Висновки до 2 розділу

Соціальне обслуговування громадян - це діяльність органів соціального захисту населення по наданню передбачених нормативними актами соціальних послуг вказаним громадянам.

Соціальне обслуговування включає в себе сукупність соціальних послуг (догляд, організацію харчування, сприяння в отриманні медико-правової, соціально-психологічної і натуральних видів допомоги, допомоги в професійній підготовці, працевлаштуванні, організації дозвілля, сприяння в організації ритуальних послуг та ін.), що надається громадянам похилого віку та інвалідам вдома або в установах соціального обслуговування незалежно від форм власності.

Соціальне обслуговування буває різних форм:

• соціальне обслуговування вдома,

• напівстаціонарне (комплексне) соціальне обслуговування

• стаціонарне тощо.

До складу територіального центру можуть входити такі структурні підрозділи (не менше двох) [41,с. 331]:

1) відділення соціальної допомоги вдома

2) відділення організації надання грошової та натуральної адресної допомоги малозабезпеченим непрацездатним.

3) відділення соціально-побутової реабілітації.

4) відділення медико-соціальної реабілітації .

5) стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання.

6) спеціальні житлові будинки для одиноких непрацездатних громадян з комплексом служб соціально-побутового і медичного обслуговування.

7) лікувально-виробничі майстерні, спеціальні цехи, дільниці, підсобні господарства.

8) їдальні, магазини, що діють на основі госпрозрахунку.

Основні завдання територіального центру [41,с. 332].

¦ виявлення одиноких непрацездатних громадян, які потребують соціально-побутового і медико-соціального обслуговування та допомоги, обстеження разом з представниками закладів охорони здоров'я, житлово-комунальних контор, громадських організацій їх матеріально-побутових умов проживання і визначення потреб у необхідності надання різних видів послуг;

¦ встановлення зв'язків з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, з питань соціального обслуговування та надання допомоги непрацездатним громадянам.

Висновки

Отже, вивчаючи проблему людей похилого віку та інвалідів були опрацьовані поставлені завдання. Було визначено поняття і суть даної проблеми.

Узагальнюючи можна зробити такі висновки: проблема старості на даний час є досить актуальною, хоча люди думають що це їх ніколи не торкнеться. На сьогодні в Україні похилим людям та інвалідам приділяється досить мала увага. Держава не піклується про найуразливішу верству населення та заклади в яких перебувають такі люди.

Найбільшою проблемою інтернатних закладів є недостатнє фінансове забезпечення держави, яке потрібне для нормального життя людей, адже за старістю йде кінець життя, і в цей період людям потрібно відчути що вони потрібні.Надати їм те, що вони не отримали протягом життя.

Охарактеризувавши роботу «Здолбунівського інтернату для людей похилого віку та інвалідів», ми зробила такі висновки. Цей заклад є домівкою для людей які там живуть, для них створені досить хороші умови проживання. Люди гарно відгукуються про інтернат, про кваліфікованих фахівців.На мою думку цей заклад посідає високе місце за профілем своєї діяльності в регіоні.

Соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів - це діяльність органів соціального захисту населення по наданню передбачених нормативними актами соціальних послуг вказаним громадянам. Воно включає в себе сукупність соціальних послуг (догляд, організацію харчування, сприяння в отриманні медико-правової, соціально-психологічної і натуральних видів допомоги, допомоги в професійній підготовці, працевлаштуванні, організації дозвілля, сприяння в організації ритуальних послуг та ін.), що надається громадянам похилого віку та інвалідам вдома або в установах соціального обслуговування незалежно від форм власності. Система соціального обслуговування в нашій країні знаходиться на початковій стадії: визначаються його види, головні завдання, функції, принципи, які повинні дотримуватися в процесі обслуговування, органи, що його здійснюватимуть в подальшому. А тому дуже важливим є питання правових основ соціального обслуговування.

Сьогодні збільшується кількість осіб, які потребують соціального обслуговування. В Україні не достатньо сформована нормативна база в цій сфері. А навіть наявні нормативні акти не достатньо вивчаються та аналізуються. Отже, тему дослідження, а саме: «Соціально-економічне та правове забезпечення людей похилого віку та інвалідів» вважаю актуальною та такою, що потребує вивчення та аналізу. Адже, соціальне обслуговування, крім того, що передбачає надання різних видів послуг – це уважне й турботливе спостереження за іншими, вміння увійти в світ їх переживань. Воно допомагає людині пристосуватися до того чи іншого середовища, пристосування до якого без сторонньої допомоги значно утруднене, а інколи неможливе.