
- •1. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •2. Організація розслідування нещасних випадків, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •3. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності в галузі освіти.
- •4. Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •5. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •6. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі освіти.
- •7. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць в галузі освіти.
- •8. Система управління охороною праці в галузі освіти. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •9. Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці.
- •10. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •11. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторських функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •12. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи
- •13. Політика в галузі охорони праці
- •14. Засоби гасіння пожеж
- •Первинні засоби гасіння пожеж
- •15. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності в галузі освіти.
- •16. Методи дослідження виробничого травматизму
- •17. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •18. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •19. Розслідування професійних захворювань.
- •20. Мікроклімат робочої зони
19. Розслідування професійних захворювань.
Розслідування профзахворювань проводиться тільки після одержання повідомлення (форма П-3), яке складається в клініках науково-дослідних інститутів гігієни праці й профзахворювань, спеціалізованих відділеннях професійної патології. Таке повідомлення протягом трьох днів після встановлення остаточного діагнозу надсилається: підприємству, з вини якого виникло захворювання; санепідемслужбі та лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.
Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування проводиться комісією в складі представників: санепідемслужби, який є головою комісії; лікувально-профілактичної установи; підприємства; профспілкової організації, членом, якого є хворий, або уповноваженого трудового колективу; відповідного робочого органа виконавчої дирекції Фонду.
Акт розслідування причин професійного захворювання (форма П-4) складаєтьсяпротягом трьох днів після закінчення розслідування в шести примірниках і надсилається роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичній установі; яка обслуговує підприємство; робочому органу Фонду; профспілковій організації, членом якої є хворий; відповідній установі Держсанепідемслужби. Перший примірник акта залишається на підприємстві і зберігається 45 років. У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для розгляду питання подальшої його працездатності. Реєстрація й облік випадків профзахворювань ведуться в спеціальному журналі в таких місцях:
- на підприємстві, у відповідному робочому органі Фонду й в установах санепідемслужби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їхнього розслідування;
- у лікувально-профілактичних установах.
Установи Держсанепідемслужби на підставі актів розслідування складають карти обліку профзахворювань за формою П-5, що зберігаються протягом 45 років. Форми державної статистичної звітності щодо професійних захворювань затверджуються Міністерством охорони здоров’я.
20. Мікроклімат робочої зони
МКЗ – метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються спільною дією на організм людини температури, вологості, швидкості руху повітря теплового випромінювання. Продуктивність праці та самопочуття працюючих залежать від стану довкілля і передусім від змін температур швидкості руху повітря, атмосферного тиску, теплового випромінювання.
Відповідно до чинних санітарних норм метеорологічні умови робочої зони визначаються на висоті 2 м над рівнем підлоги.
Р
обоча
зона — простір, в якому знаходяться
робочі місця постійного
або тимчасового перебування працівників.
Робоче місце — місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.
Оптимальні мікрокліматичні умови — це таке поєднання кількісних показників мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують почуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності. При високій температурі та вологості може статись перегрів тіла, навіть тепловий удар. Він може бути викликаний також інфрачервоним випромінюванням прямих сонячних променів. Висока температура у виробничому приміщенні призводить до інтенсивного перерозподілу крові від внутрішніх органів до шкіри. Фізична робота в умовах підвищеної температури призводить до різкого прискорення серцебиття. Артеріальний тиск падає, дихання прискорюється.
При низькій температурі може статись переохолодження організму, що призведе до простудного захворювання. В умовах дії низьких температур поверхневі судини м'язів і шкіри рук, ніг, обличчя звужуються. Це призводить до зниження кровотоку на всіх ділянках тіла людини підвищується в’язкість крові, що зменшує її приток до переохолодженої поверхні.
При підвищеній вологості повітря затруднюється випаровування вологи з поверхні шкіри і легень. При пониженої відносної вологості - сухість слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.
Рух повітря здійснює одночасно термічний і механічний вплив. Значні коливання параметрів мікроклімату призводить до порушення терморегуляції організму.
Атмосферний тиск впливає на процес дихання. Для здоров’я небезпечна різка зміна тиску, а не його величина.
Оптимальні параметри мікроклімату забезпечують комфортні умови для людини. Допустимі параметри можуть викликати у людини дискомфортні відчуття, Але змін у стані здоров'я не буде. Допустимі параметри встановлюються у випадках, коли за технологічними, технічними або економічними причинами неможливо забезпечити оптимальні норми.