
- •8. Політичні погляди Цицерона
- •9. Політичні погляди Августина Блаженного та Фомиа Аквінського
- •10 Н. Макіавеллі як оновоположник науки про політику
- •11. Класичний лібералізм ( б. Констан, і. Бентам )
- •12.Дж. Локк як оновоположник теоретичної системи класичного лібералізму.
- •13.Т.Гоббс про виникнення та суть держави
- •14. Ш. Монтеск’є про форми держави та розподіл влади.
- •15.Політичні погляди ж-ж.Руссо.
- •16.Політичні погляди представників раннього утопічного соціалізму(т.Мор,т.Кампанелла)
- •17.Вчення Гегеля про державу.
- •18.Політичні погляди представників критичного утопічного соціалізму(а.Сен-Сімон, ш.Фур’є, р.Оуен)
- •20. Створення к.Марксом і ф.Енгельсом класової теорії політики.
- •21. Розвиток в.І. Леніним марксистської теорії політики.
- •45.Поняття форми держави.
- •53. Проблеми утвердження демократії в Україні
- •54. Поняття громадянського суспільства та його головні інститути
- •55. Проблеми становлення громадського суспільства в Україні
- •56. Сутність правової держави, її основні принципи та характерні риси
- •57. Взаємозв'язок громадянського суспільства та правової держави
- •58. Основні напрямки розвитку політичної системи незалежної України
- •59. Сутність, генезис та функції політичних партій.
- •60.Класифікація політичних партій.
- •61.Поняття партійної системи. Класифікація партійних систем.
- •62.Пол.Партії та партійна система в суч.Україні
- •64.Поняття та типологія груп інтересів.
- •65. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •66. Особа як суб’єкт політики. Політична соціалізація особи.
- •72.Сутність, структура та функції політичної культури
- •75. Політика і мораль
- •78.Проблеми політичної модернізації
- •79. Міжнародні відносини: суть, основні тенденції розвитку
- •86. Конституційні засади демократії.
- •87. Поняття соціальної держави.
- •88. Політичний імідж.
- •90. Політичні еліти та лідерство в Сучасній Україні.
55. Проблеми становлення громадського суспільства в Україні
Паралельно з формуванням правовоїдержави в Україні відбувається станов-лення громадянського суспільства. Цей процес проходить у всіх сферах суспільного життя, оскільки за соціалізму сталося всеосяжне одержавлення суспільного і приватного життя, громадянське суспільство існувало лише в зародковому стані. Економічною основою становлення громадянського суспільства в Україні є формування недержавних форм власності. Відбувається це шляхом роздержавлення і приватизації, які не є тотожними. Роздержавлення спрямоване на усунення монополії держави на власність, формування конкурентного ринкового середовища і відбувається як у межах державної власності, так і поза ними. Приватизація є найбільш радикальною складовою процесу роздержавлення, сутність якої полягає у зміні державної форми власності на різновиди приватної. Вона передбачає придбання громадянами у власність усіх або частини акцій чи паїв акціонерних та інших господарських товариств, а також підприємств, заснованих на змішаній або колективній власності. Становлення політичної сфери громадянського суспільства проявляється передусім у формуванні його політичних інститутів — політичних партій, груп інтересів, органів місцевого самоврядування, недержавних засобів масової інформації. Поки що ці інститути не стали засобами дієвого впливу громадянського суспільства на державу. На сьогодні в Україні зареєстровано більш як 120 політичних партій. Однак лише кілька з них як масові об'єднання з чітко вираженою ідейно-політичною орієнтацією і розгалуженою територіальною структурою відповідають своєму призначенню — бути виразниками соціальних інтересів у відносинах громадянського суспільства з державою. Абсолютна більшість партій обслуговують не суспільні, а вузькогрупові чи навіть персональні інтереси. В Україні нині налічується більш як тисяча офіційно зареєстрованих громадських організацій. Провідне місце серед них належить тим, які виражають інтереси суспільних класів. Це об'єднання найманих працівників (профспілки) і підприємців. Головне завдання профспілок — захист інтересів найманих працівників у відносинах з підприємцями і державою. Ще одним напрямом становлення громадянського суспільства в Україні є виникнення численних недержавних засобів масової інформації — періодичних друкованих видань, радіо-, теле-, відеопрограм та інших форм поширення масової інформації (але вони також виявляють вузькі групові інтереси)
Головний зміст процесу становлення громадянського суспільства у сфері духовного життя складає формування духовної культури на основі принципів ідейного й політичного плюралізму (формування громадянської політичної культури як культури активної політичної участі.) Нерозвиненість політичних інститутів і відсутність розвиненої демократичної політичної культури громадянського суспільства в Україні поки що не дають йому можливості контролювати державу. Нинішній стан взаємодії громадянського суспільства й держави характерний більшою мірою для авторитарного, ніж для демократичного, політичного режиму. Зміна співвідношення між державою і громадянським суспільством на користь останнього в подальшому залежатиме як від розвиненості самого громадянського суспільства, особливо його політичних інститутів, так і від становлення держави як правової і демократичної. (У кінцевому підсумку держава завжди є такою, яким її робить суспільство.)