8. Назвіть основні умови створення інформаційних масивів у центрах нті

Інформаційні масиви створюються під потреби споживачів. Це є перша ненормована умов. Друга умова – створення єдиної інтегрованої системи інформаційного забезпечення споживачів, незважаючи на форму подання інформації та місце її фізичного розташування. Актуалізація даних у такому інформаційному ресурсі може здійснюватись шляхом моніторингом великої кількості різноманітних інформаційних джерел з поточною оцінкою адекватності, оперативності та ін. Це робить очевидною вимогу до створення технологій аналізу «інформаційної цінності» джерел та гнучкої зміни джерел інформації. Наявність такої системи дає змогу оптимізувати процес інформаційного забезпечення споживачів. Наступною умовою створення інформаційного ресурсу є орієнтація його як на поповнення, так і на використання для співпраці з світовою інформацією.

9. Дайте характеристику Державному реєстру: функції, база даних.( усна відповідь).

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року у статті 12 передбачає ведення державного реєстру наукових установ усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва і яким надається підтримка держави. На виконання цієї статті 23 квітня 2001 року в Україні створено державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави (Міністерство освіти і науки України). За результатами розгляду рішення МОН України до державного реєстру внесено 610 наукових установ і вищих навчальних закладів і видано свідоцтво встановленого зразка на різні терміни дії. Формується аналітично-інформаційна база даних державного реєстру.

- база даних «Проекти з науково-технічних програм».

На галузевому рівні – база даних «Зведений електронний каталог»;

- База даних «Науково-технічні досягнення України»

- База даних «Підприємства України»

До баз даних загальнодержавного рівня можна віднести такі:

- База даних «Інтернет – ресурси України»

- База даних «Винаходи»

- База даних «Наукові і науково-технічні заходи України»

- Бд «Закони та підзаконні акти у сфері освіти, науки та НТІ»

- Бд «Трансфер інноваційних технологій»

10. Назвіть основні науково-інформаційні видання УкрІНТЕІ, їх роль та змістове наповнення.

Державною системою НТІ видаються десятки науково-інформаційних видань. Тільки УкрІНТЕІ, користуючись інформацією бази даних видає декілька підписаних наукових і інформаційних видань:

- науково – практичний інформаційний журнал «Науково-технічна інформація» - внесено до переліку науково фахових видань (ВАК);

- «Збірник рефератів дисертацій, НДР та ДКР» - подано інформацію щодо виконання НДР та ДКР докторських на кандидатських дисертацій;

- «Бюлетень реєстрації НДР та ДКР» містить назви започаткованих запланованих та ініціативних НДР та ДКР;

- «Експрес-новини: наука, техніка, виробництво» - подається інформація про науково-технічні досягнення і розробки виконані в Україні.

- Інтернет ресурси України.

11. Яку основну функцію виконує довідково-інформаційний фонд центрів нті

довідково-інформаційний фонд (СИФ), збори джерел інформації певної тематики, що мають довідковий апарат для їх пошуку. СИФ комплектується на основі вивчення інформаційних потреб тієї категорії споживачів, яких вони покликані обслуговувати. У функції СИФ входять: збір, обробка і зберігання як опублікованих матеріалів, так і неопублікованої науково-технічної документації (звіти, проекти, раціоналізаторські пропозиції рукописи, що депонують, і т. п.); пошук інформації за певним тематичним профілем; забезпечення підприємств, організацій і окремих фахівців первинними і вторинними джерелами інформації, а також фактичними відомостями (фактографічна інформація).

Довідково-інформаційні фонди виникли в процесі розвитку та вдосконалення державної системи науково-технічної інформації. Ідея створення довідкові-інформаційного фонду формувалась поступово. З кінця 50-х - початку 60-х органи науково-технічної інформації були ініціаторами ряду пропозицій по впорядкуванню потоку документів, введення механізації та автоматизації в інформаційні процеси. Реалізація цих пропозицій створювала необхідні умови науково-технічним бібліотекам та органам науково-технічної інформації для комплектування фондів першоджерел різними видами опублікованих та неопублікованих документів та для удосконалення довідково-пошукового апарату. Але повноцінне використання цих умов можливо лише в разі об'єднання зусиль органів науково-технічної інформації та науково-технічних бібліотек в довідково-інформаційної діяльності. Пошук оптимальних шляхів та форм взаємодії органів науково-технічної інформації та науково-технічних бібліотек в процесі довідково-інформаційного обслуговування, а також науково-методичні розробки в цій області призвели до створенню довідково-інформаційних фондів.

Інформаційний фонд це вітчизняна та зарубіжна інформаційна література, опис винаходів та патентів, стандарти, технічні умови та інші видання опубліковані у відкритому друці, а також дуже цінні неопубліковані документи: інформаційні карти, науково-технічні звіти, вітчизняна документація на вироби та матеріали, номенклатура продукції, яку випускають, акти порівняння випробувань окремих агрегатів, супроводжуюча технічна документація для імпортного обладнання, рішення та акти для імпортних зразків, неопубліковані матеріали конференцій, семінарів, звіти про відрядження, дисертації, препринти тощо.

Довідковий апарат ДІФ є ключем до інформаційного фонду. Він складається з фонду довідкових видань (керуючі і директивні матеріали офіційних органів, енциклопедії, словники, довідники, бібліографічні та реферативні видання); фонд виконання довідок, які використовують при повторному запиті; каталогів (алфавітного, систематичного); картотек (головних, довідково-бібліографічних, спеціально-бібліографічних: картотеки стандартів, картотеки звітів про відрядження, картотеки персоналу тощо; спеціальні фактографічні картотеки; допоміжні картотеки: картотеки вітчизняних підприємств, зарубіжних фірм тощо).

інформаційного забезпечення є: інформування про матеріали, які поступили в ДІФ; система “запит–відповідь”; система “вибіркове поширення інформації”; видавнича діяльність; інформаційне забезпечення керівників.Види інформаційного забезпечення Найбільш поширеними видами довідково

Система “запит-відповідь”. Перевага забезпечення споживача в цьому режимі полягає в тому, що досягає диференційованого та строгого індивідуального розподілу інформації, й причому інформації тільки потрібної, оскільки вона надає відповідь на разовий запит споживача, а з цього випливає результат вибору окремих видів інформації з об’ємного потоку інформаційних матеріалів.

Запити споживача, які забезпечуються в цьому режимі, бувають трьох видів:

1. Запити на видачу копій документів, про які споживач уже проінформований.

2. Запити на ретроспективний пошук інформації за темою, сформульованою споживачем на відомій йому професійній мові.

3. Запити конкретних відомостей із заданими параметрами.

Запити в режимі “запит–відповідь” надходять у вигляді заявок (письмових, усних, за телефоном). Для їх задоволення вимагаються операції різного змісту та об’єму, інколи достатньо знайти документи на полиці або сховищі мікрофльмів, особливо, якщо споживач повідомив адресу документу. Для задоволення запитів на ретроспективний пошук або видачу конкретних відомостей розробляються складні синтетичні комплекси: створюються формалізовані мови тощо.

Вибіркове поширення інформації це режим, в якому працює інформаційно-пошукова система (ІПС) дескрипторного типу, реалізована за допомогою обчислювальної техніки.інформаційного забезпечення найефективнішим вважається вибіркове поширення інформації. Вибіркове поширення інформації

Видавнича діяльність органів НТІ забезпечує створення системи інформаційних видань. На основі видань органів НТІ (“спадний потік” інформації) розвиваються прогресивні форми та методи індивідуального та групового обслуговування за принципом вибірковості (вибіркове поширення інформації, диференційоване забезпечення керівництва (ДЗК) тощо).

Системи інформаційного забезпечення керівництва характеризуються значними відмінностями в потребах, що ставляться керуючими органами, і методів підготовки інформаційних документів, це обумовлено різним рівнем і спеціалізацією як інформаційних, так і керуючих органів. Основними формами доведення інформації є: огляди, тематичні вибірки, експрес-інформація, аналітичні довідки, звіти.

Довідково-інформаційний фонд являє собою сукупність опублікованих та неопублікованих документів, систематизованих, снабжених довідковим апаратом та призначених для довідково-інформаційної роботи. Це впорядковане зібрання документів, забезпечене довідково-пошуковим апаратом, та використовуване органом науково-технічної інформації при здійснені довідково-інформаційної роботи.

Призначенням кожного довідково-інформаційного фонду є оперативне доведення необхідної інформації до відповідних споживачів на потрібному якісному рівні. Довідково-інформаційний фонд призначений забезпечувати підприємства, організації в цілому та окремих спеціалістів трьома видами інформації:

а) поточною (повсякденною) - про дослідження та розробки, які проводяться в наш час;

б) ретроспективною - про досліди та розробки, які проводилися в минулі роки;

в) перспективною - про досліди та розробки, які заплановані на майбутнє.

Основними цілями кожного довідково-інформаційного фонду є:

1. Ціленаправлене накопичення документів (комплектування довідково-інформаційного фонду).

2. Систематизація документів.

3. Створення довідкового апарату до документів.

4. Обробка документів з метою вилучення з них найбільш вагомих відомостей для видання оперативної інформації.

5. Введення інформаційно-пошукових систем, які забезпечують досить повний та оперативний пошук необхідних документів та оперативних даних.

6. Забезпечення споживачів інформації необхідними видами документів.

7. Ведення довідково-інформаційної роботи.

8. Розмноження інформації.

9. Передача інформації.

Довідково-інформаційний фонд повинен надавати споживачам окрім необхідних документів та відомостей про них , але й конкретні фактичні данні по запиту, тобто повинен забезпечувати спеціалістів не тільки документографічною, але й і фактографічною інформацією. Існує три види інформаційного пошуку: внутрішньо бібліотечний, бібліографічний та фактографічний.