- •1. Мета і задачі виконання курсової роботи
- •2. Організація виконання курсової роботи
- •2.1. Завдання на курсову роботу
- •2.2. Організаційні заходи
- •2.3. Тематика, зміст і обсяг курсових робіт
- •3. Структура і зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •4. Заходи щодо охорони навколишнього середовища
- •4.1. Очищення вихлопних газів і стічних вод
- •4.2. Розрахунок економічного збитку від забруднення навколишнього середовища
- •5. Правила оформлення курсової роботи
- •5.1. Загальні вимоги
- •5.2. Ілюстрації
- •5.3. Таблиці
- •5.4. Бібліографічний список
- •5.5. Вимоги до оформлення курсової роботи за умови використання комп’ютерної техніки
- •6. Варіанти курсових робіт з номерами індивідуальних завдань
- •6.1. Виробництво сірчаної кислоти з сірководню
- •6.2. Виробництво сірчаної кислоти з колчедану методом дк–да
- •6.3. Виробництво сірчаної кислоти з колчедану методом дк–да
- •6.4. Виробництво неконцентрованої азотної кислоти
- •6.5. Виробництво соляної кислоти методом прямого синтезу
- •6.6. Виробництво соляної кислоти методом зануреного горіння
- •6.7. Виробництво сульфату амонію з коксового газу напівпрямим методом
- •6.8. Виробництво сульфату амонію з коксового газу безсатураторним методом
- •6.9. Виробництво карбаміду (сечовини) за замкнутою схемою з рідинним рециклом
- •6.10. Установка каталітичного крекінга
- •6.11. Установка каталітичного крекінга
- •6.12. Виробництво метанолу з природного газу
- •6.13. Виробництво метанолу з природного газу
- •6.14. Виробництво формаліну окисним дегідруванням метанолу
- •6.15. Виробництво етилену з етану
- •6.16. Виробництво 1,2-дихлоретану оксихлоруванням етилену
- •6.17. Виробництво ацетальдегіду окисленням етилену
- •6.18. Виробництво етилбензолу з бензолу та етилену
- •6.19. Виробництво стиролу каталітичним дегідруванням етилбензолу
- •6.20. Виробництво циклогексану
- •Форма завдання на курсову роботу (зворотна сторона)
- •Приклад оформлення реферату реферат
- •Рекомендований план курсової роботи
- •Зразок заповнення основного напису першого (Форма 1) і наступних (Форма 2) аркушів розрахунково-пояснювальної записки
- •Список літератури
5. Правила оформлення курсової роботи
При оформленні курсової роботи необхідно користатися положеннями ЄСКД, що викладені у відповідних держстандартах.
Курсова робота обов’язково виконується державною мовою.
5.1. Загальні вимоги
Курсову роботу можна писати від руки чорним, синім чи фіолетовим чорнилом (пастою), друкувати на машинці на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210297 мм) (допускається відхилення 3 мм) або виконувати із застосуванням комп’ютерної техніки (див. п.5.5).
Титульний аркуш роботи заповнюють стандартним креслярським шрифтом. Для назви теми розмір шрифту 5 чи 7, для інших підписів 2,5 чи 3,5. Зразок титульного аркуша наведено у Додатку 1.
Кожен аркуш роботи повинний мати рамку (Додаток 5). Відстань від рамки до границь тексту рекомендується залишати: на початку рядків не менше 5 мм, наприкінці рядків не менше 3 мм. Відстань від верхнього чи нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки аркуша не менше 10 мм.
Для позначення абзацу пропускається п’ять знаків від лінії лівого поля.
Скорочення слів не допускається. Можна застосовувати тільки загальноприйняті в літературі скорочення, наприклад: “і т.д.”, “й ін.”.
Побудова тексту роботи, нумерація сторінок і формул. Розділи (глави) тексту роботи нумерують арабськими цифрами з крапкою в межах усієї роботи. Розділи “Вступ” і “Література” не нумерують. Текст кожного розділу починається з нової сторінки, а його назву пишуть прописними літерами таким же кольором чорнила, як і текст роботи. Назву розділу розміщують на відстані 35 мм від верхнього краю сторінки.
Розділи можуть поділятися на підрозділи. Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Наприклад: “2.1. Розрахунок реактора”. Назва підрозділу пишеться з абзацу на 15 мм нижче попереднього рядка. Крапка в кінці назви не ставиться. Переноси в назвах розділів і підрозділів не допускаються.
Підрозділи можуть поділятися на пункти, які нумерують арабськими цифрами в межах підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад: “2.1.2. Тепловий баланс реактора” (другий пункт першого підрозділу другого розділу). Усередині пунктів допускаються підпункти, що позначають малою літерою з дужкою. Номер пункту чи підпункту з назвою не виділяється, а пишеться з нового рядка і завершується крапкою, після якої у тому ж абзаці починається текст цього пункту або підпункту.
Сторінки роботи нумерують від титульного аркуша до останнього аркуша додатків: 1 титульний аркуш; 2 завдання на курсову роботу; 3 реферат; 4 зміст, далі текст роботи. Номера проставляють починаючи з 4-ої сторінки.
Сторінки, зайняті ілюстраціями (рисунки, схеми, графіки) і таблицями, включаються в наскрізну нумерацію.
Зміст містить найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів із указівкою номерів сторінок, з яких вони починаються.
Нумерація формул дається арабськими цифрами в круглих дужках справа на рівні середини формули. Пронумеровані мають бути тільки ті формули, на які є посилання в тексті.
Фізичні, хімічні, технічні та математичні терміни, одиниці вимірювання та умовні позначення, що використовуються в тексті, повинні бути загальноприйнятими. Скорочені позначення одиниць вимірювання наводяться у відповідній транскрипції міжнародної системи одиниць. Ціла частина числа від десятинної відділяється комою (в тексті, таблицях і на рисунках).
Формули і рівняння нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер поміщають у круглих дужках, наприклад, (2.1), із правої сторони аркуша на рівні формули.
Пояснення символів і коефіцієнтів, що входять у формулу, наводять безпосередньо під нею. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.