12. Подвійний запис на рахунках, його значення; кореспонденція; прості та складні проводки.

Подвійний запис – елемент методу бух обліку, його методичний прийом, який забезпечує двоїстість відображення кожної госп операції на рахунках.

Спосіб подвійного запису полягає в тому, що кожна госп операція одночасно відображається на дебеті одного і на кредиті іншого рахунка в однакових сумах.

Подвійний запис не тільки принцип однакового відображення операцій на рахунках, а й основний технічний прийом бухгалтерського обліку, оскільки очевидно, що скільки не було б операцій, але загальна сума записів за дебетом рахунків завжди дорівнюватиме загальній сумі записів за кредитом рахунків. 

Такий взаємозв’язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називається кореспонденцією рахунків, а такі рахунки кореспондуючими. Як синонім кореспонденції рахунків використовують терміни: бухгалтерська проводка, контировка. 

Оскільки господарські операції здійснюються на основі первинних документів, то у формуванні господарської операції і при кореспонденції рахунків необхідно вказувати підставу (документ). Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку є певною моделлю взаємопов’язаних рахунків.

Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості і складні бухг проводки.

Простою називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну і ту ж саму суму, тобто коли кореспондують між собою тільки два рахунки. 

Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, декілька кредитується на загальну суму, або навпаки – один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму. 

Кожну складну бухгалтерську проводку можна розкласти на декілька простих. Однак застосування у практиці бухгалтерського обліку складних проводок переважає, тому що зменшує кількість записів, робить їх більш наочними. 

Правильна кореспонденція рахунків має велике значення для організації бухгалтерського обліку, його достовірності й правильності, оскільки на перший план виступають сутність господарської операції і її правдиве відображення на рахунках. Тому з метою забезпечення єдиних підходів до відображення операцій розробляють інструкції і типові кореспонденції рахунків. Їх наводять у спеціальних довідниках і в коментарях до плану рахунків. 

12. Узагальнення даних бухгалтерського обліку: оборотні відомості, їх зміст, призначення та види, основні рівняння в оборотних відомостях.

Поточне узагальнення змін, що відбуваються у складі господарських засобів і джерел, здійснюють за допомогою оборотних відомостей. О.в. будується у вигляді таблиці, в якій записують назви рахунків на початок місяця, залишки за дебетом і кредитом за місяць, залишки за дебетом і кредитом рахунків за місяць, залишки за дебетом і кредитом рахунків на початок наступного місяця. Складають ов на підставі рахунків, дані яких переносять в оборотну відомість – на кожний рахунок окремий рядок відомості. По кожній графі ов визначають підсумки.

Оборотні відомості складаються як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу і заповнення форми фінансової звітності. Крім того, оборотна відомість є важливим джерелом інформації для оцінювання й економічного аналізу руху активів і пасивів підприємства.

Отже оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і характеристики руху засобів та їхніх джерел за звітній період. 

Оборотні відомості за аналітичними рахунками складають для узагальнення інформації в розрізі синтетичного рахунка. 

Підсумки оборотної відомості показують повну відповідальність до даних записів за синтетичним рахунком. Це випливає з того, що записи на синтетичних і аналітичних рахунках роблять паралельно на підставі одних і тих же документів.

В ов за підсумком повинні бути три рівності:

1) початковий залишок за дебетом усіх рахунків = початковому залишку по кредиту усіх рахунків – обумовлено рівністю активу і пасиву балансу

2) обороти за дебетом усіх рахунків = оборотам за кредитом усіх рахунків – обумовлено подвійним записом, згідно з яким кожна операція однаковою сумою записується за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків.

3) кінцевий залишок за дебетом всіх рахунків = кінцевому залишку за кредитом всіх рахунків – обумовлено першими двома рівностями.