1. Дайте визначення таким поняттям як рішення, управлінське рішення, прийняття рішення. Перелічіть засади, на яких ґрунтується прийняття управлінських рішень.

Рішення – це результат інтелектуальної діяльності людини, що приводить до певного висновку і\або до необхідних дій.

Воно має бути спрямованим на досягнення певних результатів, на створення та реалізацію бажаних процесів, або ж на припинення певної діяльності.

Управлінське рішення – це акт цілеспрямованого впливу на об’єкт управління, що ґрунтується на аналізі даних, які характеризують конкретну управлінську ситуацію і мають на меті досягнення певних цілей.

Прийняття рішення – це процес, завдяки якому обирається лінія поведінки для вирішення конкретної проблеми.

Теорія прийняття управлінського рішення – це система знань, що відображає сутність розроблення та ухвалення рішення, а також закономірності з урахуванням яких рішення розробляється, приймається, реалізується.

Основними категоріями теорії прийняття управлінських рішень є мета, функція та метод діяльності.

Засади прийняття управлінських рішень:

Право приймати рішення

Повноваження: передбачається розмежування компетенції між керівниками різних рівнів

Обов’язковість

Компетентність: вміння керівника приймати рішення

Відповідальність: санкції, що застосовують курівники в разі прийняття ним хибного рішення

Своєчасність: необхідність прийняття рішення в певний час.

2. Складові прийняття управлінських рішень.

Класичний підхід до прийняття управлінського рішення полягає в дотриманні певної процедури і виконанні обов'язкових дій: Визначення проблеми. Біля витоків якого рішення знаходиться проблемна ситуація, що вимагає свого вирішення. Завдання менеджера на цьому етапі полягає в аналізі проблемної ситуації, тобто у визначенні симптому «хвороби», вивченні становища справ і цілей, попередньої формулюванні критеріїв рішення. Таким чином, процес визначення проблеми складається в її виявленні й оцінці. Виявлення проблеми - усвідомлення того, що виникло відхилення від спочатку встановлених планів. Виявлення обмежень і визначення альтернатив. Причиною виникнення проблеми можуть бути знаходяться поза організацією (зовнішнє середовище), які менеджер не може змінити. Обмеження такого роду звужують можливості прийняття оптимальних рішень, тому необхідно визначити їхнє джерело і суть і намітити можливі альтернативи, тобто потрібно виділити всі можливі дії, що усувають причини появи цієї проблеми. Прийняття рішення. На цій стадії розробляються альтернативні рішення, дається їх оцінка і відбирається альтернатива з найбільш сприятливими загальними наслідками. Реалізація рішення. Процес не закінчується вибором альтернативи. На стадії реалізації приймаються заходи по конкретизації рішення і доведення його до виконавців, тобто цінність рішення полягає в тому, що воно здійснено (реалізовано). Контроль за виконанням рішення. В процесі контролю виявляються відхилення і вносяться поправки, що допомагають реалізувати рішення повністю. За допомогою контролю встановлюється свого роду зворотний зв'язок між керуючою і керованою системами.