
- •1.Особливості автоматаизації с.Г. Виробництва.
- •2.1 Види автоматизації.
- •4. Вимоги при розробці поточних ліній.
- •1. Класифікація схем автоматизації.
- •2. Правила виконання принципових схем.
- •4. Правильне з’єднання пускових апаратів (а),
- •3. Монтажні схеми
- •4.Схеми підключення
- •Тема 2.1: Автоматизація установок водопостачання і зрошення..
- •2. Безконтактні станції управління насосними агрегатами
- •Тема 2.2 : Автоматизація мікроклімату в тваринницьких приміщеннях
- •1. Технологічні основи регулювання параметрів мікроклімату у тваринницьких приміщеннях.
- •2. Автом-я вентиляційної установки “Клімат-4 “.
- •3. Схема регулювання мікроклімату по двом параметрам - температурі і вололгості.
- •Тема 2.2 : Автоматизація електрокалориферних установок
- •Тема 2.4 : Автоматизація процесу прибирання гною .
- •2 Автоматизація гноєзбиральної установки тсн-160. (Рис.1)
- •Тема 2.3. Автоматизація годівлі і напування тварин.Технологічні основи автоматизації годівлі і напування тварин. Автоматизація установки ркс-3000, кс1,5 , твк-80:
- •4. Установка твк-80 б
- •Тема 3:. Автоматизація годівлі і напування птиці .Автоматизація процесу прибирання посліду.
- •5. Автоматизація процесу прибирання посліду
- •Тема 2.6 : Автоматизація керування освітленням і опромінюванням птиці та молодняка тварин.
- •1 Типи освітлювальних установок
- •Тема 4.4. Автоматизація кормоприготування.
- •Тема 4.1. Автоматизація зернопунктів. Автоматизація комплексу кзс-20,
- •5 Автоматизація процесу активного вентилювання зерна
- •Лекція № 14
- •Тема 6.1. : Автоматизація обігріву парників і теплиць.
- •1.Технологічні основи автоматизації обігріву теплиць.
- •1.1 Пристрої автоматичного ввімкнення резерву
- •2.2 Принцип роботи схеми керування тепло генератором тг
- •1.Загальні відомості.
- •Тема 8.4. : Автоматизація холодильних установок
- •2. Для малих охолоджувачів молока використовується типова Установка мху-8с
- •1. Які холодильні установки використовують на тваринницьких молочних фермах?
- •2. На основі якого охолодження працюють переносні холодильники?
4. Правильне з’єднання пускових апаратів (а),
В схемах керування не провинно бути послідовних з’єднань котушок електромагнітних апаратів змінного струму. Індуктивний опір котушок залежить від положення якоря, і тому запізнення при втягування якоря одного з апаратів відносно якоря другого при послідовному їх вмиканні приводить до нерівномірного розподілу напруги на котушках. При цьому апарат, якір якого, втягнувся раніше, перебуватиме майже від подвійною напругою, в той час другий залишатиметься вимкненим. По котушках апаратів протікатиме великий струм і вони можуть перегоріти.
Іноді дистанційне керування контактором здійснюють з допомогою кнопок керування або інших командоапаратів розташованих на великій відстані від контактора. При цьому в наслідок протікання порівняльно великого струму вмикання значно падає напруга, тому доводиться застосовувати проводи великих перерізів. У таких випадках доцільно в схему ввести допоміжне реле KV . Це дозволяє застосовувати проводи меншого перерізу оскільки реле KV споживає значно менший струм ніж котушка контактора КМ.
Відповідно до ГОСТ 2.709-72 ділянки електричного кола, розділені контактами апаратів, обмотками реле, приладів, резисторами та іншими елемеами, повинні мати різне маркірування а ділянки кола, що проходять через рознімні, розбірні або нерозбірні контактні з’єднання однакове маркірування. Кола в схемах маркірують незалежно від нумерації вхідних і вихідних елементів (затискачів) машин, апаратів, приладів. Послідовність маркірування повинна бути у напрямку від джерела живлення до споживача, а ділянки кола, що розгалужуються маркірують зверху вниз у напрямку зліва направо. При маркіруванні допускається залишати резервні номери.
При маркіруванні застосовують арабські цифри і великі букви.
Силові кола змінного струму маркірують літерами:
а) кола трифазного струму – А, В, С, ;
б) кола двофазного струму – А, В; В, С; С, А;
в) кола однофазного струму –А,; В,; С,;
Силові кола постійного струму маркірують літерами:
а) ділянки кіл позитивної полярності – непарними (1,3,5,7...)
б) ділянки кіл негативної полярності – парними (2,4,6,8,10...)
Вхідні і вихідні ділянки кола постійного струму маркірують відповідно знаками плюс (+) і мінус (-).
Допускається маркірувати кола послідовними числами. Кола керування, захисту, сигналізації, автоматики, вимірювання маркірують послідовними числами (1,2,3,4,5,6....) в межах виробу. На схемах маркіровку проставляють біля кінців або посередині ділянки кола:
а) при вертикальному розташуванні кіл – зліва від зображення кола;
б) при горизонтальному розташуванні кіл – над зображення кола.
Наприклад, на рис. 5 показана електрична принципова схема керування занурювальним насосом безбаштової водокачки з маркіруванням.
5. Принципова схема керування занурювальним
насосом безбаштової водокачки
3. Монтажні схеми
Схеми з’єднань – це схеми на яких вказують з’єднання складових частин автоматизованої установки. Їх виконують на основі принципових схем і креслень загальних виглядів щитів і пультів. Схеми з’єднань можуть виконуватись адресним , графічним і табличним методом.
Схема з’єднань адресним методом виконується без масштабу на один щит або пульт. Як правило електричні проводки показують на одній схемі, трубні – на іншій. Можуть застосовуватись і комбіновані схеми поєднуючи обидва види проводок. На електричних схемах з’єднань прилади і апарати показують спрощено в вигляді прямокутників. Над прямокутником розташовують коло розділене горизонтальною раскою. Цифри в чисельнику показують порядковий номер виробу по схемі з’єднань. Порядкові номера присвоюють попанельно, як правило зліва направо і зверху вниз. В знаменнику записують позиційне позначення за принциповою схемою.
Рис.6 Позначення приладів
9 – порядковий номер апарату, KV – позиційне позначення.
Жили проводів або кабелів до приладів і апаратів підключають до їх вивідних затискачів. Затискачі умовно зображують на схемах колом в відповідності з їх дійсним розташуванням. Затискачі нумерують, номер вписують в коло яке зображує затискач. У місці з’єднання проводів проти кожного затискача проставляють цифровий адрес того апарата, з яким він електрично зв’язаний. Цифровий адрес елемента вказують проти затискача, а над затискачем вказують маркіровку відповідно принципової схеми. Наприклад, на рис. 6 цифра 5 у затискача 6 означає, що цей затискач з’єднаний з 5 елементом, а цифра 4 відповідає маркіровці на принциповій схемі, цифра 3 проти затискача 5 вказує на адрес елемента, з яким він зв’язаний, це третій елемент