Відношення очеревини до органів таза

   Парієтальна очеревина, опускаючись із передньої стінки в таз, покриває сечовий міхур (верхівку, передню, бокові й задню стінки –  залежно від його наповнення). Спорожнений сечовий міхур спереду прилягає до симфізу та горизонтальних гілок лобкових кісток та відділений від них великою кількістю передочеревинної та передміхурової клітковини. Із сечового міхура очеревина переходить на передню поверхню перешийка,  потім - тіла матки, утворюючи матково-міхуровий простір (заглибину) (excavatio vesicouterina). Досягнувши дна матки, очеревина переходить на задню поверхню тіла, далі - на  надвагінальну частину шийки та опуклу поверхню заднього склепіння вагіни (покриваючи 1/5 верхньої частини його задньої стінки). Потім  очеревина знову піднімається вгору по ампулярній частині прямої кишки, покриваючи її спереду і з боків (рис. 3.9.а).

  Мал. 3.9.а. Відношення очеревини до органів малого тазу (за Р.Д.Синельниковим). Вид зверху: 1.aorta abdominalis;2. a. rectalis superior; 3. colon sigmoideum; 4. lig.suspensorium ovarii ;5.rectum; 6. plica rectouterina;7.fundus uteri; 8. a. iliaca externa; 9. v. iliaca externa; 10.apex vesicae ;11.m.rectum abdominalis ;12. m.pyramidalis; 13. plica umbilicalis mediali ;14.lig.teres uteri ;15.tuba uterina ;16. ovarium; 17.excavatio rectouterina ;18. ureter; 19. a. і vv. ovaricae; 20. m. psoas major.

   Найбільш глибоким місцем черевної порожнини є простір Дугласа, який обмежений спереду сечовим міхуром, ззаду – прямою кишкою і боковими стінками таза, має форму конуса, звуженого донизу. Матка разом із широкими матковими зв’язками ділить цей простір на два відділи: міхурово-маткову заглибину (excavatio vesicouterina), прямокишково-маткову заглибину (excavatio rectouterina) (мал.3.9.б).

  Мал.3.9.б. Продовження. Вид збоку. 21.promontorium 22. rectum;23. tuba uterina 24. lig.teres uteri 25.lig. ovarii proprium 26.Plica rectouterina 27.a. uterina;28. excavatio rectouterina 29. m. levator ani 30.m. sphincter ani externus;31. Bulbus vestibuli 32. Labium majus pudendi .33. Labium minus pudendi 34. Clitoridis 35. Crus clitoridis 36.lig.suspensorium clitoridis 37. Vagina 38. Ureter 39. vesica urinaria 40. uterus; 41. tuba uterina 42. Ovarium 43. v. iliaca externa 44. a. iliaca externa.

   При переході з матки на пряму кишку очеревина піднімається у вигляді двох бокових поздовжніх прямокишково-маткових складок двома парами зв’язок, які становлять частину фіксуючого апарату матки: прямокишково-матковими і крижово-матковими (мал. 3.9.в).

  Мал.3.9.в. Продовження. Сагітальний зріз: 45. tuba uterina 46. Ovarium 47. uterus; 48. rectum;49.fornix vaginae posterior 50. fornix vaginae anterior 51.orificium vaginae 52. urethra 53. Corpus clitoridis 54. Symphysis pubica 55. vesica urinaria.

   Широкі зв’язки матки (lig. latum uteri) – це дублікатура очеревини. Вони направляються від матки до бокових стінок таза. Між листками широких зв’язок, у верхньому їх краї, знаходяться маткові труби, а в основі – м'язово-сполучнотканинні тяжі, які вплітаються (на рівні внутрішнього вічка) в матку, тазову фасцію. Ці тяжі, наче кільце, охоплюють шийку матки і, зливаючись із крижово-матковими зв’язками, утворюють кардинальні зв’язки матки (lig cardinale), що має значення для фіксації матки та верхніх відділів вагіни в певному положенні. Ділянку широкої зв’язки матки, яка розміщена між матковою трубою і брижею яєчника, називають брижею маткової труби.     Кровозабезпечення тазової очеревини та лімфовідтік здійснюються за рахунок судин прилеглих тканин. Очеревина малого таза, яка вистилає стінки таза і тазові органи, іннервується очеревинними гілками клубово-пахвинних, клубово-підчеревних і нижніх міжреберних нервів.