33. Світовий ринок позичкових капіталів

 Світовий ринок позичкових капіталів (МРСК) – це сукупність попиту та пропозиції на позичковий капітал позичальників і кредиторів різних країн.  Його основна мета — акумуляція і перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою посередників. Суб'єкти МРСК: 1. Професійні посередники: транснаціональні банки; фінансові компанії; фондові біржі; кредитно-фінансові установи. 2.Позичальники і кредитори: офіційні інвестори (центральні банки, державні установи, міжнародні організації); приватні фірми, банки; страхові компанії; пенсійні фонди; транснаціональні компанії (ТНК). Міжнародний ринок позичкових капіталів – це сфера ринкових відносин, де здійснюється рух грошового капіталу між країнами і формується попит та пропозиція на нього.  Суб’єкти: кредитор – продавець позикового капіталу; позичальник – покупець позикового капіталу. За ознакою часу міжнародний ринок позикових капіталів поділяється на сегменти: -Ринок короткотермінових банківських кредитів і кредитів небанківських установ та короткотермінових цінних паперів; -Ринок середньо- і довготермінових банківських кредитів і кредитів небанківських установ та середньо- і довготермінових цінних паперів; 4 статуси держави на міжнародному ринку позикових капіталів: кредитор, донор, гарант і боржник. Основними формами зовнішніх державних запозичень є: -Несек’юритизовані кредити і позики, або безоблігаційна форма; -Емісія боргових цінних паперів, або облігаційна форма; Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації - це організації, які створені державами-членами з метою розвитку співробітництва, забезпечення цілісності та стабілізації світової економіки, регулювання світових фінансових і валютних ринків. До основних міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій належать: o група Світового банку; o Міжнародний валютний фонд (МВФ); o Банк міжнародних розрахунків (БМР); o Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).

34. Споживчий кредит

Споживчий кредит – це кредит, який надається фізичний особам на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку. Споживчий кредит дає змогу населенню споживати товари і послуги до того, як споживачі спроможні їх оплатити. Тим самим споживчий кредит забезпечує підвищення життєвого рівня споживачів. Головними параметрами споживчого кредиту є: доступність кредиту; величина відсоткової ставки; строки надання і погашення;

здатність позичальника повернути кредит. Суб’єктами споживчого кредиту є банки і торгівельні заклади (кредитори)

та населення (позичальники). Об’єктом споживчого кредиту є витрати, пов’язані із задоволенням потреб населення. Заведено поділяти ці витрати на дві групи: -витрати на задоволення потреб поточного характеру (придбання товарів в особисту власність); -витрати на задоволення потреб (поточного) капітального або інвестиційного характеру (будівництво житла, утримання нерухомого майна). Особливістю споживчого кредиту є те, що основною гарантією його надання

виступають сталі постійні грошові доходи даної фізичної особи — позичальника.

35.Сутність інфляції та її види Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту та пропозиції; процес переповнення каналів грошового обігу, виражений у знеціненні грошей, зростанні цін на товари і послуги і зниженні реального життєвого рівня населення.  Інфляція може набувати різноманітних форм : Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується. Прихована інфляція - це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги, з одного боку, і доходів населення-з іншого. Повзуча інфляція - інфляція, що розвивається поступово, коли ціни зростають незначною мірою. Галопуюча інфляція - інфляція, коли ціни зростають швидко - на 10-100 % щорічно. На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, йде розбалансування економічної рівноваги. Гіперінфляція - інфляція, коли ціни зростають астрономічно - на 1-2 % щодня або сягають 1000 % і більше нарік. Збалансована інфляція - інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Незбалансована інфляція - інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару. Очікувана інфляція - зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду. Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари. Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Інфляція пропозиції (витрат) - це зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції. Стагфляція - це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.