Розділи:

Математика Основи Теоретична механіка

Вища математика технічної Опір матеріалів

Фізика механіки Статика споруд

ОРБК

2. Роль і значення механіки в будівництві та інших галузях техніки.

Механіка - це наука про механічний рух та взаємодії фізичних тіл. Вивчає закони механічного руху тіл під дією сил, що до них прикладені.

Прикладами механічного руху в природі є:

- рух небесних тіл

- коливання земної кори

- повітряні і морські течії і тому подібне

Прикладами механічного руху в техніці є:

- рух різних наземних або водних транспортних засобів і літальних апаратів

- рух частин всіляких машин, механізмів і двигунів

- деформація елементів тих або інших конструкцій і споруд

- течія рідини і газів і багато що інше.

Прикладами ж механічних взаємодій є:

- взаємні тяжіння матеріальних тіл за законом всесвітнього тяжіння

- взаємні тиски дотичних (чи ударяючихся) тіл

- дії часток рідини і газу один на одного і на тіла, що рухаються або покояться в них.

Технічна механіка як одна з найважливіших фізико-математичних дисциплін грає істотну роль в підготовці інженерів будь-яких спеціальностей. На основних законах і принципах механіки базуються багато загальноінженерних дисциплін, таких, як опір матеріалів, будівельна механіка, гідравліка, теорія механізмів і машин, деталі машин та ін. В різних сферах - машинобудівних, механічних, будівельних, приладобудівних і інших також широко використовуються найважливіші положення теоретичної механіки. На основі теорем і принципів механіки вирішуються багато інженерних завдань і здійснюється проектування нових машин, конструкцій і споруд.

3. Короткий огляд розвитку механіки.

Механіка є однією з самих древніх наук. Закони теоретичної механіки сформульовані завдяки плідній праці багатьох поколінь вчених.

Термін «механіка» введений видатним філософом старовини Аристотелем (384-322 до н.е.). Перші наукові основи вчення про рівновагу тіл містяться в працях Архимеда (287- 212 н.е.)

Швидкий розвиток механіки починається з епохи Відродження. Видатні вчені цієї епохи розвинули методи статики і заклали основи динаміки. Найбільший внесок в механіку внесли:

Леонардо да Вінчі (1452-1519) - вивчав траєкторію тіла, запровадив поняття моменту сили відносно точки;

Галілео Галілей (1564-1642) - встановив основні закони вільного падіння тіл, увів поняття про нерівномірний рух і прискорення точки, вперше сформулював закон інерції;

Роберт Гук (1635-1703) - відкрив закон пропорційності між силою, прикладеною до пружного тіла, і його деформацією (закон Гука), що є основним співвідношенням при сучасних розрахунках динаміки та міцності конструкцій і споруд, а також передбачив закон всесвітнього тяжіння Ньютона.

Завершив встановлення основних законів динаміки великий англійський математик і механік Ісаак Ньютон (1643-1727).

Період розвитку механіки після Ньютона значною мірою пов'язаний з ім'ям Л.Ейлера (1707-1783), який повністю завершив процес математизації механіки точки, був засновником механіки твердого тіла і сформулював закони динаміки для суцільного середовища.

В розвиток механіки значний внесок вклали вітчизняні вчені

М.Є. Жуковський 91847-1921рр) – автор відомого підручника по теоретичній механіці, І.В. Мещерський (1859-1935 рр), його задачник по теоретичній механіки перевидається і в наші дні.

Питання для самоперевірки:

1. Дати визначення поняттю «механіка»

2. Назвіть приклади механічного руху.

3. Значення механіки в будівництві.

4. Назвіть видатних вчених з історії механіки.

Питання для самостійного вивчення:

1. Історичний розвиток механіки

Література:

Тимко И.А. Теоретическая механика. Издат. харьковского университета. Харьков,1971. с. 12-14.

ЛЕКЦІЯ № 2