19. Інституційні засади державного регулювання виставково-ярмаркової діяльності

Виставково-ярмаркова діяльність є однією з найдинамічніших сфер сучасної світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв'язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передових технологій та нових видів продукції.

Державне регулювання виставкової діяльності здійснюють:

1) Рада з питань виставкової діяльності в Україні - консультативно-дорадчий орган при Президентові України, яка діє відповідно до Положення, затвердженого Розпорядженням Президента України від 27 березня 2001 р. N 74 ( 74/2001-рп ) "Про Раду з питань виставкової діяльності в Україні";

2) Мінекономіки, яке: складає та надсилає центральним і місцевим органам виконавчої влади щорічні переліки основних виставково-ярмаркових заходів у країнах - основних торговельних партнерах України;

готує на підставі пропозицій Ради з питань виставкової діяльності в Україні проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо затвердження щорічних планів участі українських підприємств та організацій у міжнародних виставках за кордоном з частковим фінансуванням витрат на їх проведення за рахунок коштів державного бюджету;

3) інші центральні органи виконавчої влади;

4) Національний комплекс "Експоцентр України", який:

сприяє реалізації державної політики в галузі науково-технічної інформації, культури та освіти;

бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань виставкової діяльності;

організовує національні виставкові заходи за актуальною тематикою, що відповідає пріоритетам розвитку вітчизняної економіки та потребам господарського комплексу України;

бере участь в організації та проведенні міжнародних, регіональних, спеціалізованих виставок і ярмарків в Україні та за кордоном;

організовує національні експозиції України на всесвітніх виставках за кордоном.

Участь громадськості у виставковій діяльності здійснюється громадськими і благодійними організаціями, які відповідно до своїх положень сприяють цій діяльності.

Зазначені громадські та благодійні організації представляють інтереси учасників виставково-ярмаркової діяльності - своїх членів, об'єднують їхні зусилля для сприяння розвитку виставкової діяльності, а також захисту їх законних прав і задоволення корпоративних інтересів (соціальних, економічних, творчих тощо); беруть участь у підготовці проектів нормативно-правових актів щодо розвитку виставкової діяльності.

20. Організація й документування виставкової діяльності

Виставка - це художньо оформлена добірка документів і/або інших експонатів для публічної демонстрації (експонування).

Виставкова діяльність є однією з найдинамічніших сфер сучасної світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв'язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді нових технологій та нових видів продукції, стимулює закріплення позитивних структурних змін в економіці, сприяє науково-технічному та технологічному оновленню вітчизняного виробництва.

Організація виставок у цілому, як персональних, так і тематичних, передбачає здійснення наступних етапів:

1. Вибір теми виставки.

2. Розробка плану підготовки й проведення виставки. Встановлення дати й часу проведення.

3. Створення тимчасового творчого колективу й розподіл робіт.

4. Складання тематичного плану виставки.

5. Попередня робота з обраним матеріалом.

6. Складання програми та визначення списку запрошених на відкриття виставки.

7. Підготовка інформаційних матеріалів виставки: запрошень, програм, прес-релізів. Обов'язково має бути книга відгуків для відвідувачів, бажано - анкети для їх опитування.

8. Організація виставки: визначення місця, відбір експонатів та їх перегляд, розробка макета виставки, складання бібліографічних описів документів, що експонуються; вибір заголовків стендів, цитат, уточнювальних написів; оформлення виставки; консультації з автором та фахівцями зі змісту виставлених матеріалів.

9. Створення каталогу виставки.

10. Аналіз результатів роботи виставки (анкетних опитувань, бесід із гостями, відгуків ЗМ1).

У документуванні виставкової діяльності головним документом є тематико-експозиційний план. Тематико-експозиційний план містить назву розділів (підрозділів) виставки, анотований перелік відібраних для експонування документів, ілюстративних і допоміжних матеріалів, систематизованих відповідно до розділів виставки. Документи перераховуються із вказівками їхніх розмірів і порядку розміщення на стендах або у вітринах. Назви експонатів даються повністю й точно.

З метою збереження досвіду всі основні документи з організації й проведення виставок можуть бути сформовані в спеціальну справу, що вноситься в номенклатуру справ архівної установи. До неї включають: тематичний і експозиційний плани, фотографії- загального вигляду виставки, негативи й копії документів, тексти лекцій, інформацію про відкриття виставки, рецензії й відгуки про виставку, довідку про місце експонування виставки, відомості про кількість відвідувачів та ін.