
- •8. Політичні погляди Цицерона
- •9. Політичні погляди Августина Блаженного та Фомиа Аквінського
- •10 Н. Макіавеллі як оновоположник науки про політику
- •11. Класичний лібералізм ( б. Констан, і. Бентам )
- •12.Дж. Локк як оновоположник теоретичної системи класичного лібералізму.
- •13.Т.Гоббс про виникнення та суть держави
- •14. Ш. Монтеск’є про форми держави та розподіл влади.
- •15.Політичні погляди ж-ж.Руссо.
- •16.Політичні погляди представників раннього утопічного соціалізму(т.Мор,т.Кампанелла)
- •17.Вчення Гегеля про державу.
- •18.Політичні погляди представників критичного утопічного соціалізму(а.Сен-Сімон, ш.Фур’є, р.Оуен)
- •20. Створення к.Марксом і ф.Енгельсом класової теорії політики.
- •21. Розвиток в.І. Леніним марксистської теорії політики.
- •45.Поняття форми держави.
- •53. Проблеми утвердження демократії в Україні
- •54. Поняття громадянського суспільства та його головні інститути
- •55. Проблеми становлення громадського суспільства в Україні
- •56. Сутність правової держави, її основні принципи та характерні риси
- •57. Взаємозв'язок громадянського суспільства та правової держави
- •58. Основні напрямки розвитку політичної системи незалежної України
- •59. Сутність, генезис та функції політичних партій.
- •60.Класифікація політичних партій.
- •61.Поняття партійної системи. Класифікація партійних систем.
- •62.Пол.Партії та партійна система в суч.Україні
- •64.Поняття та типологія груп інтересів.
- •65. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •66. Особа як суб’єкт політики. Політична соціалізація особи.
- •72.Сутність, структура та функції політичної культури
- •75. Політика і мораль
- •78.Проблеми політичної модернізації
- •79. Міжнародні відносини: суть, основні тенденції розвитку
- •86. Конституційні засади демократії.
- •87. Поняття соціальної держави.
- •88. Політичний імідж.
- •90. Політичні еліти та лідерство в Сучасній Україні.
54. Поняття громадянського суспільства та його головні інститути
На сучасному етапі поняття отримало багатофункціональність застосування. Історично ідея «громадянського суспільства» походить з античних часів. У працях Цицерона і Арістотеля знаходимо уявлення про нього як про сукупність громадян, які проживають у граді або полісі. Тобто таке розуміння фактично ототожнювало державу і громадянське суспільство. У працях Н. Макіавеллі громадянське суспільство активно протиставляється державі, як структурі, що прагне підім'яти під себе життя суспільства. Із середніх віків поняття «громадянське суспільство» вирізняється крайньою неоднозначністю і різноманітністю тлумачень. Д. Локк розглядав громадянське суспільство як форму державності, що володіє визначеним соціально-економічним і духовним змістом. У Т. Гоббса громадянське суспільство — це «союз індивідуальностей», у якому його члени набувають високих людських якостей. Ж. Руссо називав громадянським суспільство, в якому громадяни користуються своїми правами безпосередньо, а не через представницькі інститути. Сучасні західні дослідники - Д. Хелд зараховує до громадянського суспільства поза державні сфери особистого, сімейного і ділового життя. У Е. Коєна — це сфера виключно соціальних відносин у вузькому їх розумінні, неекономічних і недержавних. Різноманітність поглядів на громадянське суспільство є результатом не тільки складностьі гносеологічного характеру, а й своєрідним відбиттям різного історичного досвіду, різних культурних традицій, у яких відбувалося становлення громадянського суспільства, а також незавершеності і продовження процесів його формування в глобальному масштабі. Громадянське суспільство не просто сукупність ізольованих громадян. Громадянським робить його не їх сукупність, а така інтегральна якісна визначеність, як громадянство. Остання є однією з фундаментальних категорій концепції громадянського суспільства і означає наділення і забезпечення громадян відповідними правами та умовами існування. Ознаками громадянина є легальний статус його як повноправного члена суспільства і володіння ним сукупністю громадянських прав і свобод, належність яких власне і робить особу громадянином.
Самоорганізація громадян - ознака сформованості громадянського суспільства. саме завдяки самоорганізації громадян утворюється несуча конструкція громадянського суспільства у вигляді його інститутів і організацій, яка робить його усталеною і стійкою системою.
Оскільки громадянське суспільство насамперед забезпечує відтворення соціального життя, то основними його інститутами є: приватна власність, орендні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, споживчі й кредитні спілки, біз-нес-центри, благодійні фонди і фонди підтримки, наймана праця, біржі зайнятості, а також сім'я, церква (відокремлена від держави), школи (приватні), засоби масової інформації (недержавні), профспілки, інші громадські недержавні організації тощо. Якщо перша група інститутів сприяє відтворенню життєдіяльності громадян у сфері економічних відносин, то друга — безпосередньому відтворенню соціальності і здійсненню контролю за дотриманням і виконанням загальноприйнятих для громадянського суспільства моральнісних норм у сфері соціокуль-турних відносин.