6

Засоби, що впливають на адренергічну іннервацію

Адренергічний синапс. Передача нервового збуджен­ня. Адреноміметичні засоби. а-Адрено-міметичні засоби. β-Адреноміметичні засоби.

a-,β-Адреноміметичні засоби. Адреноблокатори. a-Адреноблокатори.. β-Адреноблокатори. Засоби пресинаптичної дії. Симпатоміметичні засоби. Симпатолітичні засоби (табл. 14).

В адренергічних синапсах передача збудження здійснюєть­ся за допомогою медіатора (трансмітера) норадреналіну. Структу­ру адренергічного синапсу вивчено недостатньо. Вважається, що адренергічні аксони, що підходять до ефектора, мають численні розширення, які виконують функції нервових закінчень. У них відбувається синтез норадреналіну. При надходженні нервового імпульсу норадреналін виділяється в синаптичну щілину і взаємо­діє з адренорецептором постсинаптичної мембрани, унаслідок чо­го виникають різні біохімічні реакції, які супроводжуються зміною фізіологічних ефектів. Діє норадреналін короткочасно. Частина медіатора повертається у закінчення адренергічних волокон, деметаболізується ферментом моноамінооксидазою (МАО), а части­на, що залишилась в синаптичній щілині, — ферментом катехол-ортометилтрансферазою (КОМТ).

Виділяють α-, β₁,- і β₂- адренорецептори. Стимуляція певних постсинаптичних рецепторів супроводжується типовими для них ефектами (табл. 13).

Лікарські речовини, які стимулюють адренорецептори, на­зивають адреноміметичними.

Класифікація адреноміметичних засобів

1. α-Адреноміметики: мезатон (фенілефрин), нафтизин;

2. β-Адреноміметики: ізадрин (ізопреналін), сальбутамол (вентолін), фенотерол (беротек);

3. α- β-Адреноміметики: адреналіну гідрохлорид (епінефрин), норадреналіну гідротартрат.

Таблиця 13. Основні ефекти, що пов'язані зі стимуляцією а- і β -адренорецепторів

α-Адренорецептори	β1-Адренорецептори	β2-Адренорецептори
Звуження судин (особливо шкіри, слизових оболо­нок, нирок). Мідріаз (розши­рення зіниць)	Підвищення часто­ти і сили серцевих скорочень	Розширення судин (особ­ливо скелетних м'язів, серця, мозку). Зниження тонусу бронхів. Зниження тонусу міометрія. Підсилення глікогенолізу

α-Ацреноміметики — це засоби, що стимулюють переваж­но α-адренорецептори.

Мезатон (фенілефрин) — а-адреноміметичний препарат, під впливом якого звужуються артеріоли і підвищується артеріальний тиск, розширюються зіниці і знижується внутрішньоочний тиск при відкритих формах глаукоми.

Вводять внутрішньовенно для підвищення артеріального тиску при колапсі і гіпотензії, а також під час підготовки до операції, після операцій, при інтоксикаціях, інфекційних хворобах, гіпото­нічній хворобі.

Препарат протипоказаний при гіпертонічній хворобі, атеро­склерозі. Обережно призначають при хронічних захворюваннях міокарда та особам літнього віку.

Нафтизин (санорин) порівняно з мезатоном спричинює більш тривале звуження периферійних судин, розширює зіниці. Застосо­вують при ринітах та носових кровотечах. При кон'юнктивіті зака­пують 1-2 краплі 0,05 % розчину.

Нафтизин протипоказаний при гіпертонії, тахікардії, вираже­ному атеросклерозі. При ринітах призначають подібний до нафти-зину ксилометазолін (галазолін).

8.2.2. β-Адреноміметики — це препарати, що стимулюють пере­важно β-адренорецептори. Ізадрин (ізопреналін) збуджує β₁ і β₂ - адренорецептори, вна­слідок чого збільшується частота і сила серцевих скорочень, під­вищується автоматизм серця, покращується атріовентрикулярна провідність, а також знижується тонус бронхів, м'язів травного ка­налу, матки.

Застосовують ізадрин як бронхорозширювальний засіб для ін­галяцій та сублінгвально, а також при порушеннях атріовентрику-лярної провідності, для зняття антріовентрикулярної блокади. При деяких формах кардіогенного шоку вводять внутрішньовенно крапельно.