Соціально-економічний та політичний розвиток словʼЯн

Господарство: займалися землеробством, використовували вогнево-підсічний спосіб оброки землі, вирощували жито, пшеницю, овес…. Також займалися осілим скотарством, сільськими промислами (наприклад, бортництвом – збиранням дикого меду), ремеслами, торгівлею з різними народами-сусідами.

Соціальна сфера: перехід до сусідської общини, формування військової та племінної знаті, поява «градів» (великих поселень).

Сусідська община – це община, що прийшла на зміну родової; вона складалася з окремих сімей, які не пов’язані між собою кровними узами.

Релігійна сфера: вірування у слов’ян були язичницькі. Боги давніх слов’ян: Дажбог – бог Сонця, Сварог – бог вогню, Перун – бог грому і блискавки, Лада – богиня кохання, Мара – богиня хвороб і смерті, Дана – богиня води, Макош – богиня землі.

Політична сфера: протягомV – VIIст.триваловелике розселення слов’ян.

 У VIII-ІX ст. з’являються слов’янські союзи племен.

Союзи племен східних слов’ян:

1. На території сучасної України - поляни (р. Дніпро, Київщина), сіверяни (р. Десна, Чернігівщина), деревляни (Полісся, р. Прип’ять, Тетерев), дуліби та волиняни (Волинь), білі хорвати (Карпати), уличі та тиверці (рр. Південний Буг, Дністер).

2. На території сучасної Білорусія – дреговичі (драгва – болото), полочани (р. Полота)

3. На території сучасної Росія – ільменські словени (р. Волхов, Новгород), в’ятичі (р. В’ятка), кривичі, радимичі)

Сусіди східних слов’ян:

Готи (германські племена, перебували на тер. України у III – IV ст.), гуни (тюркські племена, IV ст.), болгари (тюркські племена, VII ст.), авари (тюркські племена, VI-VII ст.), хозари (іудеї, VIII-X ст.), угри (угро-фінські племена, XI ст.), вікінгі (інша назва – нормани, варяги – мешканці Скандинавського півострова), IX-Х ст.)

Історія України. Тема 3. Виникнення Київської Русі

Дата публікації 24.12.2012 | Автор Tutor

Попередні поняття для засвоєння:

Київська Русь – держава східних слов’ян з ІХ по ХІІ ст. з центром у м. Київ.

 «Повість минулих літ» - давньоруський літопис, який описує події з історії руської держави (Київської Русі). «Повість минулих літ» вважається основним джерелом вивчення історії київської Русі. Літопис був складений у 1113 р. ченцем Нестором літописцем.

Теорії походження назви «русь»

1. Норманська (варязька) теорія. Назва «Русь» була занесена на слов’янські землі варягами. Нестор літописець описав цю теорію в «Повісті минулих літ».

2. Автохтонна (місцева) теорія. Назва «Русь» походить від географічних назв середнього Подніпров’я (Рось, Росава, Роставиця.). Ця теорія найпоширеніша серед сучасних дослідників.

3. Кельтська теорія – «русь» в перекладі з кельтської мови означає вода, ріка. А територію давньоруської держави називали країною річок, тобто Русь.

4. Іранська теорія – у перекладе з іранської мови «рос» означає «світлий», а русичі мали світле, русяве волосся.

5. Сарматська теорія. У Північному Причорномор’ї мешкали сарматські племена роксоланів, від яких, можливо, також походить назва «русь».

839 р. – перша згадка про русичів у франкській хроніці «Бертинські анали».

852 р. – Перша згадка про Руську землю в «Повісті минулих літ».