Адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель

Східна Галичина та Північна Буковина входили до Королівства Галичини та Лодомерії», яке очолював австрійський ставленик. Королівство ділилося на намісництва. З 1849 р. Буковина стала окремим округом у складі королівства. Закарпаття входило до складу Угорського королівства і ділилося на жупи. Ні Королівство Галичини та Лодомерії, ні Угорське королівство не були самостійними державами, а були адміністративно-територіальними одиницями Австрійської імперії.

Адміністративно-територіальна одиниця	Українська територія	Поділ території
Коронний край «Королівство Галичини та Лодомерії»	Східна Галичина (центр – м. Львів)	намісництва
	Північна Буковина (центр – м. Чернівці)	окремий округ з 1849 р.
Угорське королівство	Закарпаття (центр – м.Ужгород)	жупи

Собливості національного та соціального становища українців

У Східна Галичині провідні позиції належали полякам.

У Закарпатті провідні позиції належали угорцям.

У Північній Буковині провідні позиції належали румунам.

 Українці займали підлегле, підкорене становище!

Самоназва західних українців – русини; самоназва української мови – руська.

Реформи австрійських правителів марії-терезії та йосифа іі у 70-80- рр. Хvііі ст.

1. Аграрна реформа: часткове скасування кріпацтва: обмеження панщини до 30 днів на рік, звільнення селян від особистої залежності від пана; заборона тілесних покарань; складено «Інвентарі», до яких вносилися розміри повинностей та податків селян; з 1789 р. скасовано панщину, але після смерті Йосифа ІІ відновлено.

2. Релігійна реформа: церква підпорядкована державі, римо-католицька та греко-католицька церкви визнавалися рівноправними; визнано рівноправ’я євреїв; православна церква не була визнана на рівні з іншими церквами.

3. Освітня реформа: у 1774 р. запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою навчання; у Відні створено генеральну греко-католицьку семінарію («Барбареум»); у 1784 р. засновано Львівський університет, при якому відкрито Руський інститут з українською мовою навчання, що діяв до 1809 р.

4. Адміністративна реформа:посилено централізацію управління, поширення загальноімперського законодавства в регіонах.

Реформи сприяли посиленню держави, проте контрреформістська політика наступних імператорів призвела до поновлення панщини і зростання селянських повинностей.

Соціально-економічний розвиток західної україни

Західна Україна була відсталим аграрним краєм і виконувала роль аграрно-сировинного придатка промислово розвинутих регіонів Австрійської імперії.

Сільське господарство

- панування екстенсивного землеробства; - застаріла техніка; - малоземелля та безземелля селян; - селянські повинності (кріпацтво, панщина, чинш, військова служба); - розвиток садівництва, виноградарства, тваринництва, лісозаготівлі тощо.

Екстенсивне землеробство – це система господарювання, при якій збільшення продукції досягається лише при розширенні посівних площ.

Інтенсивне землеробство – це система господарювання, при якій збільшення продукції досягається шляхом удосконалення праці та техніки.

Промисловість

- промисловість розвивалася слабо; - у промисловості було задіяно лише 2% населення; - переважання мануфактур (ручної праці); - 30-40 рр. ХІХ ст. почався промисловий переворот; - найактивніше розвивалася нафтовидобувна та лісопереробна промисловість; - панування іноземного капіталу, тобто власниками промислових підприємств були іноземці; - занепад традиційних галузей виробництва: текстильної та шкіряної; - встановлено найдовший в імперії робочий день (14-16 годин) при найнижчому рівні зарплат.

Торгівля

- Західна Україна експортувала деревину(ліс), с/г продукцію, вовну, тканини; - імпортували все необхідне, імпорт переважав у 10 разів.