
- •1.Особливості автоматаизації с.Г. Виробництва.
- •2.1 Види автоматизації.
- •4. Вимоги при розробці поточних ліній.
- •1. Класифікація схем автоматизації.
- •2. Правила виконання принципових схем.
- •4. Правильне з’єднання пускових апаратів (а),
- •3. Монтажні схеми
- •4.Схеми підключення
- •Тема 2.1: Автоматизація установок водопостачання і зрошення..
- •2. Безконтактні станції управління насосними агрегатами
- •Тема 2.2 : Автоматизація мікроклімату в тваринницьких приміщеннях
- •1. Технологічні основи регулювання параметрів мікроклімату у тваринницьких приміщеннях.
- •2. Автом-я вентиляційної установки “Клімат-4 “.
- •3. Схема регулювання мікроклімату по двом параметрам - температурі і вололгості.
- •Тема 2.2 : Автоматизація електрокалориферних установок
- •Тема 2.4 : Автоматизація процесу прибирання гною .
- •2 Автоматизація гноєзбиральної установки тсн-160. (Рис.1)
- •Тема 2.3. Автоматизація годівлі і напування тварин.Технологічні основи автоматизації годівлі і напування тварин. Автоматизація установки ркс-3000, кс1,5 , твк-80:
- •4. Установка твк-80 б
- •Тема 3:. Автоматизація годівлі і напування птиці .Автоматизація процесу прибирання посліду.
- •5. Автоматизація процесу прибирання посліду
- •Тема 2.6 : Автоматизація керування освітленням і опромінюванням птиці та молодняка тварин.
- •1 Типи освітлювальних установок
- •Тема 4.4. Автоматизація кормоприготування.
- •Тема 4.1. Автоматизація зернопунктів. Автоматизація комплексу кзс-20,
- •5 Автоматизація процесу активного вентилювання зерна
- •Лекція № 14
- •Тема 6.1. : Автоматизація обігріву парників і теплиць.
- •1.Технологічні основи автоматизації обігріву теплиць.
- •1.1 Пристрої автоматичного ввімкнення резерву
- •2.2 Принцип роботи схеми керування тепло генератором тг
- •1.Загальні відомості.
- •Тема 8.4. : Автоматизація холодильних установок
- •2. Для малих охолоджувачів молока використовується типова Установка мху-8с
- •1. Які холодильні установки використовують на тваринницьких молочних фермах?
- •2. На основі якого охолодження працюють переносні холодильники?
2. Правила виконання принципових схем.
Принципові схеми виконують рядковим методом. При цьому графічні позначення елементів або їх складових частин, що входять в одне коло, зображують послідовно один за другим по прямій, а окремі кола – одне під другим так, щоб вони створювали паралельні ряди. Щоб полегшити сприйняття принципових електричних схем їх іноді розбивають на функціональні ділянки і збоку (з правої сторони) роблять написи, які показують функціональне призначення даного кола, або вказують до якої схеми технологічного обладнання воно відноситься.
Позиційне позначення елементів на схемі проставляють біля умовного графічного зображення з правого боку або над ним. Усі апарати (реле, контакти, ключі керування, автоматичні вимикачі тощо) не електричних схемах необхідно зображувати у вимкненому положенні і при відсутності напруги у всіх колах схеми. Контакти реле, електромагнітних пускачів показують таким чином, щоб сила, необхідна для спрацювання, діяла на рухомий контакт зверху вниз при горизонтальному зображенні елементів схеми або зліва направо при вертикальному. Щоб забезпечити задану послідовність вмикання і вимикання електродвигунів та інших електроприймачів, а також підвищити надійність і безпечність роботи системи, у схемах керування електроустановками передбачають різні блокування. Необхідні витримки часу при цьому створюються з допомогою реле часу.
Наприклад, для забезпечення послідовного пуску електродвигунів М1 і М2 у схемі керування рис. 2(а), послідовно з котушкою КМ2 електромагнітного пускача призначеного для керування двигуном М2, вмикають замикаючий допоміжний (блокуючий) контакт КМ1.1 магнітного пускача призначеного для керування двигуном М1. Пуск двигуна М2 можливий лише після того, як двигун М1 буде ввімкнений і блок контакт КМ1.1 в колі пускача КМ2 буде замкнений.
У тому випадку, коли одночасна робота двигунів М1 і М2 недопустима рис. 2(б), послідовно з котушкою пускача КМ1 вмикають розмикаючий контакт пускача КМ2.1, послідовно з котушкою пускача КМ2 – розмикаючий блок контакт КМ1.1. При цьому якщо один з двигунів ввімкнений, то ввімкнути другий неможливо.
У реверсивних електроприводах дуже важливо забезпечити чітку послідовну роботу пускачів напрямку обертання електродвигунів КМ1 і КМ2 рис. 3, одночасне вмикання яких недопустиме, бо воно спричиняє коротке замикання через головні контакти пускачів в силовому колі. В колах змінного струму рис. 3(а), для керування електропускачами КМ1 і КМ2 застосовують здвоєні кнопки SB2 і SB3, що мають по одному замикаючому та розмикаючому контакту. При натисканні на кнопку SB2 її замикаючий контакт подає живлення на котушку пускача КМ1, а розмикаючий контакт розмикає коло котушки КМ2, чим запобігається одночасне вмикання обох пускачів. При одночасному натисканні на обидві кнопки можливість короткого замикання не усувається.
а б
Рис. 2. Схеми керування кіл електродвигунами
Щоб усунути цю можливість здійснюють блокування з допомогою розмикаючих блок контактів КМ1.2 і КМ2.2 рис. 3(б).
При вмиканні пускача КМ1 його блок контакт КМ1.2 розмикає коло живлення котушки пускача КМ2, і навпаки. У деяких електроприводах разом з таким блокуванням застосовують ще механічне блокування, при якому рухомі частини електромагнітних пускачів жорстко з’єднують між собою, чим повністю усувається можливість їх одночасного вмикання.
а
б
Рис. 3. Схеми блокування
При розробленні схеми блокування особливу увагу треба звертати на те, щоб не було безпосереднього електричного зв’язку між окремими пусковими апаратами. Такий зв’язок може сприяти утворенню несправжніх електричних кіл, які порушують правильність роботи блокуванні і утруднюють перевірку та налагодження схем. Правильне з’єднання пускових апаратів показане на рис. 4.