Методи скорочення середньої проби

1) Метод квартування

2) Метод вичерпування

3) За допомогою механічних подільників

2 – бункер, 3 – жолоб, 4 - ящик

2

4

Контрольні питання:

1. Що таке середня проба і яка бува.

2. Від чого залежить масса середньої проби.

3. Що включає в себе макроскопічний аналіз.

4. Для чого роблять вогняну пробу.

5. Методи скорочення середніх проб , в чому їх суть.

6. За допомогою яких пристроїв відбирають пробу сипучих матеріалів, рідин

Рекомендована література:

1. Августинник А. И. Методьі исследования и контроля в производстве фарфора и

фаянса М.: Легкая икдустрия , 1971 - стор. 186 -193

2. Дудеров Г. Н Практикум по технологии керамики и огнеупоров

М.: Стройиздат .1953 - стор. 5 -7 .

3. Лукін Є.С.Технический акализ и контроль производства керамики

М. Стройиздат ,1986 - стор 4 - 30.

Лабораторна робота №1.2

Тема роботи: «Визначення вмісту крупнозернистих включень у глинистих матеріалах »

Мета роботи:навчитися визначати вміст крупнозернистих включень.

Обладнання і матеріали: технічні терези, миска, сита № 5,2,1, фарфорова чашка, сушильна шафа, глина

Короткі теоретичні положення:

Подрібнення матеріалів - важлива операція в процесі виготовленя керамічних виробів. Підготовка маси більшості керамічних матеріалів починається з процесу помолу та змішування сировинних компонентів При цьому від тонини помолу компонентів , тобто від дисперсності шихти, залежить швидкість та повнота протікання реакцій, як в твердо-, так і в рідкофазному стані в процесі опікання кераміки.

В залежності від ступеня подрібнення матеріалу керамічні маси поділяють на грубозернисті та тонкозернисті

Грубозернисті маси - це маси , в яких розмір частинок 0.5 мм та вище. Тонкозернисті - розмір частинок < 0.05-0.1 мм.

Грубозернисті маси використовують у виробництві грубої будівельної кераміки , а тонкозернисті -при виготовленні різних виробів побутового та електротехнічного фарфору. Гранулометричний склад грубозернистих порошків характеризують вмістом окремих фракцій, які отримують при відокремленні на декількох контрольних ситах з розмірами отворів від декількох міліметрів до 0 1 мм .

Кількісне визначення крупнозернистих включень (більше 0,5 мм) в відповідності з вимогами стандарту приводиться мокрим способом за допомогою сита з діаметром отвору 0,5 мм.

Глини по вмісту включень відповідно вимогам стандарту поділяють слідуючим чином:

а) в залежності від розміру включень:

- на дрібні, які вміщують зерна лише 2 мм;

середні – зерна розміром 2-5 мм;

крупні – зерна розміром більше 5 мм.

б) в залежності від вмісту включень розміром більше 0,5 мм:

- з низьким вмістом – менше 1%

- з середнім вмістом – 1-5%;

- з високим вмістом – більше 5%

в) в залежності від характеру включень:

- закварцовані;

- залізні включення;

- карбонатні;

- гіпсові.

Порядок проведення лабораторної роботи.

1. Від середньої проби глинистого матеріалу взяти наважку 200 г.

2. Висипати наважку в миску, залити водою і залишити на 12-24 години.

3. Після цього обережно відмивають на ситі № 5 до тих пір, поки промивні води будуть прозорі.

4. Зважити фарфорову чашку на технічних терезах.

5. Змити обережно залишок з сита у зважену чашку.

6. Залишок у чашці висушити в сушильній шафі при t = 105-110⁰ С на протязі 2 годин, охолодити і зважити.

7. Зібрати сита в такій послідовності: піддон, сито № 1, сито № 2, сито №

8. Висипати залишок на сито № 5, закрити кришкою і поставити на піддон приладу.

9. Ввімкнути прилад на 15 хвилин.

10. Вимкнути прилад, розібрати сита і зважити залишки з кожного сита і з піддону.

11. Оглянути зерна залишків і візуально встановити наявність домішок і включень

12. Зробити висновок.