4.2. Розрахунок економічного збитку від забруднення навколишнього середовища

Під економічним збитком маються на увазі фактичні чи можливі втрати, збитки або негативні зміни, що зумовлені забрудненням навколишнього середовища і можуть бути виражені у грошовій формі.

Економічний збиток від забруднення навколишнього середовища (У) складається зі збитків за окремими елементами:

У = У_а + У_в + У_п, (4.1)

де У_а  збиток від забруднення атмосфери;

У_в  збиток від забруднення води;

У_п  збиток від забруднення ґрунту.

4.2.1. Збиток від забруднення атмосфери. Апарат, установка чи цех із усім різноманіттям викидів розглядається як єдине джерело із середньою висотою викиду, що може бути визначена за формулою

, (4.2)

де Нi  висота i-го джерела викиду, м;

Мi  маса викидів i-го джерела, т/рік.

Величина збитку від забруднення атмосфери визначається за формулою

У_а = y_аМ_а, (4.3)

де   коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду;

  коефіцієнт, що враховує наведену висоту викиду;

y_а  питомий збиток від викиду забруднювача в атмосферу, грн/т;

М_а  маса викиду в атмосферу, т/рік.

Коефіцієнт  дорівнює:

0,7  проектований об’єкт розташований на заселеній території (території, зайнятій містами чи населеними пунктами, а також призначеної для житлового будівництва) міста з населенням до 100 тис. чоловік;

1,0  те ж з населенням від 100 до 500 тис. чоловік;

2,0  те ж з населенням понад 500 тис. чоловік.

Коефіцієнт , що враховує наведену висоту викиду дорівнює при:

Н_ср = 0  15 м  1,5;

Н_ср = 16  40 м  1,3;

Н_ср = 41  80 м  1,0;

Н_ср = 81  150 м  0,7.

Величини питомого збитку від забруднення атмосфери наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Питомий збиток від забруднення атмосфери, грн/т

Забруднювач	Питомий збиток
Пил	130
Двоокис сірки	160
Окисли азоту	265
Фтористі сполуки	1160
Вуглеводні	190
Окис вуглецю	75

4.2.2. Збиток від забруднення води. Величина збитку від забруднення води визначається за формулою:

У_в = qy_вМ_в, (4.4)

де q  коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду;

y_в  питомий збиток від викиду забруднювача у воду, грн/т;

М_в  маса викиду у воду, т/рік.

Коефіцієнт q дорівнює:

0,5  для районів, що не зазнають недоліку у водних ресурсах;

1,0  для районів, де баланс водоспоживання і водовідведення зводяться без дефіциту;

1,5  для районів, де баланс водоспоживання і водовідведення зводиться з невеликим дефіцитом;

2,8  для тих районів, де водопостачання здійснюється з великих штучних водоймищ.

Величини питомого збитку від викиду забруднювача у воду наведені у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Питомий збиток від забруднення води, грн/т

Забруднювач	Питомий збиток
Зважені речовини	85
Важкі метали	1500
Органічні сполуки	735
Кислоти і луги	1000

4.2.3. Збиток від забруднення ґрунту. Збиток від забруднення і відчуження земельних ресурсів визначається за формулою

У_п = y_пМ_п, (4.5)

де   коефіцієнт, що враховує цінність земельних ресурсів;

y_п  питомий збиток від викиду забруднювача у ґрунт, грн/т;

М_п  маса викидів у ґрунт, т/рік.

Коефіцієнт  дорівнює:

0,5  для районів Полісся і суглинних ґрунтів;

0,7  для районів лісостепу;

1,0  для районів чорноземних ґрунтів;

2,0  для районів зі зрошуваними сільськогосподарськими угіддями.

Величини питомого збитку від викиду відходів у ґрунт наведено у табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Питомий збиток від забруднення ґрунту, грн/т

Забруднювач	Питомий збиток
Неорганічні відходи, у т.ч. заводів мінеральних добрив	2,1
Органічні відходи	8,4
Відходи побутових звалищ	3,2