Джерела інформації
Тугай А.М., Шилов Е.Й, Гойко А.Ф. Економіка будівельних організацій. – К.: Міленіум, 2002. – 224с.
Гойко А.Ф., Дудіна Е.В., Ізмайлова К.В. Економіка будівництва: Навчальний посібник / За загальною редакцією К.В. Ізмайлової. – К.: КНУБА, 2008. – 172с.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку „Основні засоби”// Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. - № 12. – С.33-36.
Економіка підприємства. : Підручник. – в 2 т. Т.1 / За ред.С.Ф. Покропивного. – К. : Вид – во “Хвиля – прес”, Донецьк : Мале підприємство “Поиск”. Т – во книголюбів, 1995. – 400 с.
Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підпри-ємства. – Львів: В – во “Сполом”. – 1998. – 212 с.
Экономика строительства/Под ред. И.С. Степанова.-М.: Юрайт.-1997.– 416 с.
Руденко А.И. Справочник экономиста – строителя, Минск: “Вышейшая школа”. – 1990. – 381 с.
Монфред Ю.Б. Экономика строительства.–М.: Стройиздат.–1987.–424с.
Богуславский Л.Д. и др. Экономика теплогазоснабжения и вентиляции: Учеб.пособие для вузов.-М.: Стройиздат.-1988.
Григорьев В.В. и др. Основы экономики архитекрурного проекти-рования и строительства: Учеб. для техникумов.–М.: Стройиздат, 1990. – 272 с.
Ионас Б.Я. и др. Экономика строительства: Учеб. для техникумов., - 2-ое изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1989. – 287 с.
Педан М.П. Экономика строительства. – М.: Стройиздат.– 1987.– 574 с.
Рогожин П.С. Справочник экономиста – строителя. – 4-е изд., перераб. и доп. – К.: Будівельник, 1980. – 368 с.
Педан М.П. и др. Управление экономикой стрительства: Справочник – К.: Вища шк., 1990. – 535 с.
Заблоцкий Е.Н. и др. Справочник экономиста в строительстве – К.: Будівельник, 1987 – 462с.
Казанский Ю.Н. Опыт организации и управления строительными фирмами в США. – М.: Стройиздат, 1985 – 270с.
Цай Т.Н. и др. Организация, экономика и управление строительством: Учеб. пособие для вузов. – М.: Стройиздат, 1984 – 367с.
Петрович Й.М. та інш. Економіка виробничого підприємництва: Навч. посіб. - 2-е вид. Перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. -405 с. - (Вища освіта XXI).
Економіка підприємства: Підручник в 2т.Т.2/За ред.С.Ф.Покропивного.-К.,1995.-280с.
Глосарій, персоналій
Трудові ресурси – це частина населення, яка володіє фізичним розвитком, розумом, знаннями, і яка здатна працювати.
Працездатне населення – це сукупність осіб, переважно в робочому віці, здатних за своїми психофізичними даними до участі у трудовому процесі.
Зайнятість – це діяльність людини, яка пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, що не заперечують законодавству та приносять трудовий прибуток.
Фрикційне безробіття – це таке безробіття, коли працівники не працюють у даний момент через зміну місця роботи у зв’язку з поліпшеними умовами, переїздом на нове місце проживання, так зване добровільне безробіття.
Організація праці (оrganization of labour) – система міроприємств, що забезпечують раціональне використання робочої сили, яка включає відповідно розподілення людей в процесі виробництва, розподіл і кооперацію, методи нормування та стимулювання праці, організацію робочих місць, їх обслуговування і необхідні умови праці;
Розподіл праці (division of labor) – розподілення людей в процесі спільної праці;
Методи праці (methods of labour) – спосіб здійснення процесів праці, що характеризують склад прийомів, операцій і приділеної послідовності їх виконання.
Робоче місце (workplace) – зона, обладнана необхідними технічними ресурсами, в якій відбувається трудова діяльність виконавця чи групи виконавців, спільно виконуючих одну роботу чи операцію.
Організація робочого місця (organization of workplace) – система міроприємств по обладнанню робочого місця ресурсами, предметами праці та послугами, необхідними для здійснення трудового процесу;
Умови праці (terms of labour) – сукупність факторів виробничого середовища, що здійснює вплив на здоров’я і працездатність людини в процесі праці.
Інтенсивністю праці (intensity of labour) – ступінь розтрачання робочої сили за одиницю часу.
Якість праці (quality of labour) – ступінь складності, напруженості і господарського значення праці.
Нормування праці (setting of norms of labour) – встановлення міри затрат праці на виготовлення одиниці продукції чи виробіток продукції за одиницю часу, виконання заданого об’єму робіт чи обслуговування ресурсів виробництва в окремих організаційно-технічних умовах.
Норма виробітку (norm of making) - кількість продукції, що вироблена за одиницю часу.
Норма часу (norm of time) – час, що затрачується на виробництво продукції чи виконання одиниці роботи.
Норма обслуговування (norm of service) – кількість обладнання, що обслуговуються однією людиною.
Норма чисельності (norm of quantity) – кількість робітників, необхідних для обслуговування певного обладнання чи групи одиниць обладнання.
Норма управління (management norm) – кількість людей, котрими може керувати ефективно один керівник.
Тарифна система (the tariff system) – сукупність нормативів, за допомогою яких регулюється рівень заробітної плати різноманітних груп та категорій робітників.
Безтарифна система (untariff system) – визначення розміру заробітної плати кожного робітника в залежності від кінцевого результату роботи всього робочого колективу.
Система плаваючих окладів (the system of floating salaries) – щомісячне визначення розміру посадового окладу робітника в залежності від росту (зниження) продуктивності праці на ділянці, що обслуговується робітником, при умові виконання завдання по випуску продукції.