61.Поняття партійної системи. Класифікація партійних систем.

Партійна система – це складова політичної системи, сукупність політичних партій у їх взаємодії, суперництві, співробітництві щодо формування, координації та реалізації політичної діяльності, структура партійних норм, інститутів, принципів, зв’язків, функцій, відносин, методів.

Класифікації:

1.схема Дюверже, за якою системи є однопартійні, двопартійні, багатопартійні.

2.схема італ.пол. Д.Сарторі, який виокремив :

- однопартійну( хар.для тоталітарних держав)

-гегемоністську(передбачає домінування домінування однієї партії та наявність ще кількох партій)

- домінування(передбачає в умовах партійної конкуренції перемогу однієї партії на виборах та формування лише нею уряду протягом тривалого часу)

- двопартійну(передбачає почергову участь у формуванні влади двох потужних партій)

-обмеженого плюралізму ( передбачає існування партій політ.центру, лівої та правої опозиції)

- поляризованого плюралізму(передбачає наявність багатьох партій , але формування уряду здійснюють тільки декілька з них)

- атомізовану систему( передачає наявність великої к-ті малочисельних та маловпливових партій,)

62.Пол.Партії та партійна система в суч.Україні

В Україні склалася багатопартійна система з малими партіями. Найчастіше політ. Майбутнє таких партій пов’язане зі створенням блоків.

В історії становлення багатопартійності виділяють три етапи:

1. 1988-1989 pp. — створення умов багатопартійності. Створення опозиційних до КПРС неформальних об'єднань та рухів, що пізніше трансформувались у політичні партії. У цей час в Україні розгортають активну діяльність Українська демократична спілка (УДС), пізніше перейменована в Українську народно-демократичну лігу (УНДЛ), Українська Гельсінська спілка (УГС), Народний рух України за перебудову (НРУ).

2. 1989-1990 pp. — етап безпосереднього створення початкової багатопартійності. За цей час у республіці створено понад 20 партій, в які об'єднано понад 30 тис. чол.

3. Початок 1991 р. — серпень 1991р. — кардинальні зміни у становленні багатопартійності. Заборона діяльності КПУ після спроби державного перевороту в Москві (ГКЧП) 19-21 серпня 1991 р. у зв'язку з доказами про підтримку керівництвом КПУ державного перевороту. 24 серпня 1991р. проголошено Акт про незалежність України.

Партійна система України, за класифікацією Сарторі , відноситься переважно до помірно поляризованої системи. Таким системам не притаманні сильні центриські тенденції.

Але на сучасному етапі партійна система України радше гегемоністська, за класифікацією Сарторі.

63. Громадсько-політичні об'єднання та рухи, їх сутність та роль у суспільно-політичному житті.

Громадсько-політичні об'єднання — це порівняно впорядкована діяльність значних груп людей, спільність інтересів яких випливає з їх ролі в системі суспільних відносин. Громадсько-політичні об'єднання виникають переважно як організації груп та окремих громадян, між якими встановлюється свідомий зв'язок і систематичне співробітництво заради досягнення певної мети на підставі спільних політичних інтересів.

Громадсько-політичні рухи— звичайно структурно не оформлені масові об'єднання громадян різних соціально-політичних орієнтацій, діяльність яких тимчасова і найчастіше спрямована на виконання певних тактичних завдань. Після вирішення поставлених завдань такі рухи або розпадаються, або консолідуються в нові політичні партії.

Функції громадсько-політичних рухів:

1. Структуруюча — на їхньому ґрунті виникають нові політичні партії, формування контреліти тощо.

2. Комунікативна— своєрідні індикатори незадоволення суспільних потреб; компонент груп тиску; інституціоналізовані канали залучення людей до політики;

Стадії розвитку громадсько-політичних рухів:

1. Створення передумов виникнення громадсько-політичних рухів.

2. Артикуляція політичних прагнень, наслідком якої є поява певних програмних документів.

3. Розвиток політичної діяльності— залучення до руху нових прихильників шляхом пропаганди програмних настанов, цілей і методів їх досягнення.

4. Затухання руху — повне припинення діяльності руху або утворення на його основі політичної партії.