Західна україни

Освіта	1868 р. — заснування у Львові українського культурно-освітнього товариства «Просвіта».1875 р. — заснування університету в Чернівцях. У Східній Галичині працює 4 260 класів із польською мовою навчання, 2250 – українською мовою навчання. Діють 5 реальних середніх шкіл, гімназії у Львові й Перемишлі У Північній Буковині працюють 805 початкових шкіл, гімназія в Чернівцях з українськими класами
Наука й техніка	1873   р. -заснування у Львові Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка1892 р. на базі Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка створено Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка 1897 р. — Наукове товариство ім.. Т. Г. Шевченка очолює М. Грушевський
Література	1834-1888 рр. — Ю. Федькович, буковинський поет («Довбуш», «Лук’ян Кобилиця», «Дезертир» та ін.)1856-1916 рр. — Іван Франко (“Борислав сміється”) 1868-1942 рр. — О. Кобилянська («Земля», «У неділю рано зілля копала») 1871-1936 рр. — В. Стефаник («Камінний хрест» та інші оповідання) 1885 р. — видання Ю. Федьковичем газети «Буковина»
Театр і музика	1864 р. — заснування у Львові першого українського професійного театру товариства «Руська бесіда» (режисер — О. Бачинський)1880 р. — відкриття Львівської консерватори 1908 р. — утворення в Станіславі театрального «Товариства ім. І. Тобілевича»
Архітектура і образотвор. мистецтво	1864-1882 рр. — збудування в Чернівцях резиденції митрополита (арх. І. Главка)1897-1900 рр. — Оперний театр у Львові (арх. 3. Горголевський) На західноукраїнських землях працювали художники К. Устиянович («Гуцулка біля джерела»), Т. Копистинський («Гуцулка», «Далматинка»), Т. Ромаячук («Узлісся», «3 дороги»)

Історія України. Тема 29. Україна на початку хх ст.

Дата публікації 17.03.2013 | Автор Tutor

Наддніпрянська україна

Економічний розвиток

Промисловість:

- високі темпи розвитку;

- переважання іноземного капіталу;

- нерівномірний розвиток регіонів (концентрація виробництва на Лівобережжі та Південній Україні);

- 70% промисловості зорієнтоване на видобуток сировини;

- 1900 – 1903 р. – економічна криза зумовлена перевиробництвом, яка охопила в найрозвинутіші галузі промисловості в Україні, зокрема металургійну і кам’яновугільну. Економічна криза сприяла посиленню концентрації виробництва й утворенню монополій;

- поява наприкінці ХІХ – початку ХХ століття монополій (монополізація виробництва). 

Монополія – це об’єднання підприємств однієї галузі, яке панує на ринку.

Види монополій:

Трест – об’єднання підприємств, які повністю втрачають свою самостійність.

Синдикат – об’єднання підприємств, які зберігають виробничу самостійність, а для комерційної діяльності створюють спільне підприємство – синдикат.

Картель – об’єднання, у якому підприємства зберігають виробничу та фінансову самостійність.

Концерн – багатогалузеве об’єднання із злиттям банківського та страхового капіталу.

У Наддніпрянській Україні переважали синдикати («Продвагон», «Продамет», «Продвугілля»…)

Сільське господарство 

Столипінська аграрна реформа 1906 – 1911 рр. (П.Столипін – міністр внутрішніх справ та голова Ради міністрів Російської імперії):

- розбивалися селянські общини і земельний наділ переходив до селянина в приватну власність;

- земля ставала товаром;

- передбачалася ліквідація аграрного перенаселення шляхом заохочення переселення в східні райони Росії.

Наслідки реформи суперечливі:

- зростання с/г виробництва;

- поширення товарних відносин у с/г;

- розшарування селянства (10-15% селян стали заможними, 50% – залишалися бідними);

- міграція населення на Далекий Схід, до Сибіру, Середньої Азії.