Суспільно-політичне життя та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.

1. Статус західноукраїнських земель в складі Австро-Угорщини (найбільше протиріччя між поляками і українцями за Східну Галичину)

а) Намісник Галичини і Лодомерії – Голуховський - поляк, діяв на користь поляків:

• 1851р.-розігнав Головну Руську Раду

• 1859р.-спроба перевести українську мову на латинську абетку

б)Поразка у війнах (1859р.-франко-італо-австрійська, 1866р. австро-пруська) заставили переглянути становище народів всередині Австро-Угорщини тому 1867 р. було прийнято конституцію - оголосила рівність;

в) Уряд не міг собі дозволити відкрито переслідувати українське друковане слово, культурно-просвітницькі об”єднання; (порушення конституції)

г) Дозвіл брати участь у виборах і бути обраними до австрійського та угорського парламентів та галицького і буковинського сеймів.

2. Суспільно-політичні течії на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.

• Москвофіли мали таку мету та гасла:

• приєднання Західної України до Росії;

• „Єдина і неподільна російська народність”;

• заперечували існування окремої української нації, а в перспективі незалежної держави;

• ігнорували українську мову. (Наумович, Зубрицький)

• Народовці мали таку програму дій:

• виступали за єдність всіх українських земель;

• за розвиток єдиної української мови;

• прагнули пробудити національну свідомість української молоді (Барвінський, Романчук);

• утворили „Просвіти”-1868 р, ЛНТШ (літературно-наукове товариство ім. Шевченка)-1873р, НТШ 1892 р.

• Радикали мали таку програму дій:

• виступали проти залишків кріпосництва;

• виступали за передачу землі селянам;

• виступали за возз”єднання всіх українських земель;

• виступали за національне і соціальне визволення (Франко, Драгоманов, Терлецький, Павлик);

• заснували Русько – українську радикальну партію – 1890 р. (РУРП)

3. Створення та діяльність українських політичних партій на західноукраїнських землях.

Для другої половини ХІХ ст. характерні наростаючі економічні, соціальні і національні та інші суспільні протиріччя. Це стало причинами радикалізації та політизації суспільного руху.

Молода інтелігенція, під впливом Драгоманова, обрала шлях європеїзації, модернізації та демократизації. В 90-х роках суспільний рух вступає в політичний етап свого розвитку

а) 1890 р. австрійці визнали українців окремим народом (при загрозі війни з Росією) - передбачалося:

• виділення певної кількості місць у парламенті та сеймі;

• відкриття 3-х українських гімназій;

• збільшення українських кафедр у Львівському університеті – „нова ера” у стосунках народовців і австрійського уряду (1892-1894рр.)

б) західноукраїнські партії:

• РУРП (Русько-Українська радикальна партія 1890 р.):

• утвердження соціалізму;

• демократизація життя;

• використання культурних здобутків для піднесення національної свідомості;

• планували спочатку-автономію, а потім самостійність

  • УНДП (Українська народно-демократична партія 1899 р. )- Грушевський:

    • Керівний орган - Народний комітет;

    • Вимагали єдності українців;

    • Працювали в напрямку пробудження українського Закарпаття

    • Виступали за незалежну Україну;

• УСДП (Українська соціал демократична партія — 1899 р.)

  • Структура: соціалісти + ліві радикали:

  • Керівники: Ганкевич, Вітик, Охримович

  • Пропагували соціалізм через реформи;

  • Заклик про захист класових інтересів робітників,

  • Використовували легальні, парламентські методи боротьби.

РУРП і УНДП вимагали негайно встановлення національно-територіальної автономії, а УСДП виступали за культурно-національну автономію

Отже, в політичних поглядах західноукраїнців відбулися еволюційні зміни: від автономії до самостійності у своїй національно-визвольній боротьбі.

Активізація б-би на західноукраїнських землях: Завдання: * загальне виборче право (1907-реформа парламенту); *заснування укр універу в Львові; *Стратегічне завдання – незалежність України.

а) В Галичині:

Львів таємне товариство „Молода Україна” – *культурно-навчальна робота серед молоді: *”Сокіл”, * “Січ”, * 1912р. всі об”єдналися в „Український Січовий Союз”. *Для військових навчань - таємний гурток „Пласт”-1911р. * Військове навчання здійснювало тов. „Січові Стрільці” – 1912 р.

б) Буковина-1909 з”їзд утворив “Руську Раду” на чолі Смаль-Стоцький.

в) Закарпаття - ж-л „Наука” - А. Волошин.