінним чином змінив концептуальний підхід до формування кадастрово-реєстраційної системи в Україні. Якщо досі йшлося переважно про єдину (унітарну) автоматизовану систему, то наразі Уряд має намір будувати двокомпонентну (дуальну), в межах якої державний земельний кадастр формує і веде одне відомство, а реєстр речових прав – інше.
По-друге, намірами влади запровадити ринок земель сільськогосподарського призначення. Так, на мораторії на купівлю/продаж с/г земель Україна впродовж 10 років багато втрачає з економічної точки зору. Але з іншого боку – існують ризики перетворення “вільного ринку” на процес, подібний до “ваучерної приватизації ” початку 1990-х років, оскільки до цього часу не створене належне інституційне забезпечення ринкового обігу нерухомості, в т.ч. земельних ділянок.
Земельний кадастр: основні історичні етапи його формування в світі та Україні.
Кадастр – (опис податкового предмету) спочатку розумілося, як книга в якій вказувалися відомості про предмет оподаткування. З виникненням і розвитком держав, земля стала основним джерелом доходів, у зв’язку з цим – об’єктом оподаткування.
Ще в стародавньому єгипті була поствлена мета вилучати п’яту частину доходів і встановлено право власності на землю. Відомості про поземельний кадастр зустрічалися і в Китаї, Греції, Римі.
З розвитком суспільства змінювалися форми оподаткування, вносилися зміни у земельний кодекс. Розрізняли: за маєтками, угіддями, парцелами.
Оцінка земель проводилася залежно від існуючої ціни на землю. Земельний кодекс не знайшов значного поширення, був не зовсім точним.
Земельні кадастри базувалися від доходу землі. Найбільше поширення і розвиток мали кадастри в країнах зх.. європи. Батьківщиною кадастру вважають пн. Італію. Його зміст: в общинах складали плани кожної з/д, землю розподіляли за якістю грунтів на 4 класи. Визначали розмір урожаю, валову продукцію і переводили у грошовий вираз з вартістю валової продукції, вираховували витрати на насіння, обробіток грунту інші затрати, щоб отримати чистий дохід. Всі ці дані вносили в кадастрові книги на підставі яких центральне податкове управління розподіляло податок по землі на провінції, райони і платників.
Приблизно проводилися роботи в Австрії поч.18 ст, Франції (базувався на принципах Італійського).
Значним крокм став Пруський земельний кадастр – підставою для диференційного податку прийнято читий дохід, розмір якого з кожного виду угідь необхідно визначити у зем.кад.
Науково-методичні основи зем.кад. європейського надбання застосовувалися на території зх. України (Австрійський і Польський кадастри) на решті території – методом Докучаєва (кін 19 поч 20 ст).
1828р в Галичині введено новий земельний кадастр – дефініту. Оцінка земель проводилася за чистим доходом за 15р.
Відбулися зміни в ході земельної реформи України. З самого початку ставили завдання і були проведені роботи з інвентаризації земель.
Під час приватизації значно зросла роль правової охорони зем.кад., реєстрації з/д і прав на них. Було завдання – автоматизації процесу реєстрації власникам землі і землекористувачам, обік їх земель. У Львові створили інформаційну систему для кадастру і бонітування, оцінки земельних ресурсів. Основною метою був пошук оптимальних форм, методів надання агропромисловим комплексам про стан земельних ресурсів для забезпечення їх ефективного використання.
Складною частиною економічна оцінка земель, яка проводилася у відносних величинах, балах та у грошовому еквіваленті. Оцінено кожне угіддя за продуктивністю, ефективністю, дохідністю. Проводилася загально і частково.
23.03.1995р КабМін Про методику грошової оцінки земель с/г призначення і населених пунктів.
30.05.1997р Про методику грошової оцінки земель не с/г призначення.
За даними грошової оцінки визначено податки , фіксований с/г податок, оренда. (нормативна грошова оцінка)
Експертна грошова оцінка постанова КабМіну №1050 16.06.1999р.