Церковно-релігійне життя в україні в XVI – xviIст.

Складнощі релігійного життя в Україні полягали в тому, що українці були православними, а поляки та литовці – католиками. Оскільки поляки панували на українських землях, вони намагалися нав’язати католицизм українцям, які чинили цьому опір.

Із приходом польської шляхти відбуваються значні національні й релігійні зміни. Частина українських дворян денаціоналізується й у результаті політики католицького духовенства переходить у католицтво.

Для захисту православ’я утворюються братства.

Братства– національно-релігійні громадські організації православних міщан, створені з метою захисту національно-релігійних прав українців, протистояння покатоличенню та полонізації.

Братства засновували православні школи та друкарні. Братства отримували ставропігії.

Ставропігія – автономна православна церковна одиниця, яка підпорядковується не місцевим церковним ієрархам (єпископам), а безпосередньо патріархові й користується спеціальними правами догляду за духовенством.

Найвідоміші братства:

1. Львівське Успенське ставропігійне братство (1586 р.)

2. Київське Богоявленське братство (1615 р.)

3. Луцьке Хресто-Воздвиженське братство (1617 р.)

Братства отримували матеріальну та військову допомогу від козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім козацьким військом у 1620 р. увійшов до Київського братства.

Берестейська церковна унія 1596 р.

У 1596 р.відбуласяБерестейська унія.

Берестейська (Брестська) унія – це об’єднання католицької та української православної церкви в єдину – греко-католицьку (уніатську).

Причини унії:

1. Бажання Католицької церкви розширити свою владу на українські землі.

2. Бажання православного духовенства отримати однакові права з католицьким.

3. Припинити ворожнечу між православними та католиками, об’єднати суспільство.

 Зміст унії:

1. Утворювалася Українська греко-католицька церква, яка підпорядковувалася голові католицької церкви папі римському, але зберігала церковний обряд і церковнослов’янську мову богослужіння.

2. Греко-католицькі священики та греко-католицька шляхта прирівнювались у правах до католицьких. Вищі ієрархи греко-католицької церкви отримували місця в сенаті Речі Посполитої.

3. Православна церква в Україні оголошувалася поза законом.

Прихильниками унії були Іпатій Потій, К. Терлецький, М. Рогоза, П. Скарга. Противниками унії були Г. Балабан, М. Копистенський, В.-К. Острозький.

Унію прийняли 6 із 8 єпархій Київської метрополії. Першим греко-католицьким митрополитом став МихайлоРогоза (1596 – 1599), а по його смерті – Іпатій Потій (1599 – 1613), далі – Йосип Рутський (1613 – 1637).

Наслідки унії:

1. Не відбулося фактичного зрівняння в правах католиків та греко-католиків.

2. Переважна частина українців (особливо селяни та козаки) не визнали унію й почали рух за відновлення православ’я. Тобто унія призвела до розколу українського суспільства.

Відновлення української православної церкви

У 1620 р. ієрусалимський патріарх Феофан висвятив на православного митрополита Іова Борецького. Ця подія вважається відновленням православної церковної ієрархії в Україні, але православна церква перебувала поза законами Речі Посполитої.

Наступний православний український митрополит молдавського роду Петро Могила домігся у 1632 р. офіційного визнання православ’я польським королем. Польський сейм під тиском козацьких повстань, а також потребуючи козацької сили для походу на Москву, видав у 1633 р. «Статті для заспокоєння руського народу», у яких зазначалося про відновлення православ’я.

Проте греко-католицька церква не зникла, вона понині має своїх прихильників на західній Україні.