Суть понять «дані» та «знання». Покажіть між ними відмінність.
Знання — форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини. Виділяють різні види знання: наукове, повсякденне (здоровий глузд), інтуїтивне, релігійне та інші. Повсякденне знання служить основою орієнтації людини в навколишньому світі, основою її повсякденної поведінки і передбачення, але звичайно містить помилки і протиріччя. Науковому знанню властиві логічна обґрунтованість, доведеність, відтворення результатів, прагнення до усунення помилок і подолання суперечок. Знання в теорії штучного інтелекту — сукупність даних (у індивідума, суспільства або у системи штучного інтелекту) про світ, що включають інформацію про властивості об'єктів, закономірності процесів і явищ, а також правила використання цієї інформації для ухвалення рішень. Правила використання включають систему причинно-наслідкових зв'язків. Головна відмінність знань від даних полягає в їхній активності, тобто поява в базі нових фактів або встановлення нових зв'язків може стати джерелом змін в ухваленні рішень.
Дані складаються з фактів і цифр, які можуть бути безглуздими для певного користувача
Представлення знань в іспр за допомогою логічної моделі. Навести приклад.
Логічні моделі подання знань засновані на понятті формальної системи. Їхніми прикладами можуть бути числення предикатів і будь-яка конкретна система продукцій. Ці моделі є дедуктивними системами; у них використовується модель виведення з заданої системи посилок за допомогою фіксованої системи правил. Подальший розвиток предикатних систем пов’язаний з переходом до індуктивних систем, у яких правила виведення породжуються на основі обробки кінцевого числа навчаючих прикладів. Перспективний напрямок – розвиток псевдофізичних логік, що, як і індуктивні моделі, поки не одержали широкого практичного застосування. Логічні моделі включають моделі на основі числення висловлювань та продукційні моделі. Наведемо приклад реалізації логічної моделі у вигляді продукційної. Продукційна модель – найпростіший засіб подання знань. Вони складаються з продукційних правил типу "Якщо А, то В". А називають посилкою (умовою, антецедентом), а В – дією (консеквентом). Це означає, що "якщо всі умови А є істинними, тоді В – також істинне" або "якщо всі умови А виконуються, тоді потрібно виконати дію В". Приміром, якщо дати Келлі Ладі команду та показати шматок м’яса, тоді вона дасть лапу. Якщо ж м’ясо не показувати, то лапу вона не дасть, навіть почувши команду.
Представлення знань в іспр за допомогою семантичних мереж. Навести приклад.
Семантична мережа — інформаційна модель предметної області, що має вигляд орієнтованого графа, вершини якого відповідають об'єктам предметної області, а ребра задають відносини між ними. Об'єктами можуть бути поняття, події, властивості, процеси. Таким чином, семантична мережа є одним із способів представлення знань. У назві сполучені терміни з двох наук: семантика у мовознавстві вивчає сенс одиниць мови, а мережа в математиці є різновидом графу — набору вершин, сполучених дугами (ребрами). У семантичній мережі роль вершин виконують поняття бази знань, а дуги (причому направлені) задають відношення між ними. Таким чином, семантична мережа відображає семантику предметної області у вигляді понять і відносин між ними. Основною формою представлення семантичної мережі є граф. Поняття семантичної мережі записуються в овалах або прямокутниках і з'єднуються стрілками з підписами — дугами. Це найзручніша форма яка сприймається людиною. Її недоліки виявляються, коли ми починаємо будувати складніші мережі або намагаємося врахувати особливості природної мови.
