Професійні

1. Які основні складові враховуються для визначення часу на розформування состава на сортувальній гірці?

а) середня швидкість розпуску;

б) довжина состава, середня швидкість розпуску;

в) довжина гіркової горловини і середня швидкість розпуску;

*г) довжина состава, середня швидкість розпуску, кількість відчепів, відмітки у перевізних документах (на вагоні) про обережність при розпуску.

2. Яку поїзну документацію з приймання-відправлення поїздів веде ДСП сортувальної станції?

*а)журнал руху поїздів ф.ДУ-3, журнал диспетчерських розпоряджень ф.ДУ-58, журнал огляду колій, пристроїв, споруд ф.ДУ-46;

б) журнал руху поїздів ф.ДУ-2;

в) журнал диспетчерських розпоряджень ф.ДУ-58;

г) журнал вагонообігу ф.ДУ-4.

3. Як визначити нормований парк вагонів на сортувальній станції?

*а) виходячи з обсягу і норм знаходження на станції транзитних вагонів без переробки, транзитних з переробкою, місцевих;

б) виходячи з місткості парків станції у вагонах;

в) виходячи з технологічних норм знаходження вагонів різних категорій;

г) виходячи з місткості парків станції у вагонах та норм знаходження вагонів різних категорії.

4. На які складові частини розподіляються експлуатаційні витрати на сортувальній станції?

а) заробітна платня, матеріали, електроенергія;

б) заробітна платня, амортизаційні відрахування, електроенергія;

в) заробітна платня, паливо-енергетичні ресурси, матеріали;

*г) заробітна платня, амортизаційні відрахування, електроенергія, паливо-мастильні матеріали, інші витрати.

5. Який нормативний документ визначає господарську, економічну і соціальну діяльність станції?

а) технічно-розпорядчий акт станції;

*б) положення про залізничну станцію;

в) посадова інструкція начальника станції;

г) інструкція з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України.

6. Який нормативний документ визначає порядок використання технічних засобів станції?

а) положення про залізничну станцію;

*б) технічно розпорядчий акт станції; (згідно п. 15.1 ПТЕ перший абзац)

в) план формування поїздів;

г) інструкція з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України.

7. За якою формою складається технічно-розпорядчий акт для сортувальних, дільничних, пасажирських і вантажних станцій?

а) ДУ-46;

б) ДУ-58;

*в) ДУ-41; (згідно Загальні положення, п’ятий пункт Інструкції по складанню технічно-розпорядчих станцій. Київ – 1996р. Наказ Укрзалізниці №91-Ц від 30.04.1996р.)

г) ДУ-2.

8. Ким затверджується технічно-розпорядчий акт сортувальних і пасажирських, вантажних та дільничних позакласних і 1-го класу станцій?

а) начальником станції;

б) поїзним диспетчером;

*в) начальником служби перевезень залізниці; (згідно п. 15.2 ПТЕ третій абзац)

г) начальником дороги.

9. В скількох примірниках складається ТРА станцій 2-5 класів?

а) в 2 примірниках;

*б) в 3 примірниках; (згідно Загальні положення, п’ятий пункт Інструкції по складанню технічно-розпорядчих станцій. Київ – 1996р. Наказ Укрзалізниці №91-Ц від 30.04.1996р.)

в) в 4 примірниках.

10. Яку поїзну документацію з приймання і відправлення поїздів веде ДСП проміжної станції?

а) журнал руху поїздів ф. ДУ-3;

*б) журнал руху поїздів форми ДУ-2, журнал диспетчерських розпоряджень ф. ДУ-58, журнал огляду колій, пристроїв, споруд ф. ДУ-46;

в) журнал огляду ф. ДУ-46;

г) журнал диспетчерських розпоряджень.

11. Хто розробляє та затверджує технологічний процес роботи позакласних та 1-го класу станцій?

а) начальник станції;

б) начальник дирекції залізничних перевезень;

в) начальник служби перевезень;

*г) начальник станції, після узгодження причетними службами, затверджує начальник залізниці.

12. Кому відповідно до положення про дисципліну працівників залізничного транспорту (п. 7) начальник залізничної станції має право давати розпорядження з питань, що пов’язані із забезпеченням безпечної роботи станції?

а) працівникам служб перевезень, комерційної та пасажирської;

б) працівникам служби локомотивного, вагонного господарства, колії, сигналізації та зв’язку;

*в) всім працівникам інших служб залізничного транспорту, які працюють на території станції незалежно від їх підпорядкованості (крім працівників воєнізованої охорони).

13. Скільки та які види дисциплінарних стягнень можуть бути застосовані до працівника станції за один дисциплінарний проступок?

*а) одне;

б) декілька;

в) догану;

г) переміщення на нижчеоплачувальну посаду на термін до трьох місяців; (згідно Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту)

д) звільнення.

14. В якому журналі ДСП веде записи за умов порушення нормальної дії пристроїв СЦБ, зв’язку та електропостачання?

а) журнал диспетчерських розпоряджень ф. ДУ-58;

б) журнал руху поїздів ф. ДУ-2;

*в) журнал огляду колій, пристроїв, споруд ф. ДУ-46;

г) журнал поїзних телефонограм ф. ДУ-47.

15. Хто встановлює швидкість розпуску вагонів на сортувальних гірках?

а) начальник дирекції залізничних перевезень;

б) начальник станції;

*в) начальник залізниці (згідно інструкції по сигналізації п. 6.2);

г) черговий по гірці.

16. З якою швидкістю дозволяється розпуск вагонів, якщо гірковий світлофор подає сигнал один жовтий і один зелений вогні?

а) дозволяється розпуск вагонів з установленою швидкістю;

б) дозволяється розпуск вагонів зі зменшеною швидкістю;

*в) дозволяється розпуск вагонів зі швидкістю, проміжною між встановленою і зменшеною (згідно інструкції з сигналізації п. 6.2);

г) розпуск припиняється.

17. Як сигналізує повторювальний гірковий світлофор, розміщений у середині колії парку приймання, заборону насуву состава до гіркового світлофора?

*а) червоним або синім (згідно інструкції з сигналізації п. 6.2.);

б) синім і жовтим;

в) червоним і жовтим;

г) жовтим.

18. Від якого основного фактора залежить швидкість розпуску состава з гірки?

а) довжини состава;

б) довжини гіркової горловини;

*в) довжини відчепа; (Управление эксплуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте. Под ред. П. С. Грунтова, 1994р.)

г) кількості відчепів.

19. Якими даними треба користуватися для визначення переробної спроможності сортувальної гірки, щодо розформування составів?

а) добовий бюджет часу, середній склад поїзда, гірочний технологічний інтервал, конструктивні параметри сортувальної гірки;

б) середній склад поїзда, гірочний технологічний інтервал, кількість гіркових локомотивів;

*в) добовий бюджет часу, середній склад поїзда, гірочний технологічний інтервал, тривалість постійних операцій, коли гірка не займається розформуванням составів; (Управление эксплуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте. Под ред. П. С. Грунтова, 1994р.)

г) добовий бюджет часу, середній склад поїзда, тривалість постійних операцій, коли гірка на займається розформуванням составів.

20. Від якого основного фактору залежить вибір розташування гірки на сортувальній станції?

а) місця знаходження населеного пункту;

б) місця розташування локомотивного депо;

*в) кількості добового прибуття вагонів у переробку з урахуванням напрямку прибуття; (Скалов Устройство пути и станции, с. 85)

г) місця знаходження пунктів вантажної роботи.

21. Яка швидкість підходу на з’єднання відчепів на колії сортувального парку?

а) 3 км/год;

б) 7 км/год;

*в) 5 км/год; (Управление эксплуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте. Под ред. П. С. Грунтова, 1994р.)

г) 10 км/год;

22. Якщо на горбі гірки встановити покажчик, який світиться, що він сигналізує?

*а) колію призначення відчепа;

б) швидкість відчепа;

в) число вагонів у відчепі; (Управление эксплуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте. Под ред. П. С. Грунтова, 1994р.)

г) номер головного вагона у відчепі;

д) номер хвостового вагону у відчепі.

23. Хто розробляє та затверджує технологічні процеси роботи станції 2 та 3 класів?

а) начальник станції та при узгодженні причетних служб, затверджує начальник технічної служби;

б) начальник дирекції залізничних перевезень;

*в) начальник станції та при узгодженні причетних служб начальник служби перевезень; (Управление эксплуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте. Под ред. П. С. Грунтова, 1994р.)

г) начальник залізниці.

24. Якщо гірка має обладнання автоматичного управління стрілками та вагонні уповільнювачі на спускній частині гірки, то яка вона?

а) немеханізована;

*б) механізована; (Управление эксплуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте. Под ред. П. С. Грунтова, 1994р.)

в) автоматизована.

25. Який основний признак автоматизованих сортувальних гірок?

а) управління і контроль за насуванням і розпуском составів;

*б) автоматичне регулювання швидкості скочування відчепів; (Управление эксплуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте. Под ред. П. С. Грунтова, 1994р.)

в) контроль результатів розпуску;

г) обмін інформацією з інформаційно-плануючою системою станції.

26. Вибрати найбільше значення можливої швидкості розпуску состава з гірки?

а) 18 км/год;

*б) 10 км/год;(Управление эксплуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте. Под ред. П. С. Грунтова, 1994р.)

в) 20 км/год;

г) 30 км/год.

