Реєстрове козацтво

Реєстрове козацтво – це козаки, які перебували на службі у польського короля й були поіменно записані в спеціальний список – реєстр.

 У 1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август вперше набрав на службу 300 козаків.

У 1578 р. польський король Стефан Баторій збільшив реєстр до 500-600 козаків і надав їм клейноди (символи влади) та привілеї.

Привілеї реєстрового козацтва:

1. Звільнялися від податків.

2. За службу отримували платню та землю.

3. Мали право не підкорятися місцевому керівництву.

4. Мали власний суд.

 З виникненням реєстрового козацтва, козаки отримали офіційне визнання як окремий соціальний стан. Козаки, які не входили до реєстру, вважалися поза законом. Запорозька Січ повинна була підпорядковуватися гетьману реєстрового козацтва.

 Центром реєстрового козацтва було м. Трахтемирів.

 Формування та розташування реєстрового козацтва наприкінці XVI – початку XVIIст.

Козацькі клейноди:

Перші козацько-селянські повстання проти польського панування наприкінці xvIст.

 Причини повстань:

1. Соціально-економічні (кріпацтво, експлуатація, панщина, податки).

2. Релігійні (нав’язування православним українцям католицизму та релігійної унії).

3. Національні (полонізація).

4. Бажання козаків збільшити реєстр.

5. Конфлікти між козаками та шляхтичами.

Дата	Ватажки	Територія	Хід повстання	Результати
1591-1593	К.Косинський	Київщина, Брацлавщина, Волинь (Правобережжя)	Повсталі захопили Білу Церкву, Трипілля, Переяслав. Вирішальна битва відбулася під П’ятою.	Повстання придушене, Косинський загинув.
1594-1596	С.Наливайко, М.Шаула	Київщина, Брацлавщина, Волинь, Поділля (Правобережжя)	Наливайко вперше мав намір побудувати незалежну козацьку державу. Вирішальна битва – Солоницька.	Повстання придушене, Наливайко й Шаула були страчені. Зменшення козацьких привілеїв.

У 1577 – 1578 рр. Козацький отаман Іван Підкова здійснив військовий похід у Молдавію. Взяв її столицю Ясси. Щоб не ускладнювати відносини з Туреччиною, польський король наказав схватити Підкову. Його стратили у Львові.

1600 – 1602 рр. – період гетьманування Самійли Кішки. За його гетьманування були відновлені козацькі привілеї та права, втрачені після повстання С. Наливайка.

Історія України. Тема 14. Українське козацтво в першій половині хvii ст.

Дата публікації 01.02.2013 | Автор Tutor

Гетьманування петра конашевича-сагайдачного (гетьман реєстрового козацтва 1614 – 1622 рр. З перервами)

1. По-новому зорганізував козацьку армію (піхота, кіннота, артилерія,).

2. Добився зміцнення дисципліни і боєздатності козацького війська, розширення козацького реєстру та відновлення прав і привілеїв козаків.

3. Підтримував православну церкву (у 1620 р. запорожці вступили до Київського братства, чим сприяли відновленню православної ієрархії в Україні) та розвиток освіти (сприяв заснуванню братської школи в Києві).

4. Очолював морські походи козаків проти татар і турків. (1606 р. – похід на Варну, 1608 р. – Перекоп, 1615 р., 1617 р. – Стамбул, 1616 р. – Кафу…).

5. У 1618 р. козацьке військо на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним вступило в Лігу Європейських країн для боротьби з Османською імперією (Туреччиною).

6. У 1618 р. козацьке військо разом з поляками здійснило похід на Москву, у результаті якого Чернігівські й Смоленські землі були приєднані до Речі Посполитої.

7. У 1620 р. польські війська зазнають поразки від турків та татар в битві під Цицорою. Турки величезними силами наступають на Польщу. Поляки звертаються за допомогою до П. Конашевича-Сагайдачного, обіцяючи збільшити козацький реєстр та заплатити козакам. У 1621 р. козацьке військо П. Конашевича-Сагайдачного зупинило турецький наступ на Польщу в Хотинській битві.

8. Помер П.Конашевич-Сагайдачний 10 квітня 1622 р. від рани, яку дістав у Хотинській битві.

9. Період гетьманування П.Конашевича-Сагайдачного називають добою героїчних походів козаків проти татар та турків.