14. Межа вогнестійкості конструкції (споруди) це: це час у годинах, протягом якого конструкція виконує свої функції в умовах пожежі ( тобто не згоряє, не тріскається, не деформується або поки температура на протилежній загорянню стороні не стане понад 140 °С).

15. Газоповітряна суміш це:При змішу­ванні вуглеводневих продуктів з повітрям утворюються вибухо- або пожежонебезпечні суміші

16. Основними вражаючими факторами вибуху є:– 1) повітряна ударна хвиля, що виникає при ядерних вибухах, вибухах речовин, які ініціюють і детонують, при вибухових перетвореннях хмар паливно-повітряних сумішей, вибухах резервуарів з перегрітою рідиною і резервуарів під тиском; 2)осколкові поля, створювані уламками різного роду предметів технологічного устаткування, будівельних деталей

17. За вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою виробництва поділяють на: 6 категорій (Категорія «А»….Категорія «Е»

18. Від яких чинників залежить інтенсивність пожежі?:від вогнестійкості об'єктів та їх складових частин, від пожежної безпеки технологічних процесів виробництва в місці її виникнення.

19. Основний параметр ударної хвилі це:надлишковий тиск у фронті ударної хвилі (ΔР_ф):

20. Світловий імпульс, що виникає при пожежі це:це кількість світлової енергії, яка падає на 1м² поверхні, що освітлюється. Вимірюється світловий імпульс в Дж/м² (кДж/м²) або в кал/см²

21. Мінімальним розрахунковим світловим імпульсом, який викликає загоряння і пожежі, є імпульс: 100-150 кДЖ/м2

22. Пожежна небезпека виробництва, в основному, визначається:щільністю забудови, технологічним процесом і властивостями готової продукції.

23. При якій щільності забудови пожежі практично не розповсюджуються?:при щільності до 7% пожежі практично не розповсюджуються. При Щ від 7% до 20% можуть розповсюджуватися окремі пожежі, а більше 20% — виникають суцільні пожежі. 

24. Розрахунковий час відключення трубопроводів з горючими рідинами у разі ручного і автомаматичного відключення при аврії слід приймати рівним:1) часу спрацювання системи автоматики відключення трубопроводів2) згідно з паспортними даними установки, якщо ймовірність відмови системи автоматики не перевищує 10^-6 на рік або забезпечено резервування її еле­ментів (але не більше 3 с); 3) 120 с, якщо ймовірність відмови системи автоматики перевищує 10^-6 на рік і не забезпечено резервування її елементів; 4) 300 с у разі ручного відключення.

25. Радіус зони детонаційної хвилі і дії продуктів вибуху визначається за формулами: ЛРі =1700 кПа і радіусом, де т - маса газу, що вибухнув (т); г₂ = 1,7 г, м,  м, та м, відповідно

26. Визначають такі ступені руйнування елементів ОГ при різних надлишкових тисках ПУХ:можуть виникнути повні, сильні, середні та слабкі руйнування

27. Формулу академіка м.А.Садовського для визначення надлишкового тиску у фронті пух рекомендується використовувати:

, кПа для визначення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі при вибуху тротилу, чевидно, що дану формулу можна використовувати і при вибуху конденсованих вибухових речовин типу тротила. 

Тема 8. Оцінка інженерного станута соціально-економічних наслідків нс (самостійна робота)

1.Екзогенні геологічні процеси це процеси: пов'язані з дією сили тяжіння (зсуви, обвали, осипи, лавини), пов'язані з дією поверхневих і підземних вод (схиловий змив, ерозія, селі, карст, суфозія, просадка лесових порід), а також багатофакторні процеси (вивітрювання).

2.Землетруси в межах України найбільше мають розвиток у: у Карпатах (силою 9 балів), Прикарпатті та Криму (до 7 балів)

3.За міжнародною шкалою MSK сила землетрусу оцінюється за: 12-бальною шкалою

4. За міжнародною шкалою Ріхтера інтенсивність землетрусу оцінюється за: 1-9,5 – бальною шкалою.

5. Зсуви можуть виникати на всіх схилах, починаючи із нахилу: в 19°, але на глинистих грунтах та ґрунтах з тріщинами зсуви можуть виникнути і при нахилу схилу 5-7°.

6. Головним виконавцем робіт із вивчення сучасних інженерно-геологічних процесів на державному та регіональному рівнях є: Міністерство охорони навколишнього природного середовища та НАК "Надра України".

7. Карст, Селі, Абразія, Суффозія це: процеси, що пов’язані з дією поверхневих і підземних вод.

Карст — це руйнування ґрунтового покриву внаслідок осідань, зумовлених вилуговуванням вапняків, що підстилають ґрунт, з утворенням у них пустот.

Суфозія — це руйнування ґрунтового покриву внаслідок осідання у процесі розчинення і винесення з ґрунту та підстилаючої породи гіпсу карбонатів.

Абразія - це процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водосховищ.

Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід (від 10—15 до 75 % об'єму потоку). За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

• грязьові (суміш води з ґрунтом при незначній концентрації каміння, об'ємна вага становить 1,5—2 т/куб.м);

• грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага — 2,1—2,5 т/куб.м);

• водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага — 1,1—1,5 т/куб.м).

8. При повних, сильних, середніх, слабких руйнуваннях будівель збитки становлять:

при повних, руйнузаннях - збитки становлять більше 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості); 

при сильних - збитки становлять від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості); 

при середніх - збитки становлять 10—ЗО % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будівель); 

при слабких - збитки становлять до 10 % вартості основних виробничих фондів (будівель); 

9. До адміністративних заходів для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ відносять:

– обмеження будівництва житлових будинків і об'єктів господарювання у місцях, які підпадають під дію можливої хвилі прориву затоплення;

– евакуація населення із зон, де час приходу хвилі прориву після руйнування греблі, складає менше чотирьох годин – терміново, а з решти території – при виникненні загрози затоплення;

10. До інженерно-технічних заходів для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ відносять:

– обвалування (будівництво дамб);

– створення надійних дренажних систем;

– берегоукріплюючі роботи щодо запобігання зсувам, обвалам тощо;

– улаштування гідроізоляції та спеціальних кріплень на будинках і спорудах;

– насадження низькостовбурних лісів із вільхи, верби, осики і берези, що збільшує шорсткість поверхні і сприяє зменшенню швидкості хвилі прориву

11. Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як: сума основних локальних збитків:

З = Н_р+М_р+М_п + Р_с/г + М_тв + Р_л/г + Р_р/г + Р_рек + А_ф + В_ф + З_ф+Р_пзф

де Нр - збитки від втрати життя та здоров'я населення; 

М_р — збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;

М_п - збитки від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва; Р_с/г - збитки від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь; М_тз- збитки від втрат тваринництва; 

Р_л/Г - збитки від втрати деревини та інших лісових ресурсів; Р_р/_Г- збитки рибного господарства; 

Ррек ~ збитки від знищення або погіршення якості рекреаційних зон; Аф - збитки від забруднення атмосферного повітря; 

В_ф - збитки від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря; 

З_ф - збитки від забруднення земель несільськогосподарського призначення; Рпзф — збитки, заподіяні природно-заповідному фонду.