
- •Цивільне право як приватне право.
- •Предмет цивільного права.
- •Принципи цивільного права.
- •Функції і система цивільного права.
- •Поняття цивільного законодавства.
- •Акти цивільного законодавства. Конституція – основа цивільного законодавства.
- •Цивільний кодекс України 2003р., його структура.
- •Співвідношення закону і договору.
- •Міжнародні договори і акти цивільного законодавства України.
- •Дія актів цивільного законодавства у часі, у просторі і по колу осіб.
- •Аналогія закону і права.
- •Поняття та елементи цивільного правовідношення.
- •Підстави виникнення цивільних прав і обов’язків.
- •Поняття захисту цивільних прав та інтересів.
- •Захист цивільних прав та інтересів іншими юрисдикційними органами.
- •Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
- •Відшкодування моральної шкоди.
- •Визнання незаконним акту органу державної влади, органу влади арк та органу місцевого самоврядування.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи та її обсяг.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи, її зміст та види. Емансипація.
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та її наслідки.
- •Визнання фізичної особи недієздатною та її наслідки.
- •Опіка та піклування.
- •Право фізичної особи на здійснення підприємницкої діяльності.
- •Цивільно-правова відповідальність фізичної особи – підприємця.
- •Банкрутство фізичної особи – підприємця.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Види юридичної особи.
- •Організаційно-правові форми юридичної особи.
- •Установчі документи юридичної особи та їх зміст.
- •Створення та державна реєстрація юридичної особи.
- •Правоздатність юридичної особи.
- •Дієздатність юридичної особи. Органи управління юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи.
- •Юридичні особи приватного права та юридичні особи публичного права.
- •Підприємницькі товариства, їх види.
- •Поняття виробничого кооперативу.
- •Правові форми участі юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах.
- •Органи та представники юридичних осіб публічного права.
- •Відповідальність юридичних осіб публічного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •Речі як об’єкти цивільних прав та їх класифікація. Майно. Цілісний майновий комплекс. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав. Результат творчої діяльності, інформація, особисті немайнові блага фізичної особи.
- •Поняття правочину. Місце правочинів в системі юридичних фактів.
- •Умови дійсності правочинів. Презумпція правомірності правочину.
- •Форми правочину. Державна реєстрація окремих правочинів.
- •Місце вчинення правочину.
- •Відмова від правочину.
- •Поняття та види недійсності правочину. Правові наслідки визнання правочину недійсним.
- •Поняття та підстави представництва. Випадки можливої реалізації суб’єктивних прав.
- •Правові наслідки вчинення правочину представником.
- •Передоручення. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень.
- •Представництво за законом.
- •Представництво за довіреністю. Поняття, форми та строк довіреності.
- •Комерційне представництво.
- •Поняття строку та терміну, їх класифікація.
- •Поняття позовної давності, її застосування. Види позовної давності.
- •Поняття особистих немайнових прав, їх класифікація.
- •Особисті немайнові права фізичної особи та їх види.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Захист особистих немайнових прав.
- •Захист честі, гідності та ділової репутації.
Відшкодування моральної шкоди.
Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди
1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відшкодування моральної шкоди — новий і водночас найдієвіший спосіб захисту цивільних прав. Відшкодування моральної шкоди має низку особливостей, які, насамперед, полягають у чітко визначених протиправних діяннях, до яких законодавець відносить:
• заподіяння каліцтва та іншого ушкодження здоров'я, що призвело до фізичного болю та страждань фізичної особи;
• протиправну поведінку щодо фізичної особи, членів її сім'ї чи близьких родичів, яка призвела до душевних страждань фізичної особи;
• знищення чи пошкодження майна фізичної особи, що призвело до її душевних страждань;
• приниження честі, гідності фізичної особи та ділової репутації фізичної і юридичної особи.
Особливість моральної шкоди полягає в тому, що вона має немайновий характер та може полягати у фізичному болі та/або стражданнях фізичної особи, а також інших негативних наслідках немайнового характеру, які було спричинено внаслідок приниження честі, гідності фізичної особи та ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також інших протиправних діянь.
Певна специфіка є у вині заподіювача. За загальним правилом, завдана моральна шкода відшкодовується за наявності вини заподіювача. Однак відшкодування моральної шкоди може бути здійснено і незалежно від вини особи, що заподіяла її, у таких випадках:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) якщо шкоди завдано фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування чи посадової або службової особи цих органів при здійсненні ними своїх повноважень, а також унаслідок прийняття вказаними органами нормативно-правового акта, що було визнано незаконним і скасовано;
4) в інших випадках, встановлених законом.
Певні особливості має і порядок відшкодування моральної шкоди. За загальним правилом, моральну шкоду відшкодовує заподіювач на користь особи, що має право вимагати такого відшкодування. Заподіювачем моральної шкоди може бути орган державної влади, орган влади АРК, орган місцевого самоврядування, фізична або юридична особи. Однак у випадках, що прямо передбачено законом, заподіювач моральної шкоди та особа, що несе за неї відповідальність, можуть не збігатися, наприклад, за шкоду, завдану державними органами чи їх посадовими особами, відповідальність несе держава Україна. Своєю чергою, особою, що має право вимагати відшкодування завданої їй моральної шкоди, як правило, є особа, якій таку шкоду завдано.
На практиці доволі часто виникають питання, що пов'язані з розміром відшкодування моральної шкоди. На жаль, ЦК залишає питання про встановлення розміру відшкодування моральної шкоди без належного правового врегулювання. Передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Щодо розміру грошового відшкодування моральної шкоди, то законодавець зазначає, що його визначає суд залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. А це означає, що при встановленні розміру такого відшкодування ані суд, ані сторони не матимуть жодних законодавчих передумов для його визначення.
В Україні не тільки не встановлено чітких методик нарахування розміру моральної шкоди, а й навіть бодай нижньої чи верхньої межі. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
За загальним правилом, нарахований розмір моральної шкоди відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.