18 Березня 1921 р. – укладання Ризького мирного договору між Польщею, рсфрр (більшовицькою Росією) та усрр (більшовицькою Україною).

Умови Ризького договору: 

- анулювання Варшавського договору між Польщею та УНР - визнання Польщею УСРР - передача Польщі західноукраїнських земель - забезпечення умов для національно-культурного розвитку росіянам, українцям та білорусам у Польщі 

У листопаді 1921 р. відбувся Другий зимовий похід військ УНР на чолі з Г.Тютюнником з метою об’єднати українські військові загони і підняти повстання проти більшовиків. Це була остання спроба військ УНР відновити владу в Україні. НЕВДАЛО. 

Розгром військ п.Врангеля і встановлення радянської влади в криму

3 квітня 1920 р. головнокомандувачем Добровольчої армії після А. Денікіна став майор П.Врангель. 

10 вересня 1920 р. відбулася зустріч представників УНР із П.Врангелем з метою спільних дій проти більшовиків. Але 

У листопаді 1920 р. Червона армія остаточно звільнила Крим від військ П.Врангеля. Радянська влада була встановлена в Криму. 

Махновський рух в україні

Махновський рух (махновщина) – селянський рух 1918-1921 рр. в Україні (переважно на Катеринославщині), очолюваний Нестором Махно (батько Махно). Махновці сповідували анархічні ідеї. 

Анархізм – ідейно-теоретична та соціально-політична течія, в основі якої – заперечення державного управління суспільством. Анархісти вважали, що життя селян можливе на основі селянських общин без державного управління. 

Літо-осінь 1918 р. – селянські повстання проти влади гетьмана П.Скоропадського, які очолив Н.Махно. 

1919 р. – боротьба махновців разом із Червоною армією проти Директорії, а потім боротьба з білогвардійцями армії А.Денікіна. Далі н. Махно розриває з більшовиками, чинить спробу побудувати свою республіку (Гуляйполе) на основі анархічної ідеології. 

Восени 1920 р. – підписання Старобільської угоди, згідно з якою Н.Махно об’явив припинити боротьбу проти більшовиків. Початок спільної боротьби махновців та більшовиків проти П.Врангеля. 

Наприкінці 1920 р. радянська Червона армія остаточно розгромила махновський рух.

Історія України. Тема 35. Урср в умовах нової економічної політики (неп)

Дата публікації 13.05.2013 | Автор Tutor

Нова економічна політика (НЕП) – економічна політика більшовиків в Україні в 1921 – 1928 рр., що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки. 

Причини НЕПу: 

- глибока економічна криза як наслідок громадянської війни та політики «воєнного комунізму»; - політична криза (опір політиці більшовиків – селянські повстання, страйки, виступи в армії); - спад революційної хвилі в Європі, відкладення ідеї «світової соціалістичної революції»; - початок реалізації плану ГОЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії), який передбачав будівництво електростанцій, заводів в Україні. 

Початок НЕПу – березень 1921 р. – рішення Х з’їзду Російської комуністичної партії більшовиків (РКП(б)) про перехід до нової економічної політики (НЕПу).

 Заходи НЕПу 

Сільське господарство 

- заміна продрозкладки продподатком; - дозвіл на оренду землі; - дозвіл на використання найманої праці; - розвиток кооперативного рух. 

Промисловість 

- продаж у приватну власність та передача в оренду дрібних та частину середніх підприємств; - дозвіл на використання найманої праці; - об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок; - перехід від зрівнялівки до відрядної зарплати.

Фінанси та торгівля 

- поновлення вільної торгівлі; - введення державних податків, плату за транспорт, комунальні послуги; - випуск конвертованого червонця, вилучення старих грошових знаків.

Особливості НЕПу в Україні 

- НЕП в Україні запроваджено пізніше, ніж у Росії в 1922 р.; - висока ставка продподатку; - застосування репресивних заходів при вилученні продподатку; - введення НЕПу в умовах голоду 1921-1922 рр.; - широка підтримка НЕПу українським населенням. 

Результати НЕПу 

- зростання господарської ініціативи, зацікавленості в результатах праці, продуктивності праці; - швидкі темпи відбудови народного господарства; - зростання життєвого рівня населення; - конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою.