Практична робота № 7,8 Тема Розрахунок розмірів і мас деталей (заготівок).

Мета: - навчитися розраховувати масу деталей і заготовок :

- вміти визначити ефективність розкрою;

- набути вміння розробляти карту розкрою заготівок;

Контрольні питання

1.Охарактеризуйте індивідуальний, груповий і змішаний види контролю?

2.Як визначити норму витрат металу на деталь, коефіцієнт розкрою?

З Від чого залежать розміри припуску на деталі з чого вони складаються?

4.Чим визначається ефективність розкрою?

Завдання

1. визначити масу вихідного прокату для виготовлення даної заготівки (вихідні дані - таблиця 1) - Qл, кг;

2. визначити масу заготівки - 0%, кг;

3. скласти два варіанта розкрою для заданої заготівки; вибрати ефективний;

Ефективність розкрою визначають за кількістю одержаних заготівок. Для виявлення вигідного розкрою необхідно підбирати різні варіанти розташування заготівок.

4. розрахувати норму витрат металу - Р, кг;

5. розрахувати коефіцієнт розкрою - Кр;

6. визначити розміри і чисту масу деталі;

7. визначити розмір і масу відходів, які можливо використовувати;

8. розрахувати коефіцієнт використання метал¹/ - Кв;

9. виконати і заповнити карту розкрою;

Методичні рекомендації

Складаючи карту технологічного розкрою заготовок деталей на вибір, треба керуватися таким:

Розкрій повинен бути технічно доцільним і здійсненним, тобто враховував наявність технологічного обладнання, технічні можливості, мінімальні витрати на його виконання і т.п.

розкрій треба виконувати, виходячи з комплексності заготовок на вибір;

при розкрої слід одержувати мінімальні відходи і мати можливість використання їх для виготовлення інших деталей. Найбільш раціональним треба вважати розкрій, який забезпечує виготовлення заготовок деталей при обумовленості їх серійності з мінімальними витратами металопрокату, часу, засобів і пращ, тобто з мінімальною собівартістю.

Маса вихідного матеріалу Q кг визначаємо по формулі

Q=

де Vоб'єм вихідного матеріалу, м³,

для круглого переткну V = 0,78d ² хb

квадрата V = а ² b

кільцевого перетину V = 0,78(D² – d²)х b

прямокутного перетину V = а хb х с

де b- товщина матеріалу, мм;

а- ширина матеріалу, мм;

с- довжина листа, полоси, заготовки, мм;

D, d- зовнішній і внутрішній діаметри кільця, мм;

y- питома вага, г/м³ ( для сталі приймаємо 7,85 г/см³;

для алюмінію - 2,7 г/см³, для титана- 4,5г/см³

Маса заготовки (деталі), кг:

норма витрат металу на деталь, кг:

де nд - кількість деталей з листа, полоси, труби, шт.

В норму витрат на деталь входять чиста маса (чи розмір) деталі за кресленням і всі витрати нормованого металу, зв'язані з безпосереднім виготовленням деталі: допуски на обробку, втрати при різанні, відходи в процесі розкрою та ін. Чиста маса - маса деталі в остаточно обробленому вигляді - приводиться в кресленні.

Коефіцієнт розкрою являє собою відношення суми мас заготовок розкрою до маси розкраюваного листа, полоси і т.п.:

Коефіцієнт використання металу Кр - це відношення суми чистих мас деталей розкрою до маси матеріалу, витраченого на його виготовлення (див. приклад карти індивідуального розкрою заготовок з листового прокату, мал.1). Як корисні відходи з маси листа знімаються полоси шириною 60-100мм і більше. Відходи заштриховано.

З листа розміром 3*710* 1420мм необхідно вирізати прямокутну заготовку розміром 13їх 161мм. Загальна кількість заготовок при наданому розкрої дорівнює 44.

dзаг=

Маса листа:

Qл=

Коефіцієнт розкрою:

Kp=

Невикористані відходи – 36 х 1388мм Використані (корисні) відходи 132 х 710мм Загальна маса відходів - 1,215кг Корисні відходи знімаються з маси листа, при цьому маса заготовки дорівнює 0,512кг.

Література

1. Анурьев В.И. Справочник конструктора машиностроителя ВЗТ.Т1 -

2. Красовский А.И. Основи проектирования сварочных цехов