
- •1. Призначення курсу “Метеорологія і кліматологія”
- •2. Що досліджує метеорологія?
- •3. Що досліджує кліматологія?
- •4. Методи та об’єкти дослідження метеорології та кліматології.
- •5. Які види метеорології ви знаєте? Для чого вони призначені?
- •6. Фізичні властивості атмосфери.
- •7. Фізика атмосфери.
- •8. Атмосферні явища як фізичні процеси. (!)
- •9. Склад атмосфери.
- •10. Газові закони в атмосфері. (!)
- •11. Елементи термодинаміки в атмосфері.
- •12. Розподіл газів в полі Больцмана. (!)
- •13. Вода в атмосфері. Поняття вологості.
- •14. Трикутник води.
- •15. Фазова діаграма води.
- •16. Фізичні явища пов’язані з трикутником води.
- •17. Енергетичні перетворення в системах з водою згідно трикутника води. (!)
- •18. Енергетика атмосфери, пов’язана з перетворенням води.
- •19. Як закон Архімеда використовується в метеорології? (!)
- •20. Що таке теплова конвекція?
- •21. Природні сили, які діють в атмосфері.
- •22. Як змінюється фізичний стан атмосфери при різкому збільшенні (зменшенні) густини атмосфери. (!)
- •23. Течії в океані.
- •24. Кругообіг води в природі.
- •25. Повітряні маси і фронти.
- •26. Хмари і опади.
- •27. Циклони та антициклони.
- •28. Чинук, баргузин, фен… Продовжити та пояснити.
- •29. Що таке вітер? Його енергія; шкала вітрів.
- •30. Озоновий шар.
- •31. Проблеми озону (екологічна точка зору).
- •32. Парниковий ефект (фізична суть).
- •33. Сонячна радіація та явища, пов’язані з нею в атмосфері.
- •34. Розподіл енергії в атмосфері падаючим та висхідним випромінюванням. (!)
- •35. Погода – це…
- •36. Прогнозування і моделювання погоди (синоптичне прогнозування).
- •37. Палеокліматологія – це… Нащо вона екологам?
- •38. Поняття клімату. Як обертання Землі впливає на клімат?
- •39. Цикли Міланковича та зледеніння.
- •40. Кліматичне районування.
- •41. Порівняти характеристики клімату Карпат та Криму.
- •42. Кліматотворчі фактори.
- •43. Тепловий баланс атмосфери.
- •44. Використання палеонтології для прогнозування погоди.
- •45. Природні ознаки прогнозування погоди (комахи, звірі, птахи, люди).
- •46. Альбедо і сонячний спектр.
15. Фазова діаграма води.
Фа́зова діагра́ма води́ — графічне відображення рівноважного стану фаз води (рідини, водяної пари та різних модифікацій льоду). Будується в системі координат температура—тиск. Складається з кривої сублімації льоду, плавлення льоду і кривої насичення водяної пари.
16. Фізичні явища пов’язані з трикутником води.
Кристаліза́ція (рос. кристаллизация, англ. crystallisation, нім. Kristallisation, англ. Crystallization) — процес виділення з розчину надлишку розчиненої речовини у вигляді кристалів або перехід речовини з газоподібного, рідкого (розчину чи розплаву) або твердого (аморфного) станів у кристалічний.
Субліма́ція (лат. sublimo) — перехід речовини із твердого стану в газоподібний, оминаючи рідку фазу. Оскільки при сублімації змінюється питомий обсяг речовини і поглинається енергія (теплота сублімації), то сублімація є фазовим переходом першого роду.
Конденсація - процес переходу газу або насиченої пари в рідину чи тверде тіло внаслідок охолодження або стиснення їх. Швидкість процесу залежить від зовнішніх умов — тиску, температури, інколи — наявності інших речовин.
Плавлення - перехід тіла з твердого стану в рідкий. Зворотний процес — тверднення (кристалізація). Плавлення відбувається з поглинанням теплоти і є фазовим переходом першого роду.
Випаро́вування — процес переходу рідини в газоподібний стан, відбувається при будь-якій температурі (на відміну від кипіння, що відбувається при певній температурі).
17. Енергетичні перетворення в системах з водою згідно трикутника води. (!)
18. Енергетика атмосфери, пов’язана з перетворенням води.
Воднева енергетика — це напрям вироблення та споживання енергії людиною, який базується на використанні водню у якості засобу для акумулювання, транспортування та вживання енергії населенням, транспортом та різними виробничими напрямками. Водень обрано як найпоширеніший елемент на поверхні Землі та у космосі, він має найбільшу енергоємність, а продуктом його згоряння є тільки вода, що знову вводиться у обіг. Термін «воднева енергетика» був запропонований Джоном Бокрісом під час лекції, яку він прочитав у 1970 році в Технічному центрі General Motors (GM) [1]. Водень може бути використаний як паливо для будь-яких транспортних засобів (у тому числі легкових автомобілів та катерів), а також для задоволення енергетичних потреб будівель (прилади для безперервного живлення) і як живлення для побутової техніки. Водню в чистому вигляді у природі майже немає, тож його потрібно виробляти в процесі електролізу води або іншим способом. Скорочення викидів діоксиду вуглецю, пов'язане з використанням водневого палива, досягається завдяки паливним елементам високої ефективності. За умов забезпечення виробництва водню енергією, одержаною з невуглецевих джерел, викидів діоксиду вуглецю немає зовсім. Водень можна виробляти з відновлюваних ресурсів, а також можна використовувати для зберігання енергії з непостійних джерел.
19. Як закон Архімеда використовується в метеорології? (!)
Зако́н Архіме́да (англ. Archimed's law; нім. Archimedisches Prinzip n) — основний закон гідростатики та аеростатики, згідно з яким на будь-яке тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі витисненої даним тілом рідини (газу) і за напрямом протилежна їй і прикладена у центрі мас витісненого об'єму рідини. Згідно із законом Архімеда вага всякого тіла в повітрі менша за вагу його в пустоті на величину, рівну вазі витісненого повітря. Відкрив закон видатний давньогрецький математик і механік Архімед. Цей закон також допомагає пояснити поведінку тіла частково зануреного у рідину (плаваюче тіло). Тіло частково занурене у рідину має центр ваги (SC) і центр плавучості (SW). При зміні кута нахилу центр плавучості переміщається, і тіло може повернутися у вихідне положення (стабільний стан) або відхилятись повністю (нестійкий стан). Чи буде тіло стійким чи ні, визначає положення метацентру(MC) (див. рис.). Метацентр — точка перетину осі плавання і вертикальної лінії дії виштовхуючої сили. Вісь плавання — вісь нормальна до площини плавання і проходить через центр тяжіння судна у вихідному його положенні. При невеликих відхиленнях кута положення тіла розміщення метецентру не залежить від кута. Якщо метацентр знаходиться вище від центру ваги тіла під впливом пари сил, що виникає заставляє тіло повернутися до вихідного стану. Якщо ж метацентр буде знаходитись нижче за центр ваги тіла, тіло продовжить відхилятись від стану рівноваги, іншими словами втратить стійкість. Відрізок від метацентру до центру ваги називається метацентричною висотою. Такі розрахунки проводяться, наприклад, при проектуванні суден. Судна повинні бути сконструйовані таким чином, що вони були якнайстійкішими.