
- •1.Особливості автоматаизації с.Г. Виробництва.
- •2.1 Види автоматизації.
- •4. Вимоги при розробці поточних ліній.
- •1. Класифікація схем автоматизації.
- •2. Правила виконання принципових схем.
- •4. Правильне з’єднання пускових апаратів (а),
- •3. Монтажні схеми
- •4.Схеми підключення
- •Тема 2.1: Автоматизація установок водопостачання і зрошення..
- •2. Безконтактні станції управління насосними агрегатами
- •Тема 2.2 : Автоматизація мікроклімату в тваринницьких приміщеннях
- •1. Технологічні основи регулювання параметрів мікроклімату у тваринницьких приміщеннях.
- •2. Автом-я вентиляційної установки “Клімат-4 “.
- •3. Схема регулювання мікроклімату по двом параметрам - температурі і вололгості.
- •Тема 2.2 : Автоматизація електрокалориферних установок
- •Тема 2.4 : Автоматизація процесу прибирання гною .
- •2 Автоматизація гноєзбиральної установки тсн-160. (Рис.1)
- •Тема 2.3. Автоматизація годівлі і напування тварин.Технологічні основи автоматизації годівлі і напування тварин. Автоматизація установки ркс-3000, кс1,5 , твк-80:
- •4. Установка твк-80 б
- •Тема 3:. Автоматизація годівлі і напування птиці .Автоматизація процесу прибирання посліду.
- •5. Автоматизація процесу прибирання посліду
- •Тема 2.6 : Автоматизація керування освітленням і опромінюванням птиці та молодняка тварин.
- •1 Типи освітлювальних установок
- •Тема 4.4. Автоматизація кормоприготування.
- •Тема 4.1. Автоматизація зернопунктів. Автоматизація комплексу кзс-20,
- •5 Автоматизація процесу активного вентилювання зерна
- •Лекція № 14
- •Тема 6.1. : Автоматизація обігріву парників і теплиць.
- •1.Технологічні основи автоматизації обігріву теплиць.
- •1.1 Пристрої автоматичного ввімкнення резерву
- •2.2 Принцип роботи схеми керування тепло генератором тг
- •1.Загальні відомості.
- •Тема 8.4. : Автоматизація холодильних установок
- •2. Для малих охолоджувачів молока використовується типова Установка мху-8с
- •1. Які холодильні установки використовують на тваринницьких молочних фермах?
- •2. На основі якого охолодження працюють переносні холодильники?
2. Безконтактні станції управління насосними агрегатами
Розвиток систем керування баштовими водонасосними установками вимагає впровадження ефективних та надійних засобів керування і захисту електронасосного агрегату. Так в релейно-контактних схемах керування, для захисту електродвигуна насоса замість автоматичних вимикачів і теплових струмових реле використовують пристрої фазочутливого захисту ФУЗ.
На заміну релейно-контактним станціям керування водонасосними установками з заглибним електронасосним агрегатом використовують безконтактні станції. Вони дорожчі, але подорожчання окупається збільшенням терміну служби і надійності роботи як самої системи керування, так і електродвигуна. Серед найбільш розповсюджених це станції керування ШЕТ, "Каскад" та "УСУЗ".
Безконтактна станція керування типу ШЭТ виконана на напівпровідникових логічних елементах. Для захисту електродвигуна від перевантажень і коротких замикань мається спеціальний блок захисту.
Принципова схема станції (рис.3.) працює в такий спосіб. Коли у водонапірній башті немає води, то контакти верхнього SL1 и нижнього SL2 рівнів розімкнуті. Унаслідок цього на входах Вх.5 і Вх.6 здвоєного логічного елемента АБО— НІ сигнали відсутні, а на його виході сигнали з'являються і через діоди VD8 і VD9 надходять на підсилювач У, що підсилює вхідний сигнал і викликає спрацьовування проміжного реле КV та загоряння сигнальної лампи HL. Реле КV своїми - контактами включає магнітний пускач КМ, а останній — електронасос М. В міру заповнення башти водою спочатку замикаються контакти SL2 датчики нижнього рівня, а потім контакти SL1 верхнього рівня. При замиканні контактів SL2 на Вх.6 подається негативний потенціал, унаслідок чого на діоді VD9 вихідний сигнал зникає, а на діоді VD8 вихідний сигнал є, завдяки цьому насос не відключається. Коли вода замикає контакти SL1 датчика верхнього рівня, на Вх.5 надходить сигнал, а на діоді VD8 вихідний сигнал зникає. Унаслідок цього лампа НL і реле КV відключаються, що викликає вимикання електронасоса.
При витраті води спочатку розмикаються контакти SL1 верхнього рівня, але це не приводить до включення електродвигуна, тому що замість вихідного сигналу від датчика на вхід Вх.5 через діод VD7 і коло КV подається негативний потенціал від джерела — 24В. При розмиканні контактів SL2 нижні рівні на Вх.6 сигнал зникає, що викликає автоматичне повторне включення електронасоса.
Логічні елементи Т-202, витримки часу D і АБО елемент разом із блоком живлення БЖ2 захищають двигун від перевантажень і від роботи в аварійних режимах. Датчиком струму є трансформатор струму ТА, випрямлений струм якого надходить на потенціометр RР. Движком потенціометра RР встановлюють значення струмів спрацьовування захисту при перевантаженнях і коротких замиканнях електродвигуна. При струмах перевантаження спрацьовує безконтактне реле Т-202, з якого надходить на вхід Bх.3 сигнал, що викликає спрацьовування елемента витримки часу D. З елемента D сигнал з витримкою часу через елемент АБО надходить на вхід Вх.5 елемента АБО-НІ, що викликає відключення реле КV й електронасоса М. При струмах короткого замикання напруга на потенціометрі RР зростає в кілька разів, унаслідок цього відкривається стабілітрон VD2 і через вхід Вх.2 на елемент D надходить сигнал, минаючи ланцюжок витримки часу в елементі D. З елемента D сигнал послідовно надходить на входи Вх.4 і Вх.5 і зникає з входу Вх.7, що викликає відключення електронасоса без витримки часу.
Станція ШЭТ дозволяє керувати електронасосом за допомогою телемеханіки. Для цього встановлюють реле прийому телесигналів керування, контакти КV2 і КV1 яких відповідно включають і відключають електронасос. Паралельно контактам можна встановити кнопкові станції для дистанційного включення і відключення насоса.
Логічні елементи живляться від блоку живлення БЖ1, які до напруги підключається вимикачем S.
Рисунок. 3 Принципова електрична схема керування водонасосною станцією типу ШЭТ.
Література :Л1- Ст.-206-209, Л2- ст.173-182
Лекція №5