13. Організаційно-педагогічні методи управління.

Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою різноманітних мето­дів.

Метод — це система дій з організації відносин у колективі, взаємопов'язана система прийомів впливу на виробничий процес, учасників процесу управління.

У теорії управління склалася система з чотирьох основних груп методів, влас­тивих будь-якому виду управління, а саме:

1) організаційно-педагогічні;

2) організаційно-розпорядчі;

3) соціально-психологічні;

4) економічні, фінансово-господарські методи.

Класифікацію організаційно-педагогічних методів управління показано на рис. 9.

Ці методи використовуються при розробці єдиного режиму роботи навчального закладу, поєднанні управління та самоврядування, організації суспільно корис­ної діяльності учасників освітнього процесу, створенні традицій, організації нау­ково-методичної роботи.

14. Концептуальна основа управління.

Г. В. Єльнікова здійснює аналіз факторів, що дають можливість визначитись із точкою зору:

а) випереджальний характер розвитку суспільства щодо освіти;

б) випереджальний характер розвитку освіти щодо суспільства.

Перша теза стверджує, що розвиток освіти за умов загальної кризи в Україні неможливий. Цей підхід заводить у безвихідь. Дійсно, зміни у суспільстві зумовлюють зміни в усіх сферах людської діяльності, у тому числі — в загальній сфері освіти, що в свою чергу впливає на діяльність конкретних людей (наприклад, директора, педагога). Схематично це має такий вигляд:

Суспільство, держава

Освіта, заклад освіти

Діяльність, управління

Друга теза більш дієва. Вона стверджує, що свідома діяльність людини, самоорганізація, яка базується на високій організованості, можуть забезпечити випе­реджальний характер щодо розвитку освіти та суспільства:

Суспільство, держава

Освіта, заклад освіти

Діяльність, управління

Зрозуміло, що обидві тези є крайніми, полюсними. Оптимальним буде рух на­зустріч — держави і людини:

Суспільство, держава

Освіта, заклад освіти

Діяльність, управління

З боку держави: визнання пріоритету освіти щодо розвитку суспільства. З боку керівника: усвідомлення власної ролі, відповідальності за стан справ у закладі освіти.

15. Процес декомпозиції мети.

Процесом декомпозиції мети називається визначення місії навчального закладу, генеральної мети цілей та завдань.

Процес декомпозування мети дозволяє прослідкувати реалізацію стратегії. Він пов'язує всі компоненти стратегічного планування між собою.

Рис. 7. Процес декомпозиції мети

Місія організації – чітко виражена причина існування.

Генеральна мета: мета, задля якої існує організація.

У теорії сучасного менеджменту виокремлюються певні вимоги до цілеутво­рення:

1. Цілі повинні бути реалістичними, гнучкими, мати реальні строки виконання, передбачати вимірювання результатів діяльності.

2. Кожну мету слід розробляти з точки зору результату, а не процесу діяльності.

3. Необхідно чітко визначати умови та фактори, від яких залежать цілі.

4. Перевіряти, регулювати процес реалізації загальної мети необхідно і в цілому, і через досягнення конкретних цілей.