27. Необхідні вимоги паралельного розпуску составів на сортувальній гірці?

а) одна колія насування одна колія розпуску;

б) одна колія насуву дві колії розпуску;

*в) дві колії насуву, дві колії розпуску (Управление эксплуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте. Под ред. П. С. Грунтова, 1994р.)

г) зменшити швидкість насуву.

28. На вагони, які неможливо розпускати з гірки, у сортувальному листку пишуть цифрову відмітку?

а) 6;

*б) 7; (інструкція по складанню натурного листа)

в) 5;

г) 4.

29. Площа вокзальних приміщень визначається:

а) статусом адміністративного центру, де розташовано вокзал;

*б) розрахунковою місткістю пасажирів;

в) будівельним об’ємом споруди;

г) кількістю платформ.

30. На підставі яких даних встановлюється класність вокзалу:

а) площі вокзальних приміщень;

б) відправлення пасажирів;

*в) обсягу роботи який оцінюється в балах;

г) прибуття пасажирів.

31. На підставі яких даних визначається необхідна кількість добових кас для продажу квитків на дальні і місцеві поїзди:

а) кількості відправлених пасажирів, часу обслуговування одного пасажира;

б) кількості відправлених пасажирів, середнього числа квитків, які припадають на одного пасажира;

*в) кількості відправлених пасажирів, частки пасажирів, яких обслуговують добові каси, частки пасажирів, яким не вдалося придбати квитки, середнього числа квитків, які припадають на одного пасажира, часу обслуговування одного пасажира, коефіцієнта нерівномірності перевезень;

г) кількості дальніх і місцевих поїздів.

33. З яких операцій складається робота білетного касира системи “Експрес - УЗ”, “Експрес –2”:

а) приймання заказу, набір заказу на клавіатурі термінала квиткової каси (ТКК), очікування відповіді системи, друкування квитка на квитковому друкувальному пристрої (КДП), грошові розрахунки з пасажиром;

*б) приймання заказу, набір заказу на клавіатурі ТКК, очікування відповіді системи, повідомлення пасажира про місця та вартість, вставлення бланка і друкування квитка на КДП та грошові розрахунки з пасажиром;

в) приймання заказу, набір заказу на клавіатурі ТКК, грошові розрахунки з пасажиром, друкування квитка на КДП.

34. Що містить технологічний процес роботи вокзалу і для яких вокзалів він складається:

*а) технологічний процес складається для кожного вокзалу і містить технічну та виробничу характеристики;

б) технологічний процес позакласних вокзалів і вокзалів першого класу містить технічну і виробничу характеристики, інструкційні картки персоналу;

в) технологічний процес складається з інструкційних карток персоналу.

35. Які бувають види пасажирських сполучень:

а) пересадкове та безпересадкове сполучення;

б) пасажирське сполучення та приміське сполучення;

*в) пряме та місцеве пасажирське сполучення, яке поділяється на пересадкове та безпересадкове сполучення, та приміське сполучення.

36. Які вимоги до організації прибирання вокзальних приміщень:

а) тричі на добу бригадами робітників, які спеціалізовані за часткою території або за видами робіт;

б) щодобово за графіком та систематично за необхідністю бригадою робітників;

*в) не менш трьох разів за добу, систематично за необхідністю та раз у два тижня бригадами робітників, які спеціалізовані за часткою території або за видами робіт.

37. Від чого залежить організація роботи камер зберігання ручної поклажі (камер схову):

а) величини потоку пасажирів за добу;

б) величини потоку пасажирів, виду операцій (по прибуттю, по відправленню);

*в) по характеру роботи, виду операцій, величини пасажиропотоку у час “пик”.

38. Які умови враховуються при визначенні кількості кас для продажу квитків:

а) добова величина пасажиропотоку, обмеження величини черги пасажирів;

*б) величина пасажиропотоку у час “пик”, обмеження величини черги та часу знаходження пасажира у черзі, продуктивність каси;

в) час знаходження пасажира у черзі, кількість місць у черзі.

39. Які умови враховуються при пропусканні та прийманні – відправленні швидкісного пасажирського поїзда:

а) чергові працівники і пасажири, багаж і пошта на платформі повинні находитися від краю платформи не менше 2м;

б) не менш ніж за 10 хв. до проходження швидкісного поїзда всі змінні рухомі одиниці повинні бути зняті і закріплені, решта не мати виходу на маршрут прямування;

в) працівники, на яких покладено обов’язки зустрічі та проводження, не пізніше ніж за 3 хв. повинні знаходитись у встановлених місцях на відстані не менш ніж 5 м;

*г) усі перелічені умови та припинення маневрової роботи на коліях, що мають вихід на маршрут не менш ніж за 10 хв до проходу поїзда.

40. Навантаження залізниці складається з :

а) наявності навантажених вагонів на звітну годину;

*б) підсумку навантаження дирекцій залізниці за родом вагонів та взагалі;

в) навантаження у місцевому сполученні;

г) вивозу навантажених вагонів.

41. Час знаходження вагонів на станціях навантаження – розвантаження як елемент обороту вагона робочого парку визначається:

а) тривалістю однієї вантажної станції;

б) часом простою одного місцевого вагону;

*в) добутком коефіцієнта місцевої роботи на тривалість вантажної операції;

г) відомістю номерного обліку простою вагонів ДУ–8;

д) відомістю безномерного обліку простою вагонів ДУ–9.

42. Кількість вагонів, які використовуються під подвійні вантажні операції, визначається на дирекції залізниці як:

*а) різниця між вивезенням, ввезенням та здаванням порожніх після вивантаження;

б) число вивантажених вагонів;

в) норма робочого парку;

г) кількість вантажних операцій;

д) різниця між навантаженням і вивантаженням.

43. Робота транзитного вагонів на залізницях дорівнює:

а) роботі транзитних вагонів всіх дирекцій;

б) наявність транзитних вагонів на звітну годину;

*в) здаванню вагонів по всіх зовнішніх пунктах;

г) відправленню транзитних вагонів;

д) прийманню транзитних вагонів.

44. Коефіцієнт місцевої роботи дирекції залізниці, як елемент обороту вагона – це ділення :

а) навантаження на роботу;

б) роботи на число вантажних операцій;

в) вивантаження на приймання навантажених вагонів;

*г) навантаження плюс вивантаження на роботу;

д) навантаження на здавання вагонів.

45. Час знаходження вагонів на технічних станціях дирекції залізниці як елемент обороту вагона робочого парка визначається:

а) тривалістю знаходження транзитних вагонів;

б) тривалістю знаходження транзитних і місцевих вагонів;

в) діленням кількості вагоно-годин на середній состав поїзда;

*г) добутком середнього числа технічних станцій на норму часу знаходження вагону на одній технічній станції;

д) добутком роботи залізниці на норму часу знаходження транзитного вагону.

46. Ввезення вагонів на залізницю складається з:

*а) підсумку ввезення на всі дирекції;

б) транзиту та вивантаження;

в) транзиту та навантаження;

г) вивантаження на дільницях;

д) вивантаження та порожніх вагонів на станціях.

47. Приймання вагонів на залізницю складається з:

а) ввезення під вивантаження на всі дільниці;

*б) транзиту та ввезення по всіх міжзалізничних пунктах;

в) порожніх та вантажних вагонів на здавання;

г) добутку прийнятих поїздів на середній состав поїзда;

д) вивантаження дирекцій.

48. Час знаходження вагону робочого парку у русі як елемент обороту вагона визначається діленням:

а) повного рейсу вагона на технічну швидкість;

б) вагоно-годин в поїздах на середній склад поїзда;

в) вантажного рейсу вагона на середній склад поїзда;

*г) повного рейсу вагона на дільничну швидкість або вагоно-кілометрів пробігу вагонів всіх поїздів на дільничну швидкість та роботу.

49. Робота залізниці та її дирекції визначається:

а) навантаженням та вивантаженням вагонів;

б) вивантаженням та здаванням вагонів;

*в) навантаженням та прийманням або вивантаженням та здаванням завантажених вагонів;

г) підсумком транзитних і місцевих вагонів;

д) підсумком завантажених та порожніх вагонів.

?50. Робота порожнього вагона на дирекції – це:

а) навантаження;

б) здавання порожніх вагонів після вивантаження;

в) навантаження плюс вивантаження;

*г) навантаження та здавання порожніх вагонів;

д) вивантаження та здавання порожніх вагонів.

?51. Робота місцевого вагона на дирекції – це:

а) навантаження;

*б) вивантаження;

в) вивантаження “на себе”;

г) навантаження та вивантаження “на себе”;

д) навантаження у прямому сполученні.

?52. Робота транзитного вагона на дирекції – це:

а) приймання транзитних вагонів;

б) здавання транзитних вагонів;

в) здавання транзитних завантажених вагонів;

*г) здавання транзитних і завантажених вагонів призначенням на інші дирекції;

д) приймання транзитних і місцевих вагонів.

53. Коефіцієнт порожнього пробігу як елемент обороту вагона загального парку визначається:

а) діленням вагоно-кілометрів вантажного пробігу на вагоно-кілометри порожнього пробігу;

*б) діленням вагоно-кілометрів порожнього пробігу на загальні вагоно-кілометри або порожнього рейсу на повний;

в) добутком обороту вагона на рейс;

г) діленням навантаження та здавання порожніх вагонів на роботу;

д) діленням вантажного рейса на порожній рейс.

?54. Коефіцієнт місцевої роботи порожніх вагонів як елемент обороту порожніх вагонів визначається діленням:

а) навантаження на здавання порожніх вагонів;

*б) числа вантажних операцій на навантаження та здавання порожніх вагонів;

в) числа вантажних операцій на роботу загального парка;

г) роботи порожнього вагону на роботу загального парка;

д) навантаження на роботу порожніх вагонів.

55. Коефіцієнт місцевої роботи місцевих вагонів, що направлені на станції своєї дирекції як елемент обороту місцевих вагонів – це відношення:

а) роботи місцевих вагонів до роботи загального парку;

б) вивантаження до роботи порожніх вагонів;

*в) вивантаження загального та навантаження у місцевому сполученні до загального вивантаження;

г) робочого парку до роботи місцевих вагонів;

д) роботи до робочого парку місцевих вагонів.

56. Повний рейс, як елемент обороту вагона складається з:

а) пробігу між станціями формування і призначення;

б) відстані між вхідним та вихідним пунктами на залізниці;

в) відстані між станціями навантаження і вивантаження вагона;

г) відстані між станціями навантаження і наступного навантаження вагона;

*д) результату від ділення вагоно-км пробігу вагонів на роботу або підсумку вантажного і порожнього рейсів.

57. Оборот вагона на залізниці та її дирекції можна визначити:

а) рейс вагона поділити на середньозважену дільничну швидкість;

б) рейс вагона поділити на середньозважену технічну швидкість;

в) пробіги вагонів вагоно-км поділити на вагоно-години знаходження вагонів під операціями;

*г) діленням робочого парка на роботу;

д) експлуатаційну довжину ліній залізниці або дирекції поділити на середньозважену дільничну швидкість.

58. Рейс порожнього вагона слід визначити:

а) між станцією вивантаження і стиковим пунктом здавання вагона на іншу залізницю або дирекцію;

*б) діленням вагоно-км пробігу порожніх вагонів на їх роботу;

в) як порожній рейс;

г) як різницю між повним та вантажним рейсом;

д) діленням вагоно-км пробігу на здавання порожніх.

59. Коефіцієнт потреби локомотивів на пару поїздів залежить від:

а) дільничній швидкості і розмірів руху;

б) довжини дільниці обертання і дільничній швидкості;

*в) подвоєній довжини дільниці обертання, дільничній швидкості, часу знаходження на станціях депо приписки і обертання;

г) часу знаходження в депо приписки і обертання;

д) розмірів руху.

60. Вагонне плече, км на залізниці визначається діленням вагоно-кілометрів загального пробігу на:

*а) число відправлених вагонів з технічних станцій;

б) роботу;

в) робочий парк;

г) число прийнятих вагонів;

д) число зданих вагонів.

61. Динамічне навантаження вагона на залізниці визначається діленням тонно-кілометрів на:

а) вагоно-кілометри вантажного пробігу;

*б) вагоно-кілометри загального пробігу;

в) роботу;

г) робочий парк;

д) середню масу вагона.

62. Статистичне навантаження вагона на залізниці визначається діленням числа тон вантажу:

а) відправлених вагонів на їх кількість;

*б) завантажених вагонів на їх кількість;

в) завантажених вагонів на роботу;

г) відправлених вагонів на робочий парк;

д) відправлених вагонів на середню масу поїзда.

63. Розміри руху вантажних поїздів на дільниці в технічному нормуванні визначаються по:

а) графіку виконаного руху поїздів;

б) експлуатаційному парку;

*в) оптимальному варіанту плану формування поїздів та нормативному графіку руху поїздів;

г) звіту о виконанні плану формування поїздів ДО – 17;

д) звіту о виконанні графіка руху поїздів форми ДО – 12.

64. Потрібний експлуатаційний парк локомотивів на залізниці можна знайти діленням планового лінійного пробігу на:

а) продуктивність локомотива;

*б) середньодобовий пробіг локомотива;

в) середній состав поїзда;

г) роботу залізниці;

д) робочий парк залізниці.

65. Робочий парк вантажних вагонів на залізниці складають:

а) вагони, що знаходяться в поїздах на залізниці;

б) вагони, що знаходяться в обліку на залізниці;

*в) справні вагони порожні і навантажені без урахування виділених для технічних, спеціальних, інших потреб;

г) справні і несправні вагони залізниці;

д) вагони, що зайняті вантажами.

66. Коефіцієнт здвоєних вантажних операцій на станції визначається діленням:

*а) підсумку навантаження і вивантаження на число місцевих вагонів на станції за добу;

б) навантаження на число відправлених вагонів зі станції;

в) вивантаження на число місцевих вагонів на станції;

г) вивантаження на навантаження;

д) навантаження на вивантаження.

67. Одиницю обліку наявності вагона складає:

а) номер вагона;

б) перевізний документ;

*в) фізичний вагон, що має номер, код держави – власника, інші ознаки і написи;

г) інформаційна фраза натурного листа;

д) технічний паспорт.

68. Напрямок руху у поїзній роботі встановлюється непарний та парний:

а) схемою залізниць;

б) ПТЕ залізниць України;

в) наказом УЗ;

*г) непарний – з півночі на південь, зі сходу на захід; парний – навпаки;

д) угодою між державними адміністраціями залізничного транспорту держав СНД та Балтії.

69. Середня дальність перевезення вантажів визначається:

а) як добуток навантаженого рейсу на коефіцієнт порожнього рейсу;

б) діленням повного рейсу на коефіцієнт порожнього пробігу;

*в) діленням добутку статистичного навантаження і навантаженого рейсу на динамічне навантаження;

г) множенням навантаженого рейсу на коефіцієнт місцевої роботи;

д) діленням навантаженого рейсу на коефіцієнт, що враховує розбіжності тарифних і експлуатаційних тонно – кілометрів.

70. Основні задачі центрів управління перевезеннями на залізниці:

а) керівництво експлуатацією поїзних локомотивів;

б) керівництво рухом поїздів на дільницях та вузлах;

в) організація роботи вагонних парків;

г) контроль забезпечення навантаження – вивантаження вагонів;

*д) усі перелічені задачі.

71. Елементи часу обороту вантажного вагону при його поглибленому аналізі:

а) в русі та в зупинках на проміжних станціях;

б) в знаходженні на технічних станціях без переробки;

в) в знаходженні на технічних станціях з переробкою;

г) в знаходженні на станціях навантаження – вивантаження;

*д) всі вище перелічені елементи.

72. Норма часу знаходження поїзного локомотива на станції приписки визначається:

а) від моменту проходження контрольного поста депо до відправлення з поїздом;

б) від моменту прибуття з поїздом до моменту відправлення з другим поїздом;

в) на перечеплення локомотивів та опрацювання автогальм;

г) на відчеплення локомотиву та прямування на станції до моменту проходження контрольного поста;

*д) технологічним процесом.

73. Норма часу знаходження поїзного локомотива на станції зворотнього депо визначається:

*а) технологічним процесом;

б) від моменту прибуття з поїздом до зворотнього відправлення з поїздом на дільницю;

в) на пересування локомотиву до составу зворотнього напрямку;

г) за записаним у книзі обліком контрольного поста депо;

д) ТРА станції.

74. Визначити значення ГРП:

а) Організуюча основа роботи всіх підрозділів транспорту;

б) технологічна основа всіх підрозділів транспорту;

в) план експлуатаційної роботи;

г)графік визначає послідовність заняття перегонів поїздами;

*д) пункти 1-3.

75. Визначити номера вантажних збірних поїздів:

а) 1001 – 1098;

б) 3501 – 3598;

в) 3601 – 3798;

*г) 3401 – 3448;

д) 2001 – 2998.

76. Визначити номера вантажних вивізних поїздів:

а) 1601 – 1798;

*б) 3501 – 3598;

в) 3001 – 3398;

г) 3601 – 3698;

д) 801 – 3898.

77. Визначити номера локомотивів (резервних):

а) 2001 – 2998;

б) 3401 – 3448;

в) 3501 – 3598;

*г) 4301 – 4398;

д) 3601 – 3698.

78. Визначити класифікацію ГРП в залежності від співвідношенні швидкостей руху поїздів:

а) одноколійні, двоколійні;

б) парні, непарні;

в) ідентичні, неідентичні;

*г) паралельні, непаралельні;

д) насичені, не насичені.

79. Визначити класифікацію ГРП в залежності від ступеня заповнення пропускної спроможності:

а) паралельні, не паралельні;

б) пачечні, пакетні, частково – пакетні;

в) одноколійні, двоколійні;

г) ідентичні, неідентичні;

*д) насичені, ненасичені.

80. При розробці ГРП виділяються такі пасажирські поїзди:

*а) пасажирські швидкісні, пасажирські приміські;

б) пасажирські дальні;

в) приміські;

г) вантажні прискорені;

д) пункти 1-4.

81. З номеру пасажирського поїзда можна отримати такі дані:

а) спеціалізацію і категорію поїзда;

б) станцію призначення;

в) періодичність курсування;

г) станцію формування;

*д) пункти 1,3.

82. Послідовність заняття перегонів поїздами встановлюють:

а) книжки розкладу руху поїздів;

б) табло розкладу руху поїздів;

в) система Візінформ;

г) система АРМ квиткового касира, поїзного диспетчера та ін;

*д) графік руху поїздів.

83. Точним способом визначення часу ходу поїзда по перегону є:

*а) тягові розрахунки;

б) ділення довжини перегону на ходову швидкість;

в) статистичні спостереження;

г) хронометражні засоби;

д) вірогідні закони.

84. Вимір показника „пропускна спроможність перегону” це:

а) млн. тон брутто за рік;

*б) число поїздів;

в) час;

г) хвилини;

д) кілометри.

85. Вимір показника „провізна спроможність ліній ” це:

а) часи;

б) число поїздів;

*в) млн. тон брутто за рік;

г) число поїздів, які пропущені за добу;

д) кілометри.

86. Вимір показника „переробна спроможність станції”:

а) число пропущених поїздів;

б) число розвантажених вагонів;

в) число сформованих поїздів;

*г) число розформованих поїздів;

д) число навантажених вагонів.

87. Визначити один з показників місцевої роботи на станції дільниці:

а) середньодобовий пробіг локомотиву;

б) дільнична швидкість;

в) технічна швидкість;

*г) середній простій місцевого вагона, простій, що приходиться на вантажну операцію;

д) коефіцієнт дільничної швидкості.

?88. Які документи веде поїзний диспетчер:

а) журнал поїзних телефонограм;

б) журнал руху поїздів;

в) журнал диспетчерських розпоряджень ДУ-58, а на дільницях с ДЦ ще журнал ДУ-46, графік виконаного руху поїздів;

*г) журнал обліку графіку руху вантажних поїздів;

д) журнал обліку графіку руху пасажирських поїздів.

89. Визначити методи розробки графіку руху поїздів:

а) графічний;

б) автоматизоване креслення;

в) аналітичний;

г) моделювання прогнозування;

*5) пункти 1 і 2.

90. Як прокладають на графіку руху поїздів непарні поїзди:

*а) зверху вниз;

б) знизу вгору;

в) зліва направо;

г) справа наліво;

д) по діагоналі.

91. Визначити типи ліній для збірних поїздів при автоматизованому кресленні графіку руху поїздів:

а) суцільно червона –1-399;

б) пунктирна червона –500-999;

в) суцільно червона –6001-6999;

*г) штрих-пунктирна чорна –3401-3499;

д) суцільно чорна –1001-3399.

92. Визначити типи ліній для вантажних наскрізних, дільничних, вивізних та передаточних поїздів при автоматизованому кресленні графіку руху поїздів:

*а) суцільно чорна;

б) пунктирна червона;

в) суцільно червона;

г) штрих-пунктирна чорна;

д) суцільно зелена.

93. Визначити категорію поїзда, якщо на графіку прокладено суцільною червоною лінією поїзд №6001:

а) швидкій;

б) швидкісний;

в) пасажирський;

*г) приміський;

д) туристичний.

94. Визначити категорію поїзда, якщо на графіку прокладено суцільною червоною лінією поїзд №169:

а) швидкій;

*б) швидкісний;

в) пасажирський;

г) приміський;

д) туристичний.

95. Визначити вимір пропускної спроможності одноколійної дільниці:

*а) пар поїздів;

б) число поїздів в одному напрямку;

в) число млн. тонн брутто за рік;

г) тонно-кілометри нетто;

д) ткм брутто.

96. Визначити вимір пропускної спроможності двоколійної дільниці:

а) пар поїздів;

б) число млн. тонн брутто за рік;

в) тонно-кілометри нетто;

г) ткм брутто;

*д) число поїздів в кожному напрямку.

97. Визначити організаційно-технічній засіб підвищення пропускної здатності на одноколійній дільниці:

а) будова другої колії;

б) електрифікація;

*в) поліпшення графіка руху поїздів;

г) пом’якшення плану та профілю;

д) введення ДЦ.

98. Визначити реконструктивні заходи для дільниці:

а) поліпшення графіку руху поїздів;

б) застосування пакетного графіку руху;

*в) посилення верхньої будови колії для курсування всіх поїздів, в тому числі швидкісних поїздів;

г) зменшення зйому поїздів;

д) зміна порядку пропуску поїздів на граничний перегін.

99. При збільшенні ваги поїзда зменшуються витрати на:

*а) на посилення пропускної спроможності капіталомісткими заходами;

б) на освітлення;

в) на накопичення вагонів на станціях;

г) на подовження станційних колій;

д) на ТО вагонів.

100. При виборі способу підвищення пропускної спроможності враховують:

*а) зростання вантажообігу;

б) збільшення числа колій на станціях;

в) зменшення приміського пасажиропотоку;

г) число вагонів у русі;

д) зменшення штату працівників станції.

101. Застосування якого графіку дає збільшення пропускної спроможності на одноколійній лінії дільниці з ПАБ:

а) одноколійний;

*б) пачечний;

в) парний;

г) насичений;

д) паралельний.

102. Застосування якого графіку збільшить пропускну спроможність на одноколійній дільниці з АБ:

а) одноколійного;

*б) пакетного;

в) парного;

г) паралельного;

д) ненасиченого.

103. Застосування якого графіку збільшить пропускну спроможність на одноколійній дільниці з АБ:

а) непаралельного;

б) паралельного;

*в) частково-пакетного;

г) ідентичного;

д) парного.

104. Визначити фактори які впливають на продуктивність локомотиву:

а) середньодобовий пробіг локомотиву;

*б) вага поїзда, середньодобовий пробіг локомотиву;

в) час простою локомотива в основному депо;

г) час простою локомотива на проміжній станції;

д) час простою локомотива у зворотньому депо.

105. Визначити найчастіші випадки застосування пропуску з’єднаних поїздів:

*а) під час капітального ремонту колії на одному з перегонів дільниці;

б) для постійних ниток графіку;

в) для факультативних ниток графіку;

г) для приміського руху поїздів;

д) для пасажирського руху поїздів.

?106. Визначити найменші витрати при підвищенні маси вантажного поїзду:

а) при заміні локомотива на більш потужний;

*б) при підштовхуванні;

в) при подвійній тязі;

г) при продовженні колій;

д) при зміні плану та профілю лінії.

107. Визначити вимір переробної спроможності станції:

*а) число поїздів або вагонів, що перероблює станція;

б) число поїздів, що пропускає станція;

в) число вагонів, що навантажується на станції;

г) число вагонів, що розвантажується на станції;

д) число передаточних поїздів.

108. Визначити класифікацію сполучень:

а) міждержавне;

б) внутрішньодержавне;

в) приміське;

*г) пункти 1 та 2 разом;

д) пряме.

109. Визначити нумерацію швидкісних поїздів:

а) 1-99;

б) 301-399;

*в) 161-170;

г) 171-299;

д) 6001-6999.

110. Визначити нумерацію приміських поїздів:

а) 801-899;

б) 601-699;

в) 171-299;

*г) 6001-6999.

?111. Визначити нумерацію пасажирських поїздів далекого сполучення разового призначення:

а) 1-99;

б) 801-899;

*в) 401-499;

г) 101-160;

д) 161-170.

112. Визначити нумерацію пасажирських дизель- та електропоїздів місцевого сполучення:

а) 1-99;

*б) 801-869;

в) 6001-6999;

г) 101-160;

д) 401-499.

113. Визначити основні пристрої пасажирської станції:

*а) колія, платформи, пішохідні містки, тунелі;

б) буфети;

в) кіоски;

г) турнікети;

д) дошка об’яв.

114. Визначити класифікацію вокзалу в залежності від розрахункової місткості понад 2000 пасажирів:

а) малі;

б) середні;

в) великі;

*г)особливо великі.

115. Визначити класифікацію вокзалу в залежності від розрахункової місткості 25-200 пасажирів:

*а) малі;

б) середні;

в) великі;

г) особливо великі.

116. Які документи видає система “Експрес-2”:

*а) проїзний документ згідно тарифного керівництва №5;

б) військовий проїзний документ;

в) квитанцію про сплату за збереження речей;

г) касовий чек для багажного відділення.

117. Визначити, яка інформація найбільш інформативна для встановлення пасажиром номера поїзда, часу відправлення:

*а) візуальна;

б) по радіо;

в) по телефону;

г) через довідкове бюро;

д) через покажчики.

118. Визначити, яку спеціалізацію квиткових кас найчастіше та найбільше використовують на вокзалі:

*а) добові каси на всі напрямки;

б) продаж на замовлення;

в) оформлення документів залізничникам;

г) продаж з прямою плацкартою;

д) для військових та інших пасажирів.

119. Визначити характеристику зонної станції:

а) станція посадки та висадки пасажирів;

б) проміжна станція;

в) станція технічного обслуговування составів;

г) станція зменшення-збільшення пасажиропотоку;

*д) станція обороту приміських составів.

120. Визначити період курсування поїздів номер 27/28:

а) кожну добу;

б) кожен тиждень;

в) літом;

*г) постійно на протязі року;

д) взимку.

?121. Маршрутна швидкість пасажирських поїздів розраховується діленням поїздокілометрів на:

а) поїздогодини в русі;

б) поїздогодини на дільниці;

в) поїздогодини стоянок на проміжних станціях;

*г) поїздогодини від станції відправлення до станції призначення;

д) поїздогодини стоянок на технічній станції.

122. Визначити, яка швидкість характеризує швидкість слідування поїзда на маршруті:

а) конструктивна;

б) технічна;

в) дільнична;

*г) маршрутна;

д) ходова.