Організація навчального процесу в магістратурі

Навчальний процес у магістратурі організовано відповідно до “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2.06.1993 р. № 161, листа Міністерства освіти і науки України № 1/9 –168 від 25.04.2001р., „Положення про магістратуру Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка”, „Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в ЛНПУ імені Тараса Шевченка ” з урахуванням таких особливостей:

1. Навчання здійснюється за навчальними планами спеціальностей та графіком навчального процесу, який затверджується директором ІПО на початок нового навчального року та вивішується на дошку оголошень магістратури. Відповідно до графіку навчального процесу складаються розклади занять, які вивішуються на дошку оголошень магістратури та відповідних деканатів (директоратів). Розклади занять із загальноуніверситетських дисциплін складаються відділом магістратури (вивішуються за три дні до початку занять на дошку оголошень магістратури), розклади занять із професіонально-орієнтованих дисциплін складаються відповідними деканатами (директоратами) або випускаючими кафедрами (вивішуються за три дні до початку занять на дошку оголошень відповідного деканату (директорату).

Бюджет навчального часу в магістратурі в тижнях становить:

Усього тижнів за навчальним планом - 52, із них:

тижнів навчання - 42, із них:

• теоретичне навчання - 27 тижнів;

• контрольно-залікові тижні - 3 тижні;

• науково-дослідна практика - 2 тижні;

• науково-педагогічна практика -2 тижні;

• виконання магістерської роботи - 6 тижнів;

• державна атестація -2 тижні;

канікули -10 тижнів.

2. Навчальний час ділиться на аудиторні заняття та самостійну роботу студента-магістранта. Навчальний час, відведений для самостійної роботи, становить не менше 1/2 і не більше 2/3 загального обсягу часу , визначеного програмою підготовки магістра.

3. Навчальний процес у магістратурі здійснюється у таких формах:

• навчальні аудиторні заняття (лекції, практичні заняття, консультації);

• самостійна робота;

• індивідуальні заняття;

• науково-дослідницька робота на відповідній кафедрі та науково-дослідна практика;

• науково-педагогічна практика;

• контрольні заходи (модульний контроль, державна атестація)

4. Формами звітності про якість навчання є:

• модульний контроль;

• доповіді на наукових та методичних семінарах;

• підготовка і захист рефератів, звітів з виконаних науково-дослідницьких робіт;

• підготовка та публікація результатів наукової роботи;

• підготовка і захист звітів з практик;

• державна атестація.

5. Контроль успішності студента-магістранта здійснюється у формі поточного, модульного, семестрового та підсумкового контролю (державної атестації). Академічні успіхи визначаються за допомогою системи оцінювання, яка використовується в ЛНПУ.

Максимальна кількість балів за кожний вид контролю визначається викладачем на основі поелементного аналізу змісту навчального матеріалу з урахуванням виду й ступеня складності контрольного завдання використовуючи таку шкалу:

• „відмінно” – 84 - 100 % максимальної кількості балів;

• „добре” - 67 - 83 % максимальної кількості балів;

• „задовільно” - 50 - 66 % максимальної кількості балів;

• „незадовільно” - менше 50% максимальної кількості балів;

Оцінку „зараховано” одержують студенти, які набрали не менше 50% максимальної кількості балів.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та лабораторних, індивідуальних занять, усіх видів практик, а також контрольних робіт.

Модульний контроль – оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу залікових модулів. В одному семестрі на одну дисципліну планується не більше двох модульних контрольних робіт, які обов’язково зберігаються на кафедрі до отримання студентом підсумкової оцінки. До модульного контролю допускаються всі студенти. Студент відсутній на модульному контролі з неповажної причини , одержує „0” балів без права перескладання.

Семестровий контроль здійснюється у формах семестрового екзамену, або заліку з конкретної навчальної дисципліни. У разі виконання студентом усіх видів поточних контрольних заходів семестровий контроль може не проводитись.

Підсумковий контроль (державна атестація) на освітньо-кваліфікаційному рівні „магістр” здійснюється у формі захисту магістерських робіт (на спеціальностях „Фінанси”, „Менеджмент організацій”, „Товарознавство та комерційна діяльність”, „Маркетинг”, „Музична педагогіка та виховання”, „Музичне мистецтво” - складається також державний іспит з фаху).

Студентам, які одержали на основі семестрових рейтингових оцінок з дисципліни державні екзаменаційні оцінки „добре” і „задовільно” й бажають підвищити ці оцінки, надається можливість скласти іспит не більше ніж з двох дисциплін один раз у встановлений директоратом термін.

Студенти, які одержали оцінку „незадовільно” або „не зараховано”, зобов’язані ліквідувати академічну заборгованість у встановлений деканатом (директоратом) термін до початку нового семестру.

Відрахування студента-магістранта за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання навчального плану, не зарахованих до 1 лютого результатів семестрового контролю з трьох навчальних дисциплін, не зарахованих до 1 вересня результатів семестрового контролю хоча б з однієї навчальної дисципліни.

Студент-магістрант може взяти перерву в навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу зазначеним у „Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти” від 06.06.96 №191.

Студенту магістратури, який виконав усі вимоги навчального плану підготовки магістра і захистив магістерську роботу (склав державний іспит), рішенням державної екзаменаційної комісії присвоюється відповідно до обраної спеціальності кваліфікація та видається державний документ про здобутий освітньо–кваліфікаційний рівень “магістр” і повну вищу освіту (дипломи міжнародного зразка видаються студентам-іноземцям близько та дальнього зарубіжжя).

Студенту магістратури, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” не менш як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки “добре”, захистив магістерську роботу з оцінкою “відмінно” та має попередній диплом про вищу (базову) освіту з відзнакою - видається документ про освіту з відзнакою.

Студент-магістрант, який своєчасно не виконав навчальний план, умови контракту пов’язані з оплатою за навчання відраховується з вищого навчального закладу. Йому видається академічна довідка встановленого зразка.

6. Кваліфікаційна магістерська робота виконується магістрантом самостійно під керівництвом наукового керівника за темою, затвердженою у встановленому порядку. Робота виконується державною мовою, для іноземних студентів допускається використання російської мови.

7. До захисту магістерської роботи магістрант зобов’язаний пройти попереднє обговорення роботи на засіданні кафедри, що засвідчується протоколом про можливість допуску роботи до захисту перед ДЕК.

8. До захисту магістерської роботи магістрант повинен подати:

• перший примірник магістерської роботи;

• наказ про допуск до захисту;

• відгук наукового керівника;

• рецензію опонента;

• ілюстративний матеріал до магістерської роботи

• друковані статті, методичні розробки.

9. Рішення про захист магістерської роботи приймається відкритим голосуванням членів комісії звичайною більшістю голосів. При недостатньому рівні магістерської роботи комісія може рекомендувати доопрацювати роботу і подати її до повторного захисту через рік. При встановленні плагіату повторний захист роботи не дозволяється.

10. Під час навчання особи, які навчаються за програмою “магістр”, мають право складати кандидатські іспити.

11. За організацію навчального процесу в магістратурі відповідають: директорат ІПО, відповідні деканати (директорати), завідувачі випускаючими кафедрами та наукові керівники.