
- •Приклад оформлення письмового звіту
- •Методи скорочення середньої проби
- •Лабораторна робота №1.2
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 1.3
- •Лабораторна робота № 1.4
- •Лабораторна робота № 1.5
- •Лабораторна робота № 1.6
- •Лабораторна робота № 1.7
- •Лабораторна робота № 1.8
- •Лабораторна робота № 1.9
- •Лабораторна робота № 1.10
- •Лабораторна робота № 1.10
- •Лабораторна робота № 1.12
- •Лабораторна робота № 2.1
- •Лабораторна робота № 2.2
- •Лабораторна робота № 2.3
- •Лабораторна робота № 2.4
- •Лабораторна робота № 2.5
- •Лабораторна робота № 2.6
- •Лабораторна робота № 2.7
- •Лабораторна робота № 2.8
- •Лабораторна робота № 3.2
- •Лабораторна робота № 3.3
- •Лабораторна робота № 3.4
- •Лабораторна робота № 3.5
- •Лабораторна робота № 3.6
- •Лабораторна робота № 3.7
- •Лабораторна робота № 3.8
- •Лабораторна робота № 3.9
- •Лабораторна робота № 3.10
- •Перелік використаної літератури
Лабораторна робота № 3.2
Тема роботи: « Визначення хімічної стійкості керамічних виробів.»
Мета роботи: Визначення кислотостійкості керамічних виробів та фарб.
Обладнання і матеріали: аналітичні терези, тигель фарфоровий, колба конічна, холодильник, штатив, газова плита, фільтрувальний папір, лійка, хімічний стакан, ексикатор, Н2SO4 !, лакмусовий папір, дистильована вода, стійкий матеріал,
б) зразки, 4% оцтова кислота.
Короткі теоретичні положення.
Хімічно стійкими керамічними виробами вважають такі, які надають опір руйнівним діям різних хімічних реагентів - кислот, лугів, солей та газів.
Хімічна стійкість залежить від :
Щільності і характеру будови кераміки, так як вони визначають значення ефективної поверхні, яка підлягає хімічній дії;
Від хімічного складу;
Від вмісту та виду домішок;
Від концентрації реагентів;
Температури взаємодії.
А це все ускладнює вибір методики визначення хімічної стійкості керамічних виробів.
Лабораторні методи визначення хімічної стійкості черепка поділяють
на 2 випробування:
кислотостійкість;
лугостійкість.
Кислотостійкі керамічні вироби в процесі експлуатації піддаються дії кислот різних концентрацій, а частіше дії парів цих кислот. Методи визначення кислотостійкості можна поділити на дві групи:
Випробування цілих зразків, або виробів.
Випробування матеріалу в подрібненому стані.
По методу першої групи якість матеріалу оцінюють приблизно, та і випробування потребують великих затрат, великої кількості реактивів, та робочого часу. А тому і застосовують методи другої групи. Кислотостійкість розраховується за формулою:
К = (Д1+До)х100%
де Д1 - маса прожареного осаду, г
Д0 - маса наважки, г (1 г)
Контроль хімічної стійкості надглазурних фарб проводять слідуючим чином. Декор вважається кислотостійким, якщо блиск та кольоровий тон декоративного покриття не змінюється при дії 4 % розчину оцтової кислоти при t = 20 - 2°С на протязі 24 - 0,5 годин.
Декор на внутрішній поверхні порожнистих та плоских виробів, які контактують з харчовими продуктами вважається не шкідливим, якщо 4% оцтова кислота налита в досліджувальний виріб до країв на протязі 24 годин при кліматичній t = 20°С :
токсичних речовин не > ніж;:
концентрація
кадмію свинцю
плоскі 1,7 0,17
порожнисті:
дрібні, середні 5 0,5
крупні 2,5 0,25
Лугостійкість - визначається за допомогою 3% МаОН на протязі 168 годин.
1г наважки + 50 мл Н2SO4! Кип'ятити 1 годину. Долити 100 мл H2O дистильованої. Фільтрувати до нейтрального середовища рН = 7. Фільтр прожарити, зважити, розрахувати.
Кислостійкість згідно ГОСТу:
Плитки для полів - 97 - 98
Каналізаційні труби не < 92
Глиняна цегла, плитка 95 – 98
Тонкозернисті 97 – 99,5
Фарфорові 99,5 – 99,7
Фарфорові та н/фарф. не < 98
Контрольні питання:
Що таке хімічна стійкість керамічних виробів.
Від чого залежить хімічна стійкість.
Методи визначення хімічної стійкості
Методика визначення.
Як проводиться контроль стійкості надглазурних фарб. Яка кислота застосовується.
Як визначити лугостійкість керамічних фарб.
Рекомендована література:
1. Лукін Є. С. Теханаліз та контроль виробництва кераміки. М.: Будвидав., 1986-272с. стор.245