46. Порівняльна характеристика аудиту і ревізії.
Аудит і ревізію часто намагаються ототожнювати, що є невірним. Основна така відмінність полягає у цілях цих двох перевірок. Тоді, коли ревізор має виявити помилки у веденні БО та призначити штраф, аудитор діє навпаки в інтересах підприємства і в першу чергу намагається допомогти уникнути помилок і штрафів. Ще одна відмінність у тому, що ревізія в Україні проводиться виключно на державних підприємствах, а аудит на комерційних.
Інші ознаки відмінності (а - аудит, р - ревізія):
1. Законодавча база: А – ЗУ «Про аудит діял-ть»; Р- ЗУ «Про державну контрольно-ревіз службу в Укр».
2. Підстава для проведення: А – договір між аудит фірмою (аудитором) та замовника аудиту; Р – наказ керівника підрозділу КРС або керівника вищої установи.
3. Оплата послуг: А – замовником відпов до умов договору; Р – оплата праці ревізору відпов до посади, що обіймається.
4. Суб’єкт проведення: А- аудитор (аудит фірма); Р – ревізор.
5. Вид діял-ті: А – підприємницька; Р – державна.
6. Документ, що складається в результ проведення: А – висновок (на прохання складається звіт); Р – акт ревізії.
Законодавчо-нормативне регулювання аудит. Діяльності в Україні.
Здійснення аудиторської діяльності регулюється рядом законодавчих та нормативних документів:
- ЗУ «Про аудиторську діяльність»;
- Документи АПУ;
- Міжнародні стандарти аудиту;
- Нормативні акти міністерств, що встановлюють правила організації аудиторської діяльності та проведення аудиту для конкретних галузей;
- Внутрішньофірмові стандарти аудиторської діяльності;
- Договір на проведення аудиту або надання аудиторських послуг.
ЗУ «Про аудиторську діяльність» визначає правові принципи здійснення аудит діял-ті в Укр та розповсюджується на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та видів діял-ті. Перш за все спрямований на створення системи незалежного фін контролю з метою захисту інтересів власника.
Разом з рядом інших законодавчих актів він визначає випадки обов’язкового проведення аудиту. Аудиторську діяльність у сфері фін контролю також регулює Господарський кодекс України.
АПУ у 2003 році ухвалила стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів як національні і з 2004 року МСА призначені для їх використання під час аудиту. МСА містять основні принципи та необхідні процедури, а також відповідні інструкції, представлені у формі пояснювального та іншого матеріалу.
48. Класифікація аудиторських завдань.
Класифікація послуг, які можуть надавати аудитори-практики та аудиторські фірми згідно з вимогами Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг наведена на рис1.
По-перше, всі аудиторські завдання, які можуть виконувати аудитори, поділяються на два основних види:
завдання з надання впевненості;
супутні послуги (без надання впевненості).
Рис.1. Класифікація послуг, які можуть надавати аудитори-практики та аудиторські фірми згідно з вимогами Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг
Основна відмінність між завданнями з надання впевненості та супутніми послугами полягає в тому, що завдання з надання впевненості передбачають надання аудиторської думки щодо предмету перевірки третім особам, а саме – акціонерам, потенційним інвесторам, кредиторам, та іншим користувачам фінансової інформації про підприємство, що підвищує ступінь відповідальності аудитора при наданні таких послуг. Якщо аудитор не оцінює предмет перевірки, а безпосередньо виконує якусь частину роботи, то такі послуги називають супутніми, що не передбачає висловлення аудиторської думки.
Міжнародні стандарти аудиту визначають завдання з надання впевненості як такі завдання, за якими спеціаліст-практик надає висновок, призначений підвищити ступінь довіри визначених користувачів, інших ніж відповідальна сторона, щодо результату оцінки або визначення предмета перевірки за належними критеріями. Супутні послуги – послуги, які включають узгоджені процедури та підготовку інформації.