Історія України. Тема 1. Давня історія України

Дата публікації 24.12.2012 | Автор Tutor

Попередні поняття для засвоєння:

Антропогенез – процес виникнення і формування фізичного типу людини, первісного розвитку її трудової діяльності, мови та суспільних відносин.

Археологія – наука, що досліджує речові пам’ятки історії.

Історичні джерела– історичні пам’ятки, за допомогою яких історики вивчають минуле людства. Історичні джерела поділяються на речові, писемні та усні.

Археологічна культура – сукупність історичних джерел, що належать до одного часу, знаходяться на одній території і мають місцеві особливості, подібність.

Кам’яний вік – найдовший культурно-історичний період у розвитку людства, коли основні знаряддя праці виготовлялися переважно з каменю, кістки та дерева. Тривав від появи першої людини (близько 2 млн. р. тому) до віку обробки металів (4 тис. р. до н.е.). Умовно вчені кам’яний вік поділяють на палеоліт, мезоліт, неоліт та енеоліт.

Періодизація Давньої історії України:

1. Кам’яний вік 2. Бронзовий вік 3. Залізний вік

КамʼЯний вік

Кам’яний вік поділяється на палеоліт, мезоліт та неоліт. Перехідний період від кам’яного віку до віку металів отримав назву – енеоліт.

 І. Палеоліт (давній кам’яний вік) тривав від появи першої людини і до 11 тис. р. до н. е.

 Палеоліт поділяють на ранній, середній та пізній.

 А) РАННІЙ ПАЛЕОЛІТ тривав від появи першої людини до 150 тис. р. тому

 1 млн. років тому – поява першої людини на території України

 Найдавніших людей, які з’явилися на території України називають архантропи.

 Архантропи – найдавніші викопні люди.

 Перші люди вели привласнююче господарство.

Привласнююче господарство (привласнювали дари природи) – збиральництво, мисливство.

Знаряддя праці первісних людей: кам’яне рубило, палка-копачка

Найдавніші люди проживали первісним людським стадом.

Cтоянки на території України часів раннього палеоліту: найдавніша на території України – с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Житомирщина). Усього близько 30.

Б) СЕРЕДНІЙ ПАЛЕОЛІТ тривав від 150 тис. р. тому до 35 тис. р. тому

За часів середнього палеоліту близько 150 тис. років тому з’являється тип людини - неандерталець

Розпочинається льодовиковий період (мустьєрська епоха). В Україні південна межа максимального зледеніння орієнтовно проходила повз таких сучасних міст: Львів, Ковель, Житомир, Кременчук, Миргород, Суми. Різке похолодання призводить до зменшення рослинного світу (флори) і появи величезних тварин (мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленів, печерних ведмедів…).

Залишається привласнююче господарство – на перше місце виходить загінне полювання, збиральництво.

Жили первісним стадом.

Знаряддя праці: удосконалене ручне рубило, кам’яні гостроконечники для списів, скребла.

Неандертальці навчилися добувати вогонь (близько 100 тис. років тому). Загорталися у шкури тварин. З’являються основи мови та зародки духовної культури й релігійних уявлень (поховання, різьблений орнамент, ознаки образотворчого мистецтва).

Стоянки на території України: Кіїк-Коба та Холодний грот (Крим), с.Антонівка (Донбас), с.Молодово (р. Дністер). Усього близько 200.

В) ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ тривав від 35 тис. р. тому до 11 тис. р. до н. е.

За часів пізнього палеоліту близько 35 тис. років тому з’являється останній фізичний тип людини – кроманьйонець (Homosapiens – людина розумна, сучасний тип людини).

Триває льодовиковий період, залишається привласнююче господарство.

Удосконалюються знаряддя праці, з’являються кам’яні різці, ножеподібні пластини, дротики, наконечники списів, кістяні голки, шила, гарпуни… (100 типів знарядь). Шили одяг. Жили в землянках та напівземлянках, вели більш осілий спосіб життя.

Стоянки на території України: Радомишльська (Житомирщина), Мізинська (Чернігівщина), Межиріцька (Київщина), Кирилівська. Усього близько 800.

Кроманьйонці починають жити родами та племенами.

Рід - об’єднання кровних родичів. Родовід вівся за материнською лінією.

Родова община – община кровних родичів, які проживали спільно і разом вели господарство.

Плем’я – об’єднання багатьох родів.

Фратрія – підрозділ плем’я, який складався з декількох родів.

Екзогамія – заборона вступати в шлюб усередині роду.

Матріархат – форма суспільного устрою, яка характерна для раннього первісного ладу і характеризується панівним становищем у родині жінки та наслідуванням майна за материнською лінією.

У період пізнього палеоліту у кроманьйонців формується першооснова релігійної свідомості:

Язичництво – поклоніння силам природи.

Тотемізм – віра в спільного для конкретного роду (племені) предка (тварини, рослини)

Анімізм– віра в існування душі та духів, які керують матеріальним світом.

Фетишизм – поклоніння предметам неживої природи, віра в надприродні властивості матеріальних речей.

Магія– віра у вміння людини шляхом звернення до надприродного світу керувати світом людей та природи.

Ініціація – обряди в родовому суспільстві, що пов’язані з переходом юнаків та дівчат у категорію дорослих чоловіків та жінок.

ІІ. Мезоліт (середній кам’яний вік) тривав від Х до VI тис. р. до н. е.

Закінчується льодовиковий період, що призводить до зникнення великих тварин і появу більш дрібніших: кабан, вовк, лисиця, бобер…). Це зумовило мисливську кризу.

Мисливська криза – пошук нових способів полювання.

Мисливська криза була подолана з винайденням першої стрілецької зброї лука та стріл.

Знаряддя праці часів мезоліту: лук та стріли, гачки для рибалки, мікроліти (дрібні знаряддя праці з каменю), долото, сокира, тесло, ножі, списи, гарпуни.

Залишається привласнюючи господарство,зростає роль рибальства

За доби мезоліту починається приручення диких тварин. Перша прирученою твариною була собака.

Зростає роль парної сім’ї.

Стоянки на території України: Мурзак-Коба та Фатьма-Коба (Крим), Гребениківська (Одещина), Журавська (Чернігівщина). Усього близько 1000.

ІІІ. Неоліт (новий кам’яний вік) тривав від VI до IV тис. р. до н.е.

За часів неоліту відбувається неолітична революція.

Неолітична революція – перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого.

Відтворююче господарство – землеробство, скотарство.

Риси неолітичної революції:

• Винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці (шліфування, пиляння, свердління).

• Виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів (гончарство, керамічний посуд, прядіння, ткацтво, винайдення першого маленького колеса для прядіння).

• Перехід до осілого способу життя.

• Активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили (бики, свині, кози, вівці).

• Зрушення у демографічній сфері (збільшення кількості населення).

 ІV. Енеоліт (мідно-кам’яний вік) тривав від IV доIII тис. р. до н.е.

Енеоліт – це перехідний період від кам’яного віку до епохи металів. Серед знарядь праці з’являються вироби з міді, золота.

У період енеоліту в Україні проживали племена Трипільської культури. Назва трипільської культури походить від с. Трипілля на Київщині, поряд з яким археолог В.Хвойко у 1896 р. виявив перші пам’ятки цієї культури.

Трипільці проживали у IV-IIIтисячоліття до н.е. на території сучасної Правобережної України, Румунії, Молдови.

Трипільці – землеробські (хліборобські) племена. Займалися екстенсивним зерновим землеробством та осілим скотарством. Робили керамічні вироби з кольоровим орнаментом. Використовували мідні знаряддя праці. Будували великі глиняні одно-двоповерхові будинки барачного типу. Жили великими поселеннями (15-20 тис. чол.) У трипільців починається перехід від матріархату до патріархату.

Патріархат – це період родового ладу, для якого характерна панівна роль чоловіка в господарстві, суспільстві та родині.

Були язичниками, поклонялися богині родючості.

Трипільці впритул наблизилися до перших світових цивілізацій Єгипту та Малої Азії.

Трипільці зникають унаслідок зміни клімату (клімат стає більш посушливим) та тиску степових скотарських племен.

Найвідоміші стоянки трипільців: Майданецьке, Тальянки.