- •1. Дайте визначення таким поняттям як рішення, управлінське рішення, прийняття рішення. Перелічіть засади, на яких ґрунтується прийняття управлінських рішень.
- •2. Складові прийняття управлінських рішень.
- •3. Етапи розгорнутого процесу прийняття рішень. Охарактеризуйте коротко кожен з них.
- •5. Алгоритм та його місце в теорії інтелектуальних систем прийняття рішень.
- •6. Структура інтелектуальної системи прийняття рішень.
- •7. Сутність поняття «Інтелектуальна система прийняття рішень».
- •Суть понять «дані» та «знання». Покажіть між ними відмінність.
- •Представлення знань в іспр за допомогою логічної моделі. Навести приклад.
- •Представлення знань в іспр за допомогою семантичних мереж. Навести приклад.
- •Представлення знань в іспр за допомогою фреймової моделі. Навести приклад.
- •Представлення знань в іспр за допомогою продукційної моделі. Навести приклад.
- •Раціональний вибір та аксіоми раціонального поводження в економіці.
- •22. Функції вибору та операції над ними.
- •23. Дерево рішень. Прийняття рішень за його допомогою.
- •26. Види невизначеності та причини її виникнення.
- •27. Сутність ризику. Його суб’єктивність та об’єктивність.
- •28. Система постулатів стосовно ризику як економічної категорії.
- •29. Узагальнений алгоритм вимірювання певного виду економічного ризику
- •30. Сутність якісного аналізу ризику
- •31. Кількісні показники оцінки ступеня ризику в абсолютному вираженні.
- •32. Кількісні показники оцінки ступеня ризику у відносному вираженні
- •33. Визначення нечіткої множини та її властивості.
- •34. Операції над нечіткими множинами. Задати універсальну множину та дві нечіткі множини на ній та здійснити всі можливі операції над ними.
- •35. Суть дефазифікації. Методи дефазифікації. Наведіть приклад.
- •43. Основі кроки класичного генетичного алгоритму. Опишіть їх.
- •36. Функція належності та методи її побудови.
- •37. Нечітке відношення та його властивості.
- •40, Що таке задачі оптимізації? у яких випадках застосування інструментарію генетичного алгоритму є ефективнішим за традиційні методи оптимізації.
- •41. Способи кодування параметрів задачі для використання у прийнятті рішення інструментарію генетичного алгоритму. Детально пояснять двійкове кодування.
- •42. Основна термінологія, що використовується в генетичному алгоритмі.
- •43. Основі кроки класичного генетичного алгоритму. Опишіть їх.
- •45. Оператори генетичного алгоритму.
- •46. Експертна система оцінювання та принципи, на яких вона ґрунтується.
- •47. Схема експертного оцінювання з урахуванням послідовності залучення і функцій основних груп суб'єктів.
- •48. Етапи процесу експертного оцінювання
- •49. Методи колективної роботи експертної групи
- •50. Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи.
- •51. Задачі експертного оцінювання.
- •52. Статистичні методи обробки експертної інформації.
- •58. Назвіть типові багатокритеріальні задачі та стисло опишіть одну з них.
- •63. Класифікація інформаційних ситуацій.
- •64. Інгредієнт функціонала оцінювання
- •65. Прийняття рішень у полі першої інформаційної ситуації.
- •66. Прийняття рішень у полі другої інформаційної ситуації.
- •67. Прийняття рішень у полі третьої інформаційної ситуації.
- •68. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної
- •69. Прийняття рішень у полі п'ятої інформаційної ситуації.
- •70. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації.
- •71. Суть теоретико-ігрового підходу в прийнятті рішень з урахуванням
- •72. Ігровий розпливчастий метод аналізу ієрархій (ірмаі).
- •75. Одношарові та багатошарові штучні нейронні мережі. Їх архітектурні особливості. Розрахунок вихідного вектору.
- •76. Суть навчання штучних нейронних мереж та його оцінювання.
- •77. Правила навчання штучних нейронних мереж.
- •78. Назвіть різні структури нейронних мереж та для однієї з них наведіть алгоритм її навчання.
- •79. Особливості сумісного використання генетичних алгоритмів та штучних нейронних мереж.
- •62. Гра та її складові.
- •80. Основні характеристики штучних нечітких нейронних мереж.
49. Методи колективної роботи експертної групи
Методи колективної роботи експертної групи передбачають отримання загальної думки в ході спільного обговорення розв'язуваної проблеми. Іноді їх називають методами прямого отримання колективної думки. Основна перевага цих методів заключається в можливості різнобічного аналізу проблем. Недоліками являються складність процедури отримання інформації, складність формування групового думки з індивідуальних суджень експертів, можливість тиску авторитетів у групі. Залежно від процедури і способів організації та проведення експертизи розрізняють наступні методи групового опитування експертів: - I. метод комісій. Передбачає регулярні збори експертів для проведення групових дискусій з обговорюваної проблеми та вироблення в ході дискусій узгодженого рішення. Цей метод сприяє створенню творчої обстановки в групі експертів. Недоліки - відсутність анонімності, відмінювання до думки більш авторитетних фахівців. 2. метод мозкової атаки. Застосовують у випадках, коли вирішується нова, маловивчена проблема чи треба прийняти нове, оригінальне рішення. Особливість методу - він забороняє критику альтернатив, представлених в процесі обговорення, що забезпечує найбільш повне виявлення і використання творчого потенціалу експертів і можливість вільного висловлювання і появи самих божевільних ідей.
50. Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи.
Методи базуються на використанні думок експертів –спеціалістів відповідного профілю. Кожен експерт надає оцінку незалежно від інших, а потім за допомогою статистичних прийомів обробки інформації ці оцінки об’єднують в одну узагальнюючу. Найчастіше застосовують наступні методи формування прогнозу:
метод інтерв’ю;
аналітичні докладні записки;
написання сценарію.
Метод інтерв’ю передбачає бесіду організатора експертизи (прогнозиста) з спеціалістом-експертом в певній області знання, протягом якої прогнозист відповідно до раніше розробленої програми ставить перед експертом питання щодо перспектив розвитку об’єкта, що прогнозується. Переваги цього методу полягають в тому, що прогнозист може в процесі бесіди уточнювати та корегувати відповіді. Недолік цього методу полягає в тому, що у експерта мало часу на обдумування відповідей. Тому результат залежить насамперед від того, наскільки експерт рже відповісти експромтом достатньо точно на поставлені питання.
Аналітичні докладні записки передбачають тривалу та ретельну (тщательную) самостійну роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану та шляхів розвитку об’єкта, що прогнозується. Цей метод дає можливість експерту використовувати всю необхідну інформацію про об’єкт прогнозування. Результати своєї роботи експерт оформлює у вигляді аналітичної записки.
Написання сценарію – це метод описання логічно послідовного процесу, події, виходячи з ситуації, що склалася. Написання сценарію ведеться з урахуванням часових оцінок. Основне призначення сценарію – визначення генеральної цілі розвитку об’єкта, явища, що прогнозується.