9. Загальна характеристика романiв Дефо I мiсце серед них Робiнзона Крузо

Основоположником європейського реалістичного роману нового часу вважається Даніель Дефо. Творчість Дефо являє собою цілу епоху в розвитку англійської прози, вона підготувала і соціальний реалістичний роман XIX століття.

Дефо є основоположником таких різновидів жанру роману, як роман пригодницький, біографічний, роман-виховання, психологічний, історичний, роман-подорож. Звичайно, в його доробку ці романи не досить розгорнуті, проти саме Дефо намітив важливі лінії в розвитку жанру роману.

У своїй концепції людини Дефо виходить із просвітницького уявлення про її добру природу, яка перебуває під дією навколишньої Сфери і життєвих обставин.

Літературну діяльність Дефо розпочав у 1697 p., коли вийшов його перший памфлет «Опыт о проектах». Близько 500 творів написав письменник. Проте, мабуть, немає людини, не знайомої з «Робінзоном Крузо», одним з кращих творів світової літератури.

Даніель Дефо стверджував, що історія ця нібито написана самим Робінзоном Крузо, для того, щоб віддати належне мудрості Провидіння. Нема підстав сумніватися в щирості Дефо, який визначив таким чином головну мету свого творіння. Насправді автор «Робінзона Крузо» піддав належне розуму, волі й працьовитості людини, яка перемагає в нелегкій боротьбі з відчаєм і зневірою.

В континентальній Європі Дефо швидко здобув широку популярність, а його роман породив величезну кількість «робінзонада. У різних країнах Європи з'явилися книжки з однотипним словосполученнями у назвах: «німецький Робінзон», «шотландський Робінзон», «французький Робінзон» тощо. Життєствердний пафос роману Дефо виявився співзвучним не тільки читачам епохи Просвітництва. Давно забуті численні наслідування «Робінзонів Крузо», невдалі пародії на нього. А книжка й досі цікавить читача, наснажуючи його життєвою активністю, наполегливістю й любов'ю до праці. Навіть у такі для світу час, коли, здавалося б, нелегко було вистояти перед натиском страху і відчаю, «Робінзон Крузо» був серед таких гуманістичних у своїй основі книжок, які змушували людство повірити у себе, у власні сили, в непереможність здорового глузду.

1719рік став помітною віхою в історії англійської літератури. Того року вийшов друком славетний «Робінзон Крузо» — перший великий англійський роман, який справив значний вплив на подальший розвиток усієї європейської прози. «Робінзон» з'явився на світ, коли його творцеві було майже шістдесят.

10. Розбiжностi у поглядах Свiфта i Дефо на буржуазний прогрес i роль особистостi в суспiльствi

На зміну феодальній ідеології прийшла доба просвітителів - філософів, соціологів, економістів, літераторів Просвітництва. Література, музика, театр досягають тієї художньої зрілості, яка характеризує живопис у XVI-XVII ст. Це романи Прево, Філдінга, Смолета, Стерна, "Кандід" Вольтера і "Страждання молодого Вертера" Гете. Це музика Баха, Моцарта, Глюка, Гайдна.

Демократичний характер філософських учень був зумовлений домінуючим світосприйняттям тієї епохи. Ставлення до старого режиму, неспроможність якого була все більш очевидною, вимога рівності, оцінки людини за заслугами особистості, а не за становими привілеями, християнська етика об'єднали мислячих людей Франції. Так і в Франції, слідом за Англією, почалась епоха Просвітництва, певні моральні, етичні й естетичні принципи якого спрямовували мистецтво у нове русло.

Усвідомлення залежності звичаїв від соціального середовища, а також віра в те, що вихованням народу можна досягти ідеального суспільного ладу, були фундаментом нових ідей. В естетичних ученнях мистецтво розглядалось як можлива підойма історичних перетворень.Цікавим "документом" епохи став роман "Робінзон Крузо" Даніеля Дефо (близько 1660—1731 pp.). У ньому письменник виступив ти¬повим ідеологом буржуазії, бо обстоював найголовнішу цінність буржуазної свідомості — образ людини, яка "всім завдячує самій собі". Треба було висадити Робінзона, корабель якого зазнав аварії, на без-Дюдний острів і примусити його почати в буквальному розумінні з ^ля, щоб досягти максимального ефекту і день за днем, крок за кро-ї^ом спостерігати його успіхи у пошуках, прирощуванні майна і життєвого комфорту, в гарантуванні безпеки. Самітницький piat нового типу людини-буржуа виник якраз своєчасно, в епоху капіталізму та експансіоністсько-колоніальних апетитів. Роб іде в море, щоб розбагатіти, і книга закінчується здійсненням^ про золото. Звичайно, це робить Робінзона виразником загальних прагнень XVIII ст., але багато що в книзі, безперечно, виході рамки епохи. Її ідеал самодостатності, боротьба самотньої людини з природою — це вічні теми. Роман люблять і досі, хоча слабка культура його автора очевидна.

Сучасник Дефо — Джонатан Свіфт (1677—1745 pp.), хоч і рясу священика, не визнавав жодних релігійних забобонів (п свідчить його книга про церковників "Казка бочки"). Будучи цінітелем найбільшого собору в Ірландії, Свіфт займався не стільки і ковними справами, скільки політикою. Але ім'я його прославив роман "Мандри Гулівера". У влучній, часом алегоричній формі CBJ висміяв усе в сучасній йому англійській дійсності: політичні порі ки, ворогуючі релігійні табори і партії, "чисту науку", здичавілих і жадібності і користолюбства людей.

На відміну від стилю Дефо, у Свіфта наявні різноманітність cri ричних прийомів, чудова фантазія, бездоганна мова.