3. Висвітліть предмет організації

Предмет теорії організації — організаційні відносини, тобто зв'язки і взаємодії між різного роду цілісними утвореннями та їх структурними складовими, а також процеси і дії організуючої та дезорганізуючої спрямованості. 

У предмет теорії організації доцільно включати основні методи, категорії, поняття, що розкривають сутність науки, характер організаційної діяльності.

Предмет (визначає те, чим займається дана наука, що вона вивчає) теорії організації: організаційні відносини між працівниками з приводу спільної праці, що виражають форми об'єднання людей і речовинних факторів виробництва, забезпечують зв'язки між технічною стороною діяльності організацій і відносинами власності, що складаються в організаціях різного типу.

4. Розкрийте закони організації

Закон - це необхідний, суттєвий, постійно повторюваний взаємозв’язок явищ реального світу, що визначає етапи і форми процесу розвитку явищ природи, суспільства і духовної культури. Закони мають велике значення для діяльності організації, тому що формують теоретичний фундамент теорії організації, сприяють переходу від емпіричного підходу до професійного, дозволяють оцінювати виникаючі ситуації, дозволяють аналізувати накопичений досвід, сприяють підвищенню управл. культури в компаніях. Закони, також як і закономірності, можна под.. на об'єктивні (закони організації) і суб'єктивні (закони для організацій).

Закони організації бувають загальні (основні – діють в усіх організаціях); специфічні (діють у соціальних організаціях) і приватні (діють у конкретних ситуаціях і видах діяльності).

ЗАКОНИ ЗАГАЛЬНІ (ОСНОВНІ)

Закон синергії - для будь-якої організації існує такий набір елементів, за якого її потенціал завжди буде або суттєво більше суми потенціалів, що входять до неї елементів, або суттєво менше

Закон самозбереження - кожна організація прагне збер. себе й для цього викор. весь свій потенціал

Закон розвитку - кожна організація прагне досягти найбільшого сумарного потенціалу при проходженні всіх етапів життєвого циклу

Закон інформованості - упорядкованості - чим більшою інформацією володіє організація про внутрішнє й зовнішнє середовище, тим вище ймовірність її успішного функціонування

Закон єдності аналізу й синтезу - кожна організація прагне настроїтися на найбільш економічний режим діяльності за рахунок постійної зміни своєї структури або виконаних функцій

Закон пропорційності-композиції - кожна організація прагне придбати, створити або зберегти у своїй структурі всі необхідні ресурси в заданих пропорціях

СПЕЦИФІЧНІ ЗАКОНИ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Закон своєрідності - для кожної організації існує найкраща специфіка й тільки їй властива структура виробництва й управління

Закон ефективного сприйняття й запам'ятовування інформації-ці процеси реалізуються найбільше ефективно, якщо найбільш наближені до мислення працівника

Закон соціальної гармонії - у кожній організації розвиток соціальної сфери збільшує продуктивність праці за рахунок підвищення емоційного рівня працівників і активізації їхньої трудової діяльності

Закон соціального завантаження - для кожного працівника існує обсяг оптимального завантаження робіт, за якого повною мірою можуть розкритися його можливості й здібності

Закон дохідливості інформації - дохідливість повідомлень для працівника буде вище при одночасному використанні декількох форм його подачі

Закон ефективного осмислення - це можливо за наявності у працівника великого обсягу знань або інформації з даної теми

Закон установки - будь-який працівник найбільш повно сприймає ту інформацію, на яку він настроївся й до якої приготувався

Закон стабільності інформації - перша інформація, про подію, що надходить працівнику найбільш стійка, ніж повторна

ПРИВАТНІ ЗАКОНИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Закон безперервності й ритмічності в русі виробничих фондів

Закон відповідності розмаїтості управляючої підсистеми розмаїтості управляної підсистеми - розмаїтість поведінки управляного об'єкта може бути зменшена за рахунок відповідного збільшення форм впливу

Закон пріоритету цілого над частиною - у взаємодії системи й підсистем провідною стороною є ціле, що впливає на частини, при цьому ціле й частини єдині і не існують одна без одної

Закон обліку системи потреб (індивідуальних, групових, організаційних і суспільних)

Закон заможності кадрів управління - кожна соціально-економічна система повинна мати чіткий механізм оцінки й відбору управлінських кадрів відповідно до їхніх реальних здібностей

Закон диференціації й універсалізації функцій - в організаціях діють протилежні процеси: спеціалізація функцій та їхня універсалізація.