- •Цивільне право як приватне право.
- •Предмет цивільного права.
- •Принципи цивільного права.
- •Функції і система цивільного права.
- •Поняття цивільного законодавства.
- •Акти цивільного законодавства. Конституція – основа цивільного законодавства.
- •Цивільний кодекс України 2003р., його структура.
- •Співвідношення закону і договору.
- •Міжнародні договори і акти цивільного законодавства України.
- •Дія актів цивільного законодавства у часі, у просторі і по колу осіб.
- •Аналогія закону і права.
- •Поняття та елементи цивільного правовідношення.
- •Підстави виникнення цивільних прав і обов’язків.
- •Поняття захисту цивільних прав та інтересів.
- •Захист цивільних прав та інтересів іншими юрисдикційними органами.
- •Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
- •Відшкодування моральної шкоди.
- •Визнання незаконним акту органу державної влади, органу влади арк та органу місцевого самоврядування.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи та її обсяг.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи, її зміст та види. Емансипація.
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та її наслідки.
- •Визнання фізичної особи недієздатною та її наслідки.
- •Опіка та піклування.
- •Право фізичної особи на здійснення підприємницкої діяльності.
- •Цивільно-правова відповідальність фізичної особи – підприємця.
- •Банкрутство фізичної особи – підприємця.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Види юридичної особи.
- •Організаційно-правові форми юридичної особи.
- •Установчі документи юридичної особи та їх зміст.
- •Створення та державна реєстрація юридичної особи.
- •Правоздатність юридичної особи.
- •Дієздатність юридичної особи. Органи управління юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи.
- •Юридичні особи приватного права та юридичні особи публичного права.
- •Підприємницькі товариства, їх види.
- •Поняття виробничого кооперативу.
- •Правові форми участі юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах.
- •Органи та представники юридичних осіб публічного права.
- •Відповідальність юридичних осіб публічного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •Речі як об’єкти цивільних прав та їх класифікація. Майно. Цілісний майновий комплекс. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав. Результат творчої діяльності, інформація, особисті немайнові блага фізичної особи.
- •Поняття правочину. Місце правочинів в системі юридичних фактів.
- •Умови дійсності правочинів. Презумпція правомірності правочину.
- •Форми правочину. Державна реєстрація окремих правочинів.
- •Місце вчинення правочину.
- •Відмова від правочину.
- •Поняття та види недійсності правочину. Правові наслідки визнання правочину недійсним.
- •Поняття та підстави представництва. Випадки можливої реалізації суб’єктивних прав.
- •Правові наслідки вчинення правочину представником.
- •Передоручення. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень.
- •Представництво за законом.
- •Представництво за довіреністю. Поняття, форми та строк довіреності.
- •Комерційне представництво.
- •Поняття строку та терміну, їх класифікація.
- •Поняття позовної давності, її застосування. Види позовної давності.
- •Поняття особистих немайнових прав, їх класифікація.
- •Особисті немайнові права фізичної особи та їх види.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Захист особистих немайнових прав.
- •Захист честі, гідності та ділової репутації.
Принципи цивільного права.
Під принципами цивільного права розуміють основні засади, в яких втілені корінні, найхарактерніші риси цього права. Керуючись цими принципами, законодавець удосконалює цивільне законодавство, врегульовує ті суспільні відносини, які раніше цивільним правом не регулювалися. Крім того, принципи цивільного права можуть безпосередньо застосовуватись при врегулюванні конкретних цивільно-правових відносин.
Становлення і розвиток цивільного права базується як на загальноправових принципах, так і на галузевих.
Загальноправові принципи визначаються Конституцією України. Вони поширюються на всі галузі права. До загальноправових принципів, що впливають на цивільний процес, належать принципи: верховенства права; гуманізму; законності; справедливості; демократизму.
Галузеві принципи (засади) цивільного права знайшли своє закріплення у ст. З ЦК України. Відповідно до цієї норми загальними засадами цивільного законодавства є:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;
3) свобода договору;
4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
5) судовий захист цивільного права та інтересу;
6) справедливість, добросовісність та розумність.
Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини.
Згідно з цією засадою органи державної влади і місцевого самоврядування не мають права втручання у сферу особистого життя людини, якщо остання не порушує права та законні інтереси інших суб´єктів правовідносин. Втручання в особисте життя людини може мати місце лише у визначених законом випадках.
Свобода договору.
Цивільне законодавство (ст. 627 ЦК) закріплює свободу щодо укладення договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Обмеження свободи договорів може бути встановлене лише законом. Підставою для обмежень є захист суспільних інтересів.
Свобода договорів знаходить свій прояв і у можливості сторін самостійно визначати вид договору, який передбачений законодавством, а також можливості самостійно створювати нові види договорів, або використовувати змішані типи договорів.
Свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Згідно з цією засадою суб´єкт підприємництва самостійно вибирає якою саме підприємницькою діяльністю займатись і яким чином провадити підприємницьку діяльність. В Україні засада свободи підприємницької діяльності належить до конституційних прав (ст. 42 Конституції України). Обмеження свободи підприємницької діяльності можуть визначатись лише законом.
Судовий захист цивільного права та інтересу.
На підставі цієї засади носієві цивільних прав надається можливість застосування до правопорушника засобів примусового впливу. Зокрема уповноважена особа має право звернутися до суду з вимогою примусити зобов´язану особу дотримуватися певної поведінки.
Відмова від судового захисту тих чи інших цивільних прав тієї чи іншої особи може мати місце лише тоді, коли це передбачене законом, і тільки за рішенням органу, якому надане таке право.
Справедливість, добросовісність та розумність.
Вказана засада цивільного права передбачає правило, за яким кожен учасник цивільних правовідносин при здійсненні своїх суб´єктивних прав не повинен порушувати інтереси інших осіб чи суспільних інтересів (зловживати правом). Саме меті встановлення справедливого і розумного правопорядку повинна слугувати демократична держава. Виходячи з цього, в певних випадках можна допускати застосування зазначеної загальної засади цивільного законодавства переважно перед спеціальними нормами законодавства. При цьому, таке застосування не може носити загальний характер, а повинно застосовуватись у виключних випадках.
Крім того, засада справедливості, добросовісності та розумності підлягає застосуванню в усіх випадках, коли правотворчий орган встановив право чи обов´язок, але не визначив їх обсяг або межі, в яких вони здійснюються.
Необхідно також звернути увагу на те, що засада справедливості, добросовісності та розумності впливає на інші принципи цивільного права. Зокрема вказаний принцип пов´язаний з принципами свободи договорів і свободи підприємницької діяльності в тому розумінні, що свобода у таких випадках не повинна виходити за межі розумності і справедливості.