- •1. Поняття менеджмент і необхідність управління організаціями.
- •2. Менеджмент як вид професійної діяльності.
- •3. Рівні управління та їх характеристика.
- •4. Ролі менеджера в організації.
- •5. Еволюція управлінської думки.
- •6. Класична теорія менеджменту
- •7. Поведінкова (неокласична теорія менеджменту)
- •8. Процесний, системний, ситуаційний підходи до управління
- •9. Теоретичні основи прийняття управлінських рішень
- •10. Процес прийняття управлінських рішень.
- •11. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •12. Сутність планування як функції управління
- •13. Типологія планів в організації
- •14. Цілі управлінського планування
- •15. Класифікація цілей організації
- •1. За рівнем абстракції:
- •26. Опір організаційним змінам
- •27. Поняття та основні категорії мотивації як функції менеджменту
- •28. Змістовні мотиваційні теорії
- •29. Процесні мотиваційні теорії
- •30. Теорія ієрархії потреб а. Маслоу
- •31)Теорія потреб Девіда Макклеланда
- •32)Теорія мотиваційної гігієни Герцберга
- •33) Модель мотивації за врумом
- •35)Поняття і сутність лідирування
- •36. Поведінковий підхід до лідирування.
- •37.Ситуаційний підхід до лідирування.
- •38.Теорія х та у Дугласа МакГрегора.
- •39. Стилі керування за Блейком та дж. Моутоном.
- •40. Ситуаційна модель керування ф. Фідлера.
- •41. Теорія “життєвого циклу” п. Херсі і к. Бланшара.
- •42. Поняття та види контролю
- •44. Основні складові системи фінансового контролю
- •45. Аналіз фінансових коефіцієнтів.
- •Інструменти операційного контролю
- •47 Процес комунікацій та його етапи
- •48Міжособові і організаційні комунікації
- •49 Управління комуніфікаційними процесами
- •50. Поняття та види методів управління
- •51. Адміністративні методи управління
- •52. Економічні методи управління
- •53. Соціально-психологічні методи управління
48Міжособові і організаційні комунікації
В загальномувипадкупроцескомунікаціїстосуєтьсявзаємодіїміж людьми взагалі. Для характеристики процесівкомунікаціїміждвома та більше особами застосовуютьтермін “міжособовікомунікації”.Уорганізаціїпрацівникиграютьпевніролі, діють в умовахієрархіївлади. Це вносить суттєвізміни в характер комунікації, ускладнюєїх. Тому для позначенняпроцесівкомунікації у межах організаціївикористовуютьпоняття “організаційнікомунікації ..Вирізняють 3 основніметодиміжособовихкомунікацій: 1уснакомунікація;2письмовакомунікація;3 невербальнакомунікація. За характером спрямованості розрізняють 3 типи організаційних комунікацій:-міжрівневі комунікації;-горизонтальні або бокові комунікації;-діагональні комунікації.
49 Управління комуніфікаційними процесами
Управління комунікаційними процесами в організації включає: – пошук та визначення перешкод на шляху до ефективної комунікації; – розробку і реалізацію способів усунення таких перешкод і підвищення ефективності комунікаційних процесів. Існує багато факторів, що перешкоджають здійсненню ефективної комунікації, основними з яких є:1. Фільтрація. Коли робітник говорить те, щобажаєпочутийогокерівник – вінфільтруєінформацію. Фільтрація є функцією: а) конфліктуміж сферами компетенції; б) конфліктуінтересів і потреб відправника і одержувачаповідомлення; в) висотиструктуриорганізації (чимвищерівеньуправління, тимбільше умов для фільтрації); г) отриманогодосвідупопередніхнегативних комунікацій.2. Вибірковесприйняття. Одержувачкращесприймає ту інформвацію, яка відповідаєйого потребам, мотивації, досвіду та іншимособистим характеристикам. Ступіньзацікавленості в отримуванійінформаціївизначаєтьсяйогоочікуваннями, а, отже, і визначає характер декодування інформації.3. Семантичнібар’єри. Однакові слова маютьрізнезначення для різних людей. Вік, освіта, культурнесередовище – три найбільшважливих фактора, яківпливають на значенняслів, щовикористовуються в процесікомунікаціїй. До організації люди приходять з різнихтипівсередовища. Горизонтальнікомунікаціїміжспеціалістами одного профілюсприяютьвиникненнюїхвласного жаргону абоспецифічноїтехнічноїмови, яка незрозумілаіншим. У великих організаціях, якімаютьфіліали в різнихкраїнах, використовуютьсятерміни, специфічні для відповідногорегіону. Все цеврешті-рештпризводить до виникненнясемантичнихбар’єрів. 4. Поганийзворотнійзв’язок. 5. Культурнівідмінності (розбіжності) міжвідправником і одержувачемінформації. 6. Інформаційніперевантаження. Вонивиникаютьвнаслідокнеможливостіефективнореагувати на всю інформацію, щоотримується. Виникає потреба відсіюватинайменшважливуінформацію та залишатитількинайсутєвішу.
