
- •1. Історія становлення системи управління освітою.
- •2. Сутність, специфіка, основні поняття освітнього менеджменту. Напрями підготовки менеджерів в освіті.
- •3. Закономірності, принципи і фактори управління.
- •4. Сутність поняття “методи управління”. Система методів освітнього менеджменту за в.М.Колпаковим.
- •5. Основні підходи до управління закладами освіти
- •6. Програмно-цільовий підхід до управління.
- •7. Типи управлінської діяльності за в.А.Безпальком.
- •8. Організація як функція управління. Зміст та структура.
- •Складові функції організації
- •9. Організаційні структури управління. Лінійна структура управління.
- •Переваги лінійної структури:
- •10. Організаційні структури управління. Функціональна структура управління
- •11. Організаційні структури управління. Лінійно-функціональна структура управління.
- •12. Організаційні структури управління. Адаптивна структура управління.
- •13. Організаційно-педагогічні методи управління.
- •14. Концептуальна основа управління.
- •15. Процес декомпозиції мети.
- •16. Закони і принципи розвитку навчального закладу.
- •17. Стратегічне управління навчальним закладом. Види і шляхи досягнення стратегій.
- •Види та шляхи досягнення стратегій
- •18. Структурно-функціональні компоненти управлінської діяльності.
- •19. Модель професійної компетентності сучасного керівника навчального закладу.
- •20. Вимоги до керівника закладу освіти.
- •21. Система знань та вмінь керівника навчального закладу.
- •22. Типи лідерів-керівників.
- •23. Характеристика основних стилів керівництва.
- •Теорія ситуативного лідерства ф. Фідлера
- •24. Оцінювання рівня професійної компетентності керівника.
- •25. Річний план роботи директора школи. Алгоритм його аналізу і оцінки.
- •26. Структурування річного плану роботи школи.
- •29. Зміст та етапи прийняття управлінських рішень.
- •30. Контроль як функції управління.
- •31. Планування контролю. Типи та форми контролю.
- •Типи та форми контролю:
- •32. Об'єкти та предмети внутрішньошкільного контролю.
- •33. Етапи контролю як циклічного процесу.
- •34. Моделювання та планування системи контролю.
- •35. Основні способи перевірки діяльності вчителів
- •36. Основи управління інноваційними процесами в навчально-виховному закладі.
- •37. Види та напрями комунікацій в шкільній системі.
- •38. Здійснення інвестицій в освітню діяльність.
- •39. Зміст, основні функції ділового спілкування.
- •40. Стилі та структура ділового спілкування.
- •41. Риторичний інструментарій впливу.
- •42. Невербальні засоби спілкування.
- •43. Бар’єри спілкування. Правила використання проксеміки.
- •44. Організація робочих місць і зон спілкування.
- •45. Способи переконання.
- •46. Правила переконання співрозмовника.
Складові функції організації
1. Розподіл праці.
2. Групування робіт.
3. Розподіл влади. Влада — узаконена сила організації. Делегування влади —
це процес передачі влади і завдань підлеглим, які відповідають за це.
4. Координація. Це об'єднання організаційних зусиль для досягнення спільної мети. Таким чином, в основі координації лежать спільна мета, групове зусилля, єдність дій.
9. Організаційні структури управління. Лінійна структура управління.
Організаційна структура управління — це складна підпорядкованість взаємопов'язаних організаційних одиниць або ланок системи, які забезпечують оптимальну реалізацію управлінських функцій та їх ефективність.
Організаційні структури повинні відповідати таким вимогам:
• оптимальність — мінімально необхідна кількість зв'язків між органами управління;
• оперативність, гнучкість — здатність швидко реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищах;
• надійність — гарантія достовірності передачі інформації, безперебійного функціонування;
• простота, економічність — мінімальні витрати на управління, відсутність дублювання та паралелізму в роботі;
• спеціалізація — зосередженість окремих працівників на виконанні заданих функцій управління;
• незалежність від конкретних осіб — вимога пристосувати організацію до особливостей працівників, які є в наявності, будувати її як інструмент для досягнення цілей організації, підбирати людей, здатних забезпечити досягнення місії організації.
Компонентами організаційної структури є ланки та рівні управління. Ланка в організації — це структурно відокремлений елемент, наділений конкретними функціями керівництва, повноваженнями та відповідальністю.
Рівень управління — це сукупність визначених ланок, які вказують на послідовність вертикальної підпорядкованості одних ланцюгів іншим.
У лінійній структурі управління кожний підлеглий має лише одного керівника, від якого він отримує команди за всіма питаннями виробничої або іншої діяльності.
Для загальноосвітньої школи властива лінійна структура управління (рис. 2)
|
|
Директор школи |
|
|
|||
|
|
|
|
||||
1 |
|
|
|
1 |
|
||
Заступник директора з поч..навч. |
|
|
Заступник директора з навч-вих. роботи |
||||
|
|
|
|
|
|
||
Учителі |
|
|
Учителі |
Переваги лінійної структури:
• чіткість і простота взаємовідносин;
• оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень;
• відсутність паралелізму в роботі;
• надійний контроль.
Недоліки:
• обмеження ініціативи виконавців;
• значний обсяг інформації, яка передається від одного рівня до іншого;
• керівник повинен бути універсальним спеціалістом, здатним виконувати багато функцій, які вимагають спеціальних знань.