31. Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки?

Корое Скоропадский ваще не любил всё что делает Тымчасовый Уряд, и УЦР. Потому что они социалистические и выступал против…

В 1917 его сделали на Кубани атаманом Вільного козацтва, и он был в авторитете. Но позже сучка всех предал (относительно) тем, что балатировался на выборы Установчих зборів від блоку реакційних російських землевласників.

А теперь внутрішня політика

1. Гетьман негайно припинив вихід соціалістичних газет і запровадив попередню цензуру. Було заборонено будь-які збори, розігнано органи місцевого самоврядування.

2. Гетьман зосередив у своїх руках усю повноту влади - законодавчу, виконавчу, судову.

3. Відновлено поміщицьке землеволодіння, приватну власність на фабрики, заводи, шахти. Поміщики розгорнули рух за відшкодування завданих їм під час революції збитків.

4. Створювалася регулярна українська армія. Уряд видав закон про загальну військову повинність. Гетьман передбачав відродити козацтво як стан українського суспільства. Але план створення армії реалізований не був.

5. Успішною була діяльність уряду в культурній сфері: українізація шкіл, відкриття нових гімназій, університетів, Української академії наук, Національного архіву та інших культурно-просвітницьких центрів.

6. Налагоджено дієздатний адміністративний апарат, який вдавався до репресивних методів. Переслідувалися політичні сили лівого спрямування, заборонялися вуличні процесії, мітинги, припинилося видання ряду газет. Демократичний режим змінився авторитарним.

Короче во всей єтой политике хорошо то что он приделял внимание економите…он выкупал что приватна власнисть нужна, как не крути, чтоб економика была норм.

Потом хорошо что он школы открывал, и прочю поеботу для точго чтоб народу нормально жилось…

А плохое…даж не знаю, плохого как такого нет, просто есть недостатки…недостатки в том, что он всё держал в своих руках, что скорее всего усложняло скорость принятия решений и их трение между собой. У него не было никакого-либо исполнительного комитета, ни законодательнго, ни судового…короче хазяин барин. Это сами выкупаете что не очень…

31. Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності.

Сравнивая видим:

УЦР – социалистическая, Гетьманат – диктаторська влада.

УЦР –без Тимчасового уряду нихера сделать не могла. Гетьманат – всё мог. Ибо был после 4го универсала, который проголосил независимость.

УЦР не была так агрессивно настроена как Гетьманат. Гетьманат начинал повстання, после чего на него ополчилась Рос. Империя, и ожидала помощь Антанты.

31. Дайте порівняльну характеристику підходам до вирішення етнонаціональних проблем в Україні Центральною Радою, Гетьманським урядом та Директорією унр.

Директория – пыталась решить национальный вопрос, путем надання прав нац. меньшинам.

Она хотела привлечь к власти представителей других национальностей для построения укр державы. В 1919 г 14 Січня даже приняли закон «Про карну відповідальність за образу національного достоїнства»

Центральна рада - тоже решала нац проблему, плюс она была раньше директории. Принимала закони, про нац. меньшин например « Закон Укр. Нар. Республіки про утворення єврейських рад і проведення виборів членів цих рад»

«Закон УЦР про національну автономію»

Представники єврейського народу брали активну участь у політ. Житті України.

Гетьманський уряд - його Міністерство закордонних справ з самого початку почали роботу щодо вирішення національного питання стосовно українців, які проживають в Росії. Вже 7.05.1918 р. Рада Міністрів розглянула питання про необхідність приєднання Криму до Української Держави.

Гетьманська Українська Держава успадкувала від ЦР багато невідкладних проблем у стосунках між етносами. Найбільш складною була справа з українізацією середніх шкіл. Проблема полягала в тому, що міське населення значною мірою складалося з росіян, інших національних меншин. Тому, щоб уникати конфліктів, гетьманське міністерство освіти, за прикладом міністерств ЦР, вважало за доцільне заснувати нові українські гімназії, ніж українізувати російські. Протягом літа 1918 р. було відкрито 54 українських гімназій, а наприкінці гетьманської доби їх було вже 150. У гімназіях, які залишилися з російською мовою навчання, введено як обов’язкові предмети: українську мову, історію та географію України і історію української літератури.

Короче по сути у всех біла одна цель (хз как у Гетьманата) єто чтоб в украине не ущемляли жидов, и прочую нечисть